Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Jun. 28, 2017

Петро Тима: «Реваншистські сили хочуть виправдати операцію «Вісла»

Автор:

|

Квітень 06, 2017

|

Рубрика:

Петро Тима: «Реваншистські сили хочуть виправдати операцію «Вісла»

У квітні 1947 року розпочалася одна з найтрагічніших сторінок в історії українців, котрі проживали на території Польської Народної Республіки: операція з примусового виселення українців зі своїх етнічних земель на північ і захід Польщі під назвою «Вісла» (ПНР). Виселення 150 тис. українців, яке часто супроводжувалося вбивствами та розміщенням людей у концтаборах, було покаранням за діяльність на цих теренах УПА, а формальним приводом до початку операції стало вбивство в березні 1947-го відділом УПА Кароля Сверчевського, тогочасного заступника міністра оборони ПНР. Попри те, що в часи демократичної Польщі операція «Вісла» вже неодноразово була названа злочином польського комуністичного режиму, сьогодні польська влада намагається уникати цієї теми і на відзначення 70-річчя злочину не проводить жодних пам’ятних урочистостей, як це було раніше. Чому так відбувається, розповів Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі (ОУП).

«Вісла» торкнулася усіх українців
— Цього року на відзначення операції «Вісла» уряд Республіки Польща (РП) не виділив жодного злотого, хоча на попередні річниці польські владні коаліції знаходили на це кошти. Що це може означати?
— Ця тема є основною у післявоєнній історії українців Польщі. Щоб у цьому переконатися, достатньо почитати стенограми з’їзду Українського суспільно-культурного товариства (попередник ОУП. — Ред.) 1956 року, де основною темою, яку підіймали українці, було засудження операції «Вісла» і повернення українців на свої землі. Вона торкалася всіх: у нас немає української сім’ї, яка тим чи іншим чином не постраждала від операції, чи то перебуваючи у концтаборі в Явожно, втративши майно тощо. Після операції «Вісла» також були репресії та переслідування. Вся державна політика ПНР до 1956-го мала ознаки повної та тотальної асиміляції українців, а опісля — асиміляції в обмеженому вигляді. Це все вплинуло і досі впливає на долі представників української громади РП. Демократичні перетворення в Польщі 1989 року означали початок відкритості й усвідомлення державними структурами цієї теми. Відтак, було прийнято резолюцію Сенату 1990-го, а 1997 року — заяву польських інтелектуалів, зосереджених навколо впливового на той час часопису «Паризька культура». Того ж року під час проведення у Варшаві I-го Конґресу українців Польщі, його учасників прийняв тодішній президент Александр Кваснєвський.
— Тобто зараз спостерігається очевидний регрес…
— Абсолютний регрес, і гроші тут є лише одним із його показників. Можна було б сказати, що це питання негативної риторики польської влади стосовно УПА. Але це не так, оскільки коштів на відзначення не отримали й товариство лемків, русинська організація Лігниці, не отримав музей у Зиндранові, який хотів зробити фотовиставку на тему операції «Вісла». І немає жодних пояснень, це рішення не було якимось чином обґрунтоване. Незалежні експерти запитували Міністерство внутрішніх справ (МВС) РП (воно опікується нацменшинами і розподіляє для них кошти. — Ред.), чому так сталося, але не отримали відповіді. Ми також запитували, але заступник глави МВС порадив подавати апеляцію. Усі зацікавлені організації подали апеляцію, але й це не дало жодного результату. Держава відмовилася інформувати про причини такого рішення.
Водночас, спостерігається небажання держави на різних рівнях якось реагувати на річницю операції «Вісла». Хоча 2007 року з цього приводу буда спільна заява президентів Качинського й Ющенка. Тоді ж відбулося богослужіння у президентській каплиці з цієї нагоди. Різниця у ставленні до цієї події кілька років тому і зараз очевидна. Інститут національної пам’яті Польщі (ІНП) — державна інституція, яка займається історією, також цього року не проводить жодних офіційних заходів. Хоча в минулі роки ІНП організовував конференції у замку Красічин поблизу Перемишля, публікувалися матеріали про операцію «Вісла». Цього року не буде нічого.

«Вісла» і сучасний вимір політики
— З іншого боку, спостерігається зворотна тенденція —- намагання виправдати цю операцію…
— Атож. Є активність радикальних сил, які на різних рівнях намагаються здійснити реванш у цьому питанні. Наприклад, Роберт Вінницький, лідер Національного руху Польщі, каже, що треба скасувати резолюцію Сенату 1990 року і переглянути ставлення польської держави до операції «Вісла». Є також звернення польських істориків, експертів й інших осіб до маршалків Сейму і Сенату з визначеннями, що операція «Вісла» була слушною. Про справжнє ставлення польської влади до операції «Вісла» стане відомо 28 квітня — у 70-ту річницю цієї події, як на неї відреагують прем’єр-міністр і маршалки обох палат парламенту.
— Ви не змирилися з відмовою польської влади підтримувати цю подію на урядовому рівні й хочете це робити на громадських засадах. Хто вас підтримує?
— Передовсім, це не була наша ідея, адже ми сподівалися, що правила є нормальними. Але частина наших друзів сказала «годі», треба мати альтернативний план. Так з’явилася ідея почесного комітету, до якого увійшли: Кристина Захватович-Вайда, дружина режисера Анджея Вайди; письменник Анджей Стасюк, котрий у своїй творчості часто звертається до питання виселення лемків; Данута Куронь, дружина відомого політика і громадського діяча Яцека Куроня; Адам Боднар, речник громадянських прав у РП, батько котрого був виселений в рамках операції «Вісла» та багато інших. Ці люди дали згоду на підтримку акції збору коштів і упродовж короткого часу нам вдалося вже зібрати 22 тис. PLN. Про це написала Gazeta Wyborcza, потім до неї долучилися інтернет-портали, журнал Polityka, видання Rzeczpospolita тощо. Інститут політичних досліджень Польської академії наук проводитиме конференцію на тему операції «Вісла». Це прояв того, що тема серйозна, і не лише українці хочуть про це розмовляти.

Спомини матимуть українсько-польський характер
— Тобто замовчати цю тему не буде змоги…
— Навпаки, усупереч очікуванням ініціаторів цього реваншу, відзначення матимуть українсько-польський характер. Нас хотіли загнати у своє національне гетто, щоб ми побідкалися, провели панахиду і розійшлися по домівках. Натомість зараз ми маємо підтвердження від колишніх депутатів, дисидентів, що вони приїдуть на відзначення річниці до Перемишля. Музей в місті Елк ініціював проведення науково-популярної конференцію на тему «Вісли». В Явожно будуть заходи біля пам’ятника жертвам концтабору, який відкрили президенти Кучма та Кваснєвський. Заходи також відбудуться у місті Хшанув, де з’явилася перша після примусового виселення українців греко-католицька церква. Це буде прояв активності громадянського суспільства.
— А як детально виглядатимуть центральні урочистості?
— Центральним пунктом буде проведення третього Конґресу українців Польщі у Перемишлі. Хочемо запросити на нього всі українські організації, у т. ч. й еміґрантські. Свою участь вже підтвердив Евген Чолій, президент Світового конґресу українців, запросимо також міністра культури України Євгена Нищука, щоб обговорити ідею створення на базі Народного дому в Перемишлі Центру української культури прикордонних земель.
— Чи ви не побоюєтесь провокацій з боку радикалів на кшталт тих, які сталися торік улітку, коли на українську процесію в Перемишлі напали кілька груп молодиків?
— Це питання до польської держави. Ми звернулися до Агенції внутрішньої безпеки та канцелярії президента РП і нагадали про негативний досвід 26 червня у Перемишлі, коли поліція не впоралася зі своїми обов’язками, і це призвело до аґресії. Зрештою, Адам Липинський, міністр уряду в справах рівних прав, сам запропонував взяти на себе контроль за ситуацію. Отже, польська влада про це знає, а як відреагує — складно сказати. Зі свого боку намагаємося зробити так, аби про подію знали всі владні органи. Наприкінці березня у Перемишлі відбулося виїзне засідання комісії Сейму у справах національних та етнічних меншин, тобто за місяць до заходів.
— Чи очікуєте на якусь участь Української держави у відзначенні 70-річчя операції «Вісла»?
— Міністерство закордонних справ України виділило нам кошти на наукову конференцію у Перемишлі. Як я вже казав, ми запрошуватимемо міністра Нищука, депутатів Верховної Ради з українсько-польської міжпарламентської групи. Зараз перебуваємо на етапі формування програми. Але загальна ідея є такою: операція «Вісла» торкнулася громадян Польщі українського походження, оскільки найбільш хибним є порівняння якимось чином «Вісли» і Волинської трагедії — це дві різні події. Ми повинні говорити з польською державою про операцію «Вісла» як громадяни цієї країни, а не зводити це питання до українсько-польських відносин, якихось «футбольних» змагань: ми вам про кривди «Волині», а ви нам про «Віслу».
Розмовляв Юрій Банахевич, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...