Новини для українців всього свту

Tuesday, Jan. 19, 2021

Ольга Богомолець: «Лікар, якому ви довіряєте життя, має бути відкритим»

Автор:

|

Січень 09, 2014

|

Рубрика:

Ольга Богомолець: «Лікар, якому ви довіряєте життя, має бути відкритим»

Україні щастить на яскравих особистостей, завдяки яким вона насправді розвивається, усупереч політиці з її фальшивим обличчям. Саме такою є Ольга Богомолець, котра продовжує справу славетного лікарського роду, – засновниця та головний лікар Інституту дерматології та косметології, співачка, громадський діяч, професіонал, який рятує людські життя. Якби в Україні була критична маса таких людей, то ми, без сумніву, давно би жили в іншій державі.

Втрачаємо такий потенціал, який може розбудовувати Україну
— Пані Ольго, як це — бути спадкоємицею славетного прізвища «Богомолець»? Яким було ваше дитинство?
— У дитинстві я нічого особливого не відчувала, крім відповідальності. Був парк, який посадив прадід, була історія, його могила, відповідальність за полив квітів, прибирання листя та садіння дерев. Потім я навчалася в медичному університеті, де було значно складніше — прискіпливість деяких викладачів була надзвичайно високою. Тоді було важко, інколи я навіть плакала. Але тепер можу сказати, що саме ця прискіпливість, звичка жити під постійною увагою, коли знаєш, що на тебе дивляться завжди через збільшувальне скельце і рахують всі твої помилки, привчила мене бути надзвичайно уважною та відповідальною за власні вчинки. У моїй ситуації людина позбавляється суспільством права на помилку. І іноді це дуже важко.
— А хто найбільше впливав на формування вас, як особистості?
— Мама. Вона була дуже сильною жінкою, надзвичайно відповідальною, вимогливою, дуже аскетичною. Вона була лікарем — спочатку на швидкій допомозі, потім лікарем-анестезіологом, працювала разом із Амосовим. Всім своїм життям вона служила людям і це було для мене найбільшим прикладом. У батька був лагідніший характер, у мами — жорсткіший і вона мені не давала жодних послаблень. Вона завжди казала мені: «Не чекай, щоб тобі хтось допомагав, будь щаслива, якщо тобі не заважають».
— Як і будь-якій іншій людині, вам випали на долю труднощі та випробування, але ви зуміли їх здолати, піднятися, піти шляхом самореалізації. Завдячуєте суворому вихованню чи, можливо, іншим факторам?
— Звісно, і виховання, і родова пам’ять, і аскетичні умови, в яких я росла. Безперечно, на долю кожного випадають якісь труднощі. І труднощі, яких в мене було чимало, мене загартували і привчили ніколи не зупинятися і не опускати руки. Тому я постійно йду угору і ставлю для себе все масштабніші цілі. Я — лікар, за фахом і покликанням, тому прагну досягти найвищих результатів у своїй справі. Головна мета мого життя — створення громадської системи охорони здоров’я. Ця система має бути абсолютно толерантною політично та релігійно, спрямованою лише на оздоровлення громадян. Тому що зараз для нас збереження самоідентифікації та збільшення тривалості життя має стати головною ідеєю на найближчі 15-20 років. В Україні середня тривалість життя чоловіків складає 63 роки, а жінок 71 рік. У західних країнах такий вік — це тільки розквіт. В старшому віці люди є максимально позитивними, об’єктивними та філософськими. І те, що ми зараз втрачаємо такий потенціал, який може розбудовувати Україну, надзвичайно сумно. Україні потрібна здорова економіка і здорові громадяни.
— А як створити цю систему в межах країни?
— Якщо говорити про всі реформи системи охорони здоров’я, які в нас проводили, то метою реформи охорони здоров’я завжди була реформа охорони здоров’я. Власне, ця мета досягалася — вкладалися гроші, система охорони здоров’я реформувалася. Але без жодного позитивного результату для людей. Мій підхід базується на інших принципах. Я ставлю перед собою абсолютно чітку мету з кількісними показниками, які можна перевірити. Тобто не «реформувати», «покращувати», «оптимізовувати», а зменшити смертність в Україні від конкретної групи хвороб. На першому етапі ми поставили за мету зменшити смертність від меланоми та раку шкіри. І ми чітко знаємо, які кроки нам потрібно зробити на рівні країни. Перш за все — забезпечити своєчасну діагностику, що дозволяє врятувати життя в більшості випадків. Для цього треба зробити діагностику дешевою та доступною, а також збільшувати інформованість населення про небезпеку хвороб. Це питання вирішується дистанційною діагностикою завдяки сучасним технологіям. Нам вдалося проінформувати та навчити розпізнавати небезпечні родимки 15 % дорослого населення. Для досягнення мети — зменшення смертності від меланоми — нам потрібно поінформувати 50 % населення.

Людям пропонують небезпечні методи лікування
— Пані Ольго, чи можете розповісти, як розпізнати ознаки меланоми?
— Меланома — одна з найзлоякісніших пухлин — утворюється з родимки. Для її попередньої самодіагностики досить запам’ятати абревіатуру АКОРД, де кожна літера щось означає. Літера А означає асиметрію. У кожної людини є родимки, але вони мають бути симетричними, рівненькими та гладенькими. Якщо ж родимка стає асиметричною — це перша ознака небезпеки. Літера К означає край, тобто краї родимки мають бути рівненькі, якщо ж на ньому виникають зазубринки — це друга ознака небезпеки. Літера О означає окрас. У доброякісної родимки він має бути рівномірним — темнішим чи світлішим. Якщо ж з’являються краплиночки, прожилочки чорного, синього, білого, червоного кольору — це третя ознака небезпеки. Літера Р означає розмір — його збільшення вгору або в ширину. Літера Д означає динаміку — появу кірочок, тріщинок, кровоточивість, втрату волосочків. Чим більше таких ознак виявлено, тим швидше потрібно звертатися до лікаря. Адже родимка, що перероджується, не болить і не свербить. Тому в більшості випадків люди гадають, що воно пройде і не звертають увагу на небезпеку. А втрата часу призводить до незворотних і смертельних наслідків — меланома може метастазувати в життєво важливі органи протягом першого року після своєї появи. Тобто, якщо людина за перший рік не виявить меланому і не вилікує її, потім врятувати життя дуже складно.
Наступне завдання — за відсутності достатньої кількості кваліфікованих кадрів у такій великій країні зробити так, аби люди у віддалених населених пунктах могли отримати консультацію кваліфікованого фахівця. Ми створили систему за допомогою інформаційних технологій — теледерматологію, коли кожна людина за допомогою комп’ютера, мобільного телефону або фотоапарата може сфотографувати своє новоутворення, зайти на спеціальний сайт, відповісти на перелік питань, які необхідні лікарю для встановлення первинного діагнозу та відправити цю інформацію у базу даних. Окремо ми створили сайт www.rodinki.com.ua, де будь-яка людина безкоштовно може зайти і отримати всю потрібну інформацію, визначити свій тип шкіри, нагадати ознаки переродження родимки та ознайомитися з можливостями дистанційної діагностики. Найголовнішим питанням для нас було визначити, наскільки той діагноз, що ставиться на відстані, буде відповідати діагнозу, який поставить лікар при огляді. Виявилося, що вони абсолютно ідентичні. Звісно, помилка можлива, але ми говоримо про встановлення попереднього діагнозу для того, щоб дати людині орієнтир, що потрібно робити.
— Чи діагностика в Інтернеті завжди є безпечна?
— Зараз в Інтернеті відбуваються катастрофічні процеси, коли людям пропонують небезпечні методи лікування. З’явилися окремі сайти, де можна купити настоянку, мазь і де обіцяють вилікувати навіть від меланоми. Це — злочин і шахрайство. В Інтернеті навіть пропонують консультацію «доктора Богомолець». Люди залишають свій номер телефону, їм телефонують, розпитують про проблему і обіцяють виліковувати — псоріаз, меланому, вітиліго, рак шкіри тощо. І пропонують спочатку заплатити тисячу, дві тисячі, три тисячі, купити препарати, які мають «вилікувати». На жаль, в суспільстві існують люди, котрі наживаються на чужій біді. Тому дуже важливо бути виваженим і чітко перевіряти, з ким спілкуєтеся.

Розчарування народу триває дотепер
— Пані Ольго, ви також відомі як виконавиця чудових романсів із розкішним голосом. Чи навчалися десь вокалу й коли почали співати?
— Співати я ніколи ніде не навчалася. Знала, що буду лікарем, а решту напрямків своєї діяльності мені дала доля. Я просто реалізовували те, до чого мала хист. Співала з дитинства, з трьох-чотирьох років. Потім були шкільні роки, з’явилася гітара, співали в шкільних спектаклях, потім був інститут, пісні Висоцького, Окуджави, Дольського. Згодом до рук потрапила книжка Ліни Костенко й її вірш «Осінній день», який я одразу заспівала під гітару. Цю мелодію я прочитала у вірші Ліни Костенко.
— Ліна Костенко — ваша улюблена поетеса?
— Для мене Ліна Костенко — не лише поетеса. Це людина, яка володіє головним інструментом, який нам надав Бог — мовою і словом. Володіє настільки віртуозно, коли такими простими словами, зрозумілими всім, вона доводить такі істини. Для мене Ліна Василівна — ще й філософ і в гарному розумінні, політик, державотворець. Вона творить народ, культуру. Це людина, яка ніколи не зрадила Слову, що має бути синонімом правди.
— Пані Ольго, чи можна припустити, що гостра стадія захворювання Віктора Ющенка у той найвідповідальніший для країни час була чи не головною причиною великого розчарування в його президентстві? Адже ви були тоді особистим лікарем Ющенка і могли оцінити, наскільки йому було складно.
— У мене ніколи не було відчуття, що хвороба якимось чином могла на це вплинути. Радше, навпаки, Віктор Андрійович переносив цю хворобу як сильна людина. Він не здавався ні внутрішньо, ні зовнішньо. Тому, в мене немає підстав говорити про те, що відбулося, спричинили негаразди зі здоров’ям. Негаразди були в іншому вимірі. Власне, не було такої згуртованої команди, метою якої було державотворення. Не було складено чіткого механізму для досягнення мети. І незважаючи на готовність людей до змін, до самопожертви, до певних складнощів заради прогресу, сталося те, що сталося. Розчарування народу триває й дотепер. Український політикум зараз — смертельно хворий і дуже-дуже далекий від народу та його реалій.
Розмовляла Галина Палажій, Західна інформаційна корпорація

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply