Новини для українців всього свту

Tuesday, May. 26, 2020

Орися Демська: «Мова — це як із коханням: любиш людину — і не розумієш, за що»

Автор:

|

Квітень 01, 2020

|

Рубрика:

Орися Демська: «Мова — це як із коханням: любиш людину — і не розумієш, за що»
Орися Демська

Орися Демська — голова Національної комісії зі стандартів української мови.
— До вашої компетенції входять питання правопису української мови та зміни до нього, української термінології, стандартів транскрибування та транслітерації. Як бачите реалізацію цих повноважень?
— Українське суспільство бачить розвиток мови з одного боку — через боротьбу, а з іншого — через творчі практики. Спершу я будувала плани у такій же системі координат, але коли розпочалася робота, стало зрозуміло, що ми перемістилися з протистояння та творчості у правове поле: є Закон про функціонування державної мови, є підзаконні акти, положення про комісію, які необхідно корелювати зі Законом, який, своєю чергою, треба корелювати з Конституцією.
— Існують певні обмеження?
— А також чіткі правила гри. Правові обмеження, які накладають на нас Конституція, вивільняють резерви і змушують творити якісну роботу. Коли є чітко прописані правила гри, то це автоматично буде втілюватися у правила про іспит, у положення про написання тестів, у документах, які забезпечуватимуть проведення іспиту.
— Як навести лад в українській термінології, якщо є стільки обмежень?
— Треба навчитися дотримуватися правил. Звісно, будуть дискусії, чвари, але тільки так народжується спільнота, відповідальна за плід своєї праці. Можна спустити термінологію згори, але коли вона народжується знизу шляхом дискусій, — це зовсім інша справа.
— А є галузь, де термінологія вже сформована?
— Ні. Мова — це жива історія, де є правильні та неправильні форми, милозвучні та немилозвучні, щось треба виправляти, щось вдосконалювати, а щось уже є досконалим. Ідеальною є латина, якою практично ніхто не розмовляє. А поки мова живе, вона завжди потребуватиме вдосконалення.
— Новий правопис пересварив між собою поважних людей…
— Це означає, що вони долучилися. Ми не сваримося з тим, хто нам байдужий і про те, що нам байдуже. Новий правопис — відбиток суспільства, в якому ми живемо. Ми вийшли з радянської дійсності, але ще не прийшли до нової модерної дійсності. Правопис не міг бути інакшим. Щось у ньому не дуже добре, від чогось не надто доброго вже відійшли, а від чогось ні, але правопис — не Біблія, його писали прості люди, котрим притаманне все людське. Але дяка Богу, що він є, і не зміниться швидше, ніж сама людина.
— Ви затверджуєте вимоги до рівня володіння державною мовою для отримання громадянства України…
— Володіння державною мовою у світі стандартизоване. Маємо два іспити. Перший — державна мова для того, хто вже є громадянином. Йдеться про набуття посади державної служби. Другий — державна мова для того, хто хоче набути українське громадянство. Кожен складає тест за стандартною шкалою А1, А2, Б1, Б2, С1, С2, розробленою мовною комісією Європейської комісії.
— Зараз дуже поширене вживання іншомовних слів: коворкінг, колаборація, акаунт-менеджер, сеньйор, букер. Коли іншомовне слово засмічує мову, а коли входить до неї органічно?
— Мова — не якийсь монолітний брусок, маємо багато мовних рівнів і багато різних сфер її функціонування. Коли українська мова функціонувала лише в літературній творчості, там усе було зрозуміло. Коли ж українська почала функціонувати в різних сферах людського життя, що відбивається у різних мовних стилях, а також через сленг, стало зрозуміло, що бездоганності не буде. Коли мова жива і здорова, у ній є все: і високе, й низьке, і літературний стандарт, й обсценна лексика, і питомі слова, й вал запозичень.
— А коли «лайк» стане «вподобайкою»?
— Я вже чула, що «вподобайка» — це мовний стандарт. Мовець вибере собі те, що ближче, що зручніше, але доки ми не побачимо, як воно реально функціонує на найнижчому комунікативному рівні, доти не зможемо сказати — буде «вподобайка» чи «лайк».
— Діалектизми можуть стати літературними, вживатися в парламенті?
— Можуть. Літературна мова має кілька джерел, з яких вона відбирає слова, зокрема, з чужих мов і діалектів. Основа сучасної української літературної мови — полтавсько-київський діалект плюс трохи галицьких вкраплень. Слова «пан/пані» були локальними, а тепер не обмежені реґіоном чи діалектом.
— До обсценної лексики відносяться лише лайливі слова?
— На це запитання краще відповіла б Леся Ставицька, котра уклала словник «Українська мова без табу», в якому є до 7 тис. слів. Обсценна лексика — градована: від прокльону до жорсткого мату. У цьому словнику навіть у звичних слів вказані нові значення. Зрозуміло, що в мовному стандарті, який ми використовуємо у викладанні лекцій, написанні законів, виголошуванні публічних промов, лайка соціально неприйнятна. Але є такі поведінкові моделі, де лайка — єдине, що можемо вжити адекватно. Уявімо собі, що нам цегла впала на голову, а ми кажемо: ой, як ти мене некоректно вдарила, більше не треба так робити.
— Використання Закону про мови, можливо, потягне якісь суспільні конфлікти, бо доведеться приводити до тями рекламу, назви крамниць?
— Наше завдання — створити мовне правове поле. Якщо якісь власники магазинів чи ресторанів захочуть погодити з комісією тексти меню чи назви — наскільки це відповідає стандартам української мови, то, ми такі речі будемо погоджувати. Але наскільки українізовані чи не українізовані таблички чи назви крамниць, підприємств тощо — це вже сфера компетенції мовного омбудсмена.
Розмовляла Лана Самохвалова, «Укрінформ»

Гоп-ля
В Україні під прикриттям коронавірусу хочуть скасувати закон про статус української мови. Про це повідомив Володимир Ар’єв, народний депутат України. Він наголосив, що Олександр Ткаченко з президентської фракції «Слуга народу» хоче повністю скасувати закон про мову. Відповідне рішення він хоче протягнути на позачерговій сесії Верховної Ради. Планують скасувати все квотування на телебаченні та радіо. А перехід на українську мову засобів масової інформації колишній керівник телевізійного каналу «1 + 1», який належить олігарху Ігорю Коломойському, планує перенести на 2024-2026 рр.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply