Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 25, 2020

Павло Шеремета: «Загрозу дефолту вже знято»

Автор:

|

Травень 15, 2014

|

Рубрика:

Павло Шеремета: «Загрозу дефолту вже знято»

Павло Шеремета

Про таких, як Павло Шеремета, кажуть: він — self-made man. Уродженець Львова й випускник Львівського національного університету імені І. Франка, він отримав диплом MBA Університету Еморі в Атланті (США), навчався в Гарвардській школі бізнесу, закінчив іще кілька програм у інститутах світового рівня, три роки обіймав посаду президента Інституту стратегії Блакитного океану в Малайзії. Від 2012 року є президентом Київської школи економіки, викладає стратегію та лідерство в провідних бізнес-школах Східної Європи й Азії.
Тепер він відповідає за економіку України. До речі, за минулий рік Павло Шеремета заробив найбільше за всіх членів уряду — 1,7 млн грн. Основні статті його доходу — викладацька та наукова діяльність.

Лобізм може бути дієвим механізмом
— Прем’єр Яценюк представив антикризовий план, у якому заморожуються соціальні виплати, збільшуються ставки оподаткування, запроваджуються додаткові податки. При цьому уряд пішов на поступки депутатам від фракцій «Економічний розвиток» та УДАР і не підвищив, як планував, плати за користування нафтою, а також не скасував повернення НДС при операціях із експорту зерна. Чому було ухвалено такі рішення?
— Це — компроміс, який треба було знайти.
— Компроміс чи лобізм?
— Лобізм може бути дієвим механізмом. І в багатьох країнах він нормально функціонує.
— Чи все, на вашу думку, було правильно зроблене в антикризовому законі?
— Потрібно було скоротити шалений дефіцит державного бюджету тими інструментами, які зараз є. За місяць, який у нас був, не можна повністю змінити податкову систему. Я — прихильник переходу до простішої, зрозумілішої податкової системи. І ми це зробимо, бо нинішня система — заскладна.
— Антикризовий закон передбачає введення прогресивної ставки оподаткування — від 15 до 30 %, залежно від суми доходу. Які є ризики того, що бізнес, замість платити такі податки, просто піде в тінь?
— Ризик є завжди. Тут важливе вміння адмініструвати й перевіряти.
— У бюджеті бракує 289 млрд грн. Заходи, прописані в законі щодо запобігання фінансової катастрофи, почнуть заощаджувати гроші державі не відразу. Наскільки вдалося відсунути загрозу дефолту?
— Ранній приїзд місії Міжнародного валютного фонду (МВФ), її потужна робота протягом трьох тижнів — це все спрямовано на те, щоби зняти ймовірність дефолту взагалі. Цієї мети досягнуто.

Хабарів не пропонують
— Ви якось сказали, що не можна заощаджувати державний бюджет за рахунок соціальних стандартів. А власне, це й було зроблено…
— Це було зроблено в останню чергу. Коли вже не вдавалося іншим чином скоротити дефіцит бюджету. Прем’єр-міністр анонсував звільнення чиновників, що також дасть змогу заощадити кошти.
— Скільки чиновників буде звільнено в Мінекономіки?
— Зараз ми говоримо про 10 %.
— За антикризовим законом, зараз заборонено видавати надбавки чиновникам. У міністерствах, у вашому зокрема, середня зарплата головного спеціаліста — близько 2 тис. грн. Надбавка часто дорівнює розміру зарплати. Тепер її не буде. Чи не сприятиме це корупції, адже людина в Києві навряд чи може нормально прожити за дві тисячі?
— Ми можемо вести будь-які теоретичні розмови про спокуси. Але грошей у бюджеті немає. Просто немає змоги зараз платити надбавки державним службовцям. Чи ця ситуація сприяє корупції? Так. Зниження зарплати створюватиме більші спокуси для корупції. Але є й інші речі, які зменшують спокусу. Майдан, що все ще стоїть, — дуже сильний чинник, як на мене. Медіа також є дуже потужним фактором — і не тільки для мене. Ну, і найбільшим чинником для всіх нас, мабуть, є мораль.
— Чи намагаються до вас підходити, щоби вирішувати якісь питання?
— О, багато.
— Хабарі пропонують?
— Ні, хабарів не пропонують.
— А з якими питаннями приходять?
— Бізнес. Питання європейських квот. Це – якраз питання торгівлі. Цікавляться, чому ми зробили велику чи низьку квоту.
— Тендери?
— Ні, боронь Боже. Зі мною це немає сенсу робити. Є речі, які я відрізаю відразу, кажу: це – не зі мною.
— Ваше відомство регулює проведення тендерів. Чи робили ви аудит тендерів, проведених за кілька попередніх років, і чи будете звертатися до правоохоронних органів щодо порушення карних справ у разі виявлення корупційних схем?
— Ми одразу ж узялися за розробку нової версії закону. Напевно, правильно робити аудит, але прем’єр відразу сказав, що не підписуватиме жодної державної закупівлі без нового закону. Ми розробили закон за два тижні. Він уже — у Верховній Раді. Аудитом ми не встигли зайнятися, його, мабуть, зробимо пізніше. Але ми здійснили іншу важливу річ — повністю відкрили напівзакритий досі портал tender.me.gov.ua, де оприлюднюються всі тендери. Раніше для більшості користувачів був закритий доступ до повної інформації. По суті, це — аудит, який можуть виконувати громадські активісти.

Треба, аби Росія відмовилася від анексії
— Корпорація Roshen зіштовхнулася в Росії з проблемами: судовим рішенням у Липецьку було зупинено кондитерську фабрику, її захопили російські правоохоронці. Які українські компанії можуть стати наступними?
— Це — прецедент. Не знаю, тут зіграло роль, що це — Roshen чи ні, бо ми знаємо політичну позицію власника корпорації Петра Порошенка. Але якщо зіграло, тоді це — політичне питання. І коли ти займаєш позицію, яка комусь не подобається, то можеш очікувати такої самої реакції.
— А що буде з українськими підприємствами в Криму?
— Треба знайти такий режим, коли вони зможуть працювати.
— Що ж зробити?
— Потрібно, щоби Росія відмовилася від анексії.
— Якби ж то…
— Погляньте… Світ її не визнав. Це коштує й Росії, і світу дорого. Треба сідати за стіл перемовин і негайно домовлятися. Є ситуації win-win, а це виходить lоose-loоse.
— Які сфери економіки зараз, у такі важки для України часи, мають потенціал для розвитку?
— Металургія, хімія працює…
— Це — великий бізнес…
— Тоді — туризм.
— Але ми втратили Крим…
— Правду кажучи, він у Криму працював гірше, ніж міг би працювати. Той потенціал, який був, не використовувався. Зате у Львові мер Андрій Садовий зробив дуже багато для розвитку туризму.
— А які ще напрямки з малого бізнесу можуть бути перспективними?
— Будь-які послуги. Освіта. Наприклад, Донецьку було складно залучити Мірчу Луческу тренувати «Шахтар», бо там елементарно не було школи для його дітей. У Львові також немає міжнародної школи. Це — проблема. Складно привабити в Україну іноземців-професіоналів, бо для їхніх дітей немає гарних шкіл. IT — також дуже велика тема. Ми є четвертою після Сполучених Штатів, Індії, Росії країною за кількістю сертифікованих програмістів. Цю галузь можна нарощувати — вона є чиста, інтелектуальна та дуже добра.

Що ми можемо дати Європі взамін?
— Чи економічна частина Угоди про асоціацію з ЄС буде підписана після президентських виборів?
— Так, але я дивися б і на дедлайн, на кінцевий термін. Не думаю, що угода буде підписана відразу після президентських виборів, бо в нас є певний інтерес підписати якнайпізніше.
— Чому?
— Щоби дати українським підприємствам час адаптуватися. Вони, звісно, усе одно не адаптуються за півроку, але їм треба хоча би почали це робити, почати звикати, досліджувати ринки, знайомитися, вивчати дистрибуторів, підписувати контракти, перекладати етикетки, упаковку, проходити сертифікацію тощо.
Європейці нам установили дедлайн — 1 листопада. На цей час вони для України усувають і зменшують імпортні тарифи й мита. А далі — або ми підписуємо, або тарифи повертаються до звичайного рівня. Хоча, власне, угоду ми можемо підписати у будь-який час.
— Які галузі українського бізнесу можуть не витримати підписання Угоди про асоціацію?
— Є питання щодо сільського господарства, тому що в Європі воно сильно дотується та субсидіюється. Це — різні конкурентні умови. Але, знову ж таки, наш агросектор — дуже потужний. Він, по суті, витягнув нам 2013 рік, інакше в нас би було велике падіння валового внутрішнього продукту (ВВП). У сільському господарстві в четвертому кварталі 2013-го було плюс 6 % приросту ВВП.
— Які компенсаторні механізми пропонує Європейський Союз у разі підписання економічної частини Угоди?
— Скільки вже можна цих компенсаторних механізмів?! Гадаю, коштів, які ми отримали, плюс грошей МВФ є цілком достатньо, щоб уникнути дефолту, зняти первинні проблеми. Далі треба запустити економіку.
Ми звикли, що нам хтось постійно щось винен. А чого це нам хтось винен? Це що – вони вибрали Януковича? Це вони його терпіли чотири роки, знаючи про корупцію? Ні, це ми вибрали. Мене хвилює те, що ми можемо дати Європі взамін. А запропонувати ми можемо багатомільйонні можливості заробляти, бо в нас – дешевше виробництво, є люди, готові працювати зі західною продуктивністю. Ось це якраз – ситуація win-win.
Розмовляла Юлия Лаврисюк, «Обглядач»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply