Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 20, 2019

Павло Коваль: «ЄС не ставить Україні умови щодо конкретних персоналій»

Автор:

|

Липень 11, 2013

|

Рубрика:

Павло Коваль: «ЄС не ставить Україні умови щодо конкретних персоналій»

Чому справа Юлії Тимошенко заважає європейській інтеграції України? Хто й навіщо лобіює інтереси колишнього українського прем’єра в Європі? Які реформи Європейський Союз (ЄС) пропонує Україні? Де межа, за якою закінчується турбота європейських політиків про демократію в чужій країні та починається втручання у внутрішні справи цієї держави? Про це розповів польський євродепутат Павло Коваль, доктор історичних наук і керівник міжпарламентської комісії співпраці Євросоюз -Україна.

Головне, щоб vip-камера в Харківській колонії не стала камерою для наступних екс-прем’єрів
— Вирок українського суду в справі Юлії Тимошенко викликав у Європі протестну хвилю, а деякі європейські політики назвали правову систему України політизованою. Ви є керівником комісії міжпарламентської співпраці ЄС-Україна. Чи можете підтвердити політизованість справи виходячи з вашого досвіду?
— Безумовно, ми маємо справу з таким явищем, яке називають «неоднозначність законодавства». Тобто, закони застосовуються щодо політиків, які не можуть самі себе захистити та не перебувають при владі. Варто придивитися до українського законодавства, а точніше – кількістю підтверджених справ, приготованих прокуратурою. Це дає нам підстави стверджувати, що українська судова система є слабка щодо прокуратури, а прокуратура повністю залежить від влади.
Я вважаю, що варто акцентувати на реформах у судовій системі та реформах прокуратури, а не спиратися тільки на конкретний приклад, навіть якщо цей приклад — Юлія Тимошенко. Проте вирок п. Тимошенко був ухвалений саме в таких умовах, а це дає підстави вважати, що вирок — неоднозначний.
Європа закликає до системних реформ, які допоможуть розібратися в справі Юлії Тимошенко, а також допоможуть майбутнім кандидатам. Ви, напевно, чули історію про те, як Олександр Кваснєвський сказав президентові Януковичу: «Головне, щоби vip-камера в Харківській колонії не стала камерою для наступних екс-прем’єрів і екс-президентів, якщо ви програєте вибори». Тому зміна правової системи – в інтересах усіх політичних сил, а в першу чергу — в інтересах громадян України.
— Справа Юлії Тимошенко суттєво вплинула на українсько-європейські відносини. Угода про асоціацію України та ЄС залишається об’єктом маніпуляцій. Недавно в Києві комісар ЄС із питань політики розширення та сусідства Штефан Фюле заявив, що однією з головних умов підписання договору є звільнення п. Тимошенко. Чи означає це, що нові звинувачення на адресу Юлії Володимирівни, які стосуються вбивства 1996 року депутата Євгена Щербаня, ставлять увесь процес перемовин у глухий кут?
— Щодо умов підписання угоди про асоціацію України і ЄС, то їх було висунуто Євросоюзом у грудні минулого року. Умови ці стосуються реформи української правової системи, але в них немає жодного прізвища. Ми не повинні пропонувати реформи для конкретної особи, навіть якщо це дуже важливо. Ми повинні звертати увагу на систему, яка стосується українського суспільства загалом. Під час моєї останньої зустрічі з Юрієм Луценком ми розмовляли про це. Я тоді запитав у нього, що для нього є найважливішим. Він відповів, що якщо він прийде до влади, то в насамперед запровадить реформу судової системи, щоби люди в Україні почувалися в безпеці. Це є однією з головних умов Європейського Союзу. Керівництво України запропонувало свої зміни, але питання в тому, наскільки ці зміни будуть глибоко реалізовані, щоби громадяни України хоча б на мінімальному рівні відчули справедливість судової системи.

У Європі хочуть завершити конфлікт
— Наскільки адекватною й ефективною, на ваш погляд, була би зворотна послідовність: Європа спочатку сприяє європейській інтеграції України, а потім допомагає її демократизації зсередини, використовуючи механізми впливу на Україну, що з’явилися внаслідок підписання Угоди про асоціацію? І чи взагалі вірогідний такий варіант?
— Я якраз є прихильником такого сценарію. Угода про асоціацію є правовою базою. Угода не є нагородою та подарунком за реформи, вона є тільки правовою платформою для проведення цих реформ. Але навіть за такого сценарію мінімальні зміни повинні пройти вже тепер. Європейський Союз не зробить роботи за Україну й не змінить її судової системи. Не можна очікувати від міжнародних організацій того, щоби вони робили певні кроки замість конкретної держави. У цьому плані Україна повинна діяти сама. У зв’язку із цим я повністю за підписання Угоди про асоціацію з Україною. Але водночас, українська держава повинна зробити мінімальні кроки, щоби повернути громадянам почуття справедливості.
— Недавно євродепутат від Німеччини Ребекка Гармс розкритикувала наглядову місію п. Кваснєвського й п. Кокса, назвавши її «справою за зачиненими дверима» та засудивши Україну за відсутність змін. Кілька місяців тому німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung також обрушилася з критикою на адресу Польщі, зокрема звинуватила президента Коморовського в тому, що той є адвокатом «режиму Януковича» в Європі. По суті, це означає, що в Європі існує певна група лобістів колишнього прем’єра України, які прирівнюють політичну ситуацію в Україні до ситуації в Білорусі. Наскільки сильне лобі Юлії Тимошенко в Європі?
— Не бачу нічого поганого в лобіюванні Юлії Тимошенко. Багато хто в Європі хоче завершити цей конфлікт. У цьому сенсі ми всі є лобістами п. Тимошенко. Ця жінка є дуже відомим політиком в Європі, у неї — певне символічне значення, так як вона асоціюється з Помаранчевою революцією. Тому нічого дивного, що вона викликає такі емоції. А емоції переходять у політичну реакцію. Але не залежно від емоцій я погоджуся з тактикою п. Кваснєвського та п. Кокса, щоб обидві сторони конфлікту вийшли із ситуації з піднятою головою. А головне — щоби дійшло до компромісу без жодного тиску. Завдяки цій методиці вийшов на свободу п. Луценко. Вірю, що те ж буде з Юлією Тимошенко. Але, на жаль, ці події не можуть повністю проходити у відкритій формі, оскільки мають також дипломатичний характер.

Янукович теж може опинитися в опозиції
— Яким, на вашу думку, повинен бути фінал у справі Юлії Тимошенко?
— Результатом у справі п. Тимошенко буде зміна правової системи, а конкретніше — видалення зі законодавства «сталінських параграфів». Це буде гарантією того, що прокурорські помилки щодо Юрія Луценка та Юлії Тимошенко не повторяться більше стосовно решти громадян. Але найкращим варіантом було би рішення президента Януковича, яке влаштовуватиме всі сторони конфлікту.
— Як ви гадаєте, де та межа, за якою закінчується турбота європейських політиків про демократію в чужій країні та починається втручання у внутрішні справи цієї держави? Чи не перетинають часом європейські політики цю межу, ставлячи євроінтеграцію України в залежність від результатів перемовин у справі п. Тимошенко?
— Ми повинні бути прагматичними. Прагматизм ґрунтується на тому, щоби врахувати інтереси ЄС, Польщі й інтереси більшості громадян України, які проявляються в результатах виборів. Усі мають спільний інтерес — європейський вибір України.
Тепер подумаймо, що нам заважає в цьому процесі. Так, нам заважає вирок у справі Юлії Тимошенко, і кожен погодиться з тим, що цей вирок є наслідком «подвійних стандартів» правової системи України. Тому говорити про те, що Європа переходить межу та втручається у внутрішні справи, — не зовсім правильно.
Дві держави підписують договір, ми пропонуємо правову базу для майбутнього України. І якщо Україна сьогодні зробить певні кроки в цьому напрямку, то зробить це не для Юлії Тимошенко, а задля відновлення справедливості в правовій системі. Президент Янукович теж може опинитися в опозиції, тому не варто акцентувати на конкретній особі, а потрібно спільно діяти в напрямку конкретних реформ.
Україна не є авторитарною державою. В Україні функціонують демократичні процедури. Питання полягає в тому, чи функціонує демократія загалом? Чи повністю вільні мас-медіа? Чи незалежні політичні партії? Над цим потрібно ще попрацювати. У цьому ми готові допомагати українським політикам, але вони повинні розуміти, що ми не будемо робити за них роботу.
Україна, без сумніву, іде демократичним шляхом, про що свідчать президентські вибори, на яких люди вільно голосують і обирають. Але не варто ображатися на якість цієї демократії, оскільки навіть у Польщі ми постійно очікуємо якихось змін. Тому нам слід провести конструктивний діалог між Україною та ЄС і розглянути окремі елементи демократії, як-от правова система, свобода мас-медіа, принципи функціонування політичних партій.
Розмовляв Руслан Шошин, «Оглядач»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...