Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 22, 2019

Раду Поклітару: «Я готовий подарувати свій талант Україні, питання в тому, чи потрібно це їй»

Автор:

|

Липень 04, 2013

|

Рубрика:

Раду Поклітару: «Я готовий подарувати свій талант Україні, питання в тому, чи потрібно це їй»

От і сталося. Візитна картка сучасного мистецтва й поступу в Україні, єдиний і унікальний у своєму роді сучасний хореографічний балет геніального Раду Поклітару «Київ Модерн Балет» припиняє своє існування. 17 травня ц. р. головний хореограф балету п. Поклітару звернувся до Міністерства культури з проханням надати колективу статус національного. Останнім часом, залишившись без меценатської підтримки та перебуваючи на муніципальному бюджеті, половина трупи повідомила про те, що покидає балет через низьку заробітну плату й неможливість проживати в столиці. Між тим, відповідь у міністерстві надали 21 червня факсом, прямо під час прес-конференції, яку спеціально було організовано як останній шанс для порятунку балету. Відповідь держустанови не надто здивувала. У держави, на жаль, не знайшлося вагомих причин, аби надати «Київ Модерн Балету» статус національного. 
Скільки ще унікальних, по-справжньому українських, створених не за рахунок держави, а власними силами колективів, зникне так само? І хіба в Україні є так багато театрів танцю, які би гастролювали по всьому світі та в яких би танцювали лауреати й переможці міжнародних світових конкурсів? І питання навіть не в тому, що держава не бажає підтримувати чудовий колектив, що існує вже сім років, має унікальну хореографію, ексклюзивні костюми та декорації, купу міжнародних нагород і визнання. Питання – глибше.

Дев’ятеро з 21 артиста залишає трупу
— Як з’явився «Київ Модерн Балет»?
— Театр веде свій початок із 2005 року, коли меценат Володимир Філіпов запросив мене для постановки спектаклю Le forza del destino («Сила долі»). То був антрепризний проект, після якого п. Філіпов зробив мені пропозицію створити театр. Протягом перших років нашого існування ми жили цілком приватно, тільки на меценатські кошти. Створили повноцінний театр. Були на сценах багатьох країн. Танцювали «Лускунчика» в Китаї, супроводжували візит туди українського президента. Про це можна говорити дуже багато. Це — безкінечний список.
— Раду, розкажіть про ситуацію, що склалася зараз. Чому закривається балет?
— Ця історія триває вже давно, і це не було спонтанне рішення. Ви знаєте, найважче втрачати колектив і театр, який ти створив сам, у якому – люди, із якими працюєш давно. Зазначу ще раз, що до 2008-го, до кризи, про яку всі знають, балет існував тільки на меценатські кошти. Однак уже 2008 року нас було переведено на муніципальний бюджет. Наразі ми є частиною Київської муніципальної опери, і ці зарплати не задовольняють рівня життя в Києві.
Звісно, я намагався вирішити цю проблему давно. Я написав листа до міністра культури України та власноруч відніс його й поклав до скриньки. У листі йшлося про можливість розгляду питання про присвоєння «Київ Модерн Балету» статус національного, що вирішує фінансові проблеми одразу.
Між тим, протягом місяця я не отримав жодної відповіді. Однак цікаво, що напередодні скликаної прес-конференції мені зателефонували й повідомили про те, що відповідь вони надали. Я її не бачив. Пізніше, уже прямо під час прес-конференції, ми справді отримали відповідь від Мінкульту. Факсом. Там говорилося про те, що відомство не може надати нам статус національного, бо для цього мають бути певні підстави. Серед них – міжнародне визнання результатів діяльності закладу, наявність визнаних на загальнодержавному та світовому рівні фахівців із високим рівнем професійної кваліфікації, наявність матеріально-технічної бази та перспектива подальшого розвитку.
Це смішно було читати. Зазначу, що в трупі танцюють лауреати та переможці різноманітних міжнародних конкурсів, ми маємо величезний досвід роботи й міжнародне визнання. Ми гастролювали в Китаї, Іспанії, Росії, Франції, Таїланді, Південній Кореї, Нідерландах, Польщі й об’їхали маже всю Україну. Що ж до визнання, то 2008-го театр отримав головну премію країни «Київська пектораль». Ми брали участь у численних міжнародних фестивалях, танцювали на сцені Маріїнського театру в рамках фестивалю «Нові горизонти» під керівництвом п. Гергієва, три роки поспіль представляли Україну в міжнародній програмі фестивалю «Золота маска».
У світі справді говорять про визнання колективу міжнародною художньою спільнотою. Не знаю, який із цих критеріїв не задовольняє «Київ Модерн балет». Для мене це – просто відписка. Дев’ятеро з 21 артиста залишає трупу. Це унеможливлює подальше існування балету. Я готовий відстоювати колектив, якщо буду впевнений, що за нами стоїть держава та є нормальна державна підтримка.

«Якщо театр доведеться закрити, то я стаю вільним художником»
— Чи ви просили міністра про особисту зустріч?
— Я просив міністра про зустріч для того, аби все з’ясувати. На жаль, вона не відбулася. Я все це кажу не для того, аби повідомити про ситуацію, яка, по-суті, зайшла в глухий кут. Кажу це, аби змінити позицію міністерства. Мова йде лише про 40 осіб – усіх співробітників театру разом з артистами. Враховуючи той позитивний імідж, який театр створює для України, у масштабах країни це — не гроші. Сподіваюся, що все-таки наша держава прийме такий подарунок від мене. Я готовий працювати. Готовий подарувати себе та свій талант країні. Річ лише в тому, потрібно це їй чи ні.
— Припустимо зараз нічого не вийде. Але ж знову створювати новий балет із нуля – важче…
— Які передумови я маю для того, аби створювати новий театр? Від кого надійде ця пропозиція? Тобто, варіант, що Мінкульт викличе мене й запропонує створити національний центр сучасної хореографії, тоді я буду розглядати цю пропозицію. Якщо ж театр доведеться закрити, то я стаю вільним художником із купою планів і проектів. По-суті, місце моєї прописки не має значення. Я можу жити й у Латвії, і в Москві, де завгодно. Я лише їздитиму світом і ставитиму свої проекти.

«Не хочу втрачати мій художній дім»
— Чи варіант – набрати нових танцівників? Молодих, наприклад, студентів?
— Учити можна, але це — Сізіфова праця. Я наберу нових артистів балету в театр, якщо ситуація з фінансуванням не зміниться. Вони отримають від мене все, що я зможу їм дати, стануть майстрами, професіоналами, акторами з великої літери й поїдуть, бо їх не влаштовуватиме зарплатня. Це — замкнене коло. Якщо протягом літа я зрозумію, що ситуація не змінилася, уже у вересні буду змушений закрити театр.
— Розкажіть про особисті плани. Не як хореографа «Київ Модерн балету»…
— У мене немає проблем у цьому сенсі. Наразі я – дуже затребуваний. Днями вилітаю до Москви, де в театрі Станіславського разом із режисером із Прибалтики буду ставити оперу Вагнера. У планах — постановка великого балету «Гамлет» у «Большом театре» на музику Шостаковича. У мене дуже багато проектів.
— Вас запросили стати головним хореографом відкриття Олімпіади у Сочі?
— Так. Буду готувати цілий хореографічний блок. Але головне – те, що я не хочу втрачати мій художній дім. А мій художній дім — це «Київ Модерн Балет».
Розмовляла Олена Балацанова, УП

До слова
За словами Оксани Мельничук, незалежного експерта із питань культурної політики, театр «Київ Модерн балет» інтерпретує класику сучасною мовою, робить її цікавою для молодого покоління, яке не ходить в академічні театри. «Якщо подивитися репертуар театру, то ми побачимо, що в програмі колективу присутні фундаментальні твори класичного мистецтва. Крім того, це – театр, який популяризує українську творчість. Наприклад, передостання прем’єрна вистава «Перехрестя» була створена на музику Мирослава Скорика. І коли композитор прийшов на репетицію та побачив виставу, він сказав: «Нарешті я зрозумів, про що написав свій твір». Є багато відгуків про «Перехрестя». Що це – саме те, що говорить про сучасну культуру в Україні. Це – те, що треба показувати за кордоном. «Київ Модерн Балет» — посол української культури за кордоном. Це – той колектив, який може формувати імідж України. Його закриття означає те, що зачиняться ще одні двері в міжнародний культурний простір. До якого, до речі, дуже складно потрапити», — каже експерт.
На її думку, «Київ Модерн Балет» цікавий цьому світові, бо він ні на що не схожий. Тому що є мова, стиль Поклітару, і цей стиль — дуже «наш». «Незважаючи на те, що Раду не є «біологічним» українцем, у нього танцюють українські танцівники з українськими емоціями. Він використовує українську музику й, проживаючи в цій державі, віддзеркалює стан нашого суспільства», — зазначає фахівець. Наразі ж залишається лише сподіватися, що Мінкульт усе-таки перегляне своє рішення й Україна не втратить «Київ Модерн балету». Сподіваємося також, що нинішній міністр культури знайде час зустрітися з балетмейстером і буде знайдено хоч якийсь компроміс.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...