Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 26, 2020

Павло Клімкін: «Ми не будемо грати в зручний для когось сценарій»

Автор:

|

Серпень 07, 2014

|

Рубрика:

Павло Клімкін: «Ми не будемо грати в зручний для когось сценарій»

Павло Клімкін

Ще кілька місяців тому Павло Клімкін працював послом України в Німеччині. Він — один із небагатьох українських дипломатів, котрий знає всі тонкощі та закулісні ігри в справі підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Саме його підпис стоїть на всіх сторінках парафованого історичного документа, і саме він знайомив багатьох українських чиновників із команди Януковича із впливовими представниками європейських структур. Це — перше програмне інтерв’ю п. Клімкіна на посаді міністра закордонних справ.

Зараз нам потрібна допомога
— Почнімо з актуального. Яка остання інформація щодо розслідування катастрофи лайнера малайзійських авіаліній?
— Ми провели перемовини з тими, хто контролює ситуацію, і досягли того, щоби зараз до місця подій мали доступ спостерігачі з ОБСЄ й наша команда з Державіаслужби.
— Що зараз відомо про обставини падіння літака?
— Ми знаємо, літак майже одразу зник з екранів локаторів. Крім того, маємо перехоплені перемовини, пости в соціальних медіа й за комплексом чинників можемо сказати, що літак був збитий.
— Одразу після трагедії з’явилися повідомлення про те, що літак міг бути збитий пострілом із території Росії. Чи підтвердились ці дані?
— Це покаже лише розслідування й аналіз відповідних супутникових знімків. У нас є можливість отримати ці дані, і ми вже зробили відповідні запити.
— Чи надає російська сторона наявну в них інформацію?
— Із боку росіян висловлювались думки щодо залучення до розслідування Міжнародного авіаційного комітету. Наша позиція – дуже проста: це розслідування має бути максимально неупередженим і транспарентним. І для цього нам потрібно залучити найкращі світові сили, якими володіють і в ICAO, і в Сполучених Штатах, оскільки вони є виробником літака.
— Одразу після того, як був збитий літак, Президент заявив, що Україна змінює тактику, яка дасть змогу безпосередньо залучити військові сили іноземних держав. Що це означає?
— Зараз ми отримуємо допомогу від інших держав, але вона не передбачає доступу збройних сил інших країн на територію України. Те, що відбулося в Україні, можна порівняти з трагедією 9/11. Це — акт терору, унаслідок якого загинуло більш ніж 300 людей.
І цілком можливо, що для захисту від цієї терористичної загрози нам знадобляться інші сили та засоби. Ми здатні це зробити самі, якщо припиниться втручання Російської Федерації (РФ). Але зараз нам потрібна допомога. І мова — не про військову допомогу іноземних держав, а лише про необхідність упоралися зі загрозою тероризму. У нас немає конфлікту між державами й у нас немає внутрішньодержавного конфлікту. У нас є терористи, котрі контролюють певні території на сході України. Ми встановлюємо порядок у країні.

Україна може стати союзником НАТО
— Майже всі в Україні вказують на втручання в цей конфлікт РФ, але офіційно ми все ще продовжуємо говорити про Антитерористичну операцію. Чому ми не можемо використовувати термін «війна»?
— Це — не питання використання термінів. Якщо ми відкриємо Статут ООН, побачимо, що там чітко перераховано випадки, які називаються аґресією. Навіть один обстріл із території іншої держави є актом аґресії. Що ж до війни, то вона має бути оголошена.
— Чи ми можемо за наявності факту аґресії з боку однієї з держав залучати для свого захисту збройні сили інших держав?
— По-перше, для цього збройні сили інших держав мають бути готові надати нам таку допомогу. А по-друге, для залучення збройних сил інших держав потрібне рішення ООН або ОБСЄ. І там, і там ці рішення приймаються консенсусом. Зараз такого консенсусу немає. Натомість є багато інших ідей. По-перше, Угода про асоціацію з ЄС дозволяє нам створювати так звані бойові тактичні групи з різними країнами Євросоюзу. І друга ідея — це можливість для України, Молдови та Грузії майже стати союзниками НАТО, не набуваючи формального членства в цій організації.
— Не зовсім зрозуміло, що означає союз без членства?
— Це — абсолютно нова ідея в історії НАТО. Альянс каже, що готовий розглянути ідеї стосовно залучення в безпековий простір країн, які з різних причин не є і не можуть стати членами НАТО. Межі цього союзу має бути визначено на саміті НАТО, який відбудеться на початку вересня ц. р. у Південному Вельсі.
— Чи не закінчиться це ще одним Бухарестським самітом, коли Україні не дали змоги отримати План дій щодо членства в НАТО?
— Дуже добре пам’ятаю Бухарестський саміт і пам’ятаю, як рішення тоді ухвалювалося. Але я би не став зараз думати, що все пропало. Вважаю, що за цей час багато що змінилося.
— Якщо порівнювати позицію США та ЄС, то чи це тільки пересічним громадянам здається, що позиція Сполучених Штатів у цьому конфлікті – жорсткіша, ніж в ЄС?
— Це має пояснення. Європейський Союз — це 28 країн. А Сполучені Штати — єдині.
— Чи правильно я розумію, що Україна вперше почала грати не тільки між Росією та Заходом, але й між ЄС і США, намагаючись змусити їх конкурувати за роль миротворців чи вплив на цей реґіон?
— Я скажу навіть більше. Світ змінився. У ньому вже немає класичного Заходу та класичної Росії. У ньому немає геополітики нульових сум, це — мережевий світ. У чому полягав задум Росії? Створення партнерства супернаціональних організацій, двох союзів — Європейського та Євразійського. А ми маємо використовувати можливості іншого світу, щоби перемогти.

Анґела Меркель учила російську в Донецьку
— Ви тривалий час були послом у Німеччині, а зараз, мабуть, чуєте різку критику українців на адресу п. Меркель. Скажіть, чи правильно ми розуміємо, що її позиція останнім часом змінилася?
— Так, її позиція змінилась. Але щодо п. Меркель я скажу дві важливі речі. Анґела Меркель, на відміну від багатьох німців, котрі звикли до спокійного існування, бачила Німецьку Демократичну Республіку, бачила Радянський Союз, і, до речі, вона вивчала російську мову в Донецьку. Вона дуже добре знає Дніпропетровськ і Донецьк.
Теза п. Меркель — дуже проста: краще ми підемо з будь-якими заходами чи санкціями на метр уперед, але разом, аніж хтось один піде вперед на 10 м. Інакше будуть спроби розірвати Євросоюз. Україна їй – небайдужа. Вона розуміє, що зараз через питання України визначаються відносини між ЄС і РФ і, звісно, між РФ і США.
— А звідки в п. Меркель узялась ідея залучення в контактну групу Віктора Медведчука? Мені розповідали версію, що вона була на прямому телефонному зв’язку з Медведчуком і саме через нього передавалася інформація Путіну?
— Як я розумію, ця тема виникла в її розмовах із Путіним. Вона полягала в тому, щоби Медведчук був певним посередником у контактах із тими, хто на той час контролював ситуацію.
— Тобто, саме Путін запропонував Медведчука як перемовника?
— Ну, звісно. Чи ви гадаєте, що п. Меркель може сказати Путіну: «А чому би не залучити тут Медведчука»?.. Пропозиція була зроблена з боку Росії, а п. Меркель її прийняла, оскільки чудово розуміла, що потрібен посередник.
— До речі, замість Леоніда Кучми мали би бути ви, але потім сказали, що ви – у відрядженні. Це – правда? Чи не хотілося вести перемовини в на такому рівні?
— Не вистачало ще, аби міністр закордонних справ вів перемовини з терористами. Такого не буде. А Леонід Данилович — це людина, котру я особисто поважаю як перемовника. Він фантастично веде перемовини, повірте!
— Перейдімо до Росії. Ваш російський колега Лавров заявив про можливі точкові удари по території України з боку РФ. Наскільки це серйозно?
— Я завжди серйозно ставлюся до заяв міністра Лаврова, але зараз, гадаю, це є політичною заявою. Російська сторона свідомо накручує ситуацію в цьому напрямку. Яким чином це далі буде розвиватися — побачимо.
— Як узагалі ставитися до постійних заяв про підготовку повномасштабного вторгнення РФ? Це є реальним сценарієм чи просто нагнітанням?
— На жаль, це може знати тільки керівництво РФ. Але така інтервенція не просто змінить вимір того, що відбувається. Вона у світовому масштабі тотально змінить безпекове сприйняття та безпекову ситуацію. Вона призведе до абсолютно іншого розвитку відносин між ключовими державами, між ключовими союзами.
Такий напад був би підступним, але поставте себе на місце президента РФ… Чи ви би прийняли таке рішення, станом на сьогодні, щодо вторгнення на нашу територію?
— У мене із цього приводу інше запитання: а що би мене, Путіна, зупинило?
— Якби я був Путіним, мене зупинило би те, що реакція всередині РФ на це може бути досить неоднозначною. Росія вже порушила все, що можливо, але все ж таки певні принципи існують. Вторгнення призведе до кроків, про які багато хто в ЄС і США місяць тому навіть би говорити не хотів.
— Чи мова йде про збройну відповідь?
— Будь-яка відповідь, яка дасть змогу стабілізувати ситуацію.
Розмовляв Мустафа Найєм, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply