Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 19, 2017

Олеся Гудима: «Малюватиму янголів миру для України, поки не закінчиться війна»

Автор:

|

Листопад 17, 2016

|

Рубрика:

Олеся Гудима: «Малюватиму янголів миру для України, поки не закінчиться війна»
Олеся Гудима з картиною «Королівські маки»

Олеся Гудима з картиною «Королівські маки»

Її можна назвати «джазовим художником», адже вона поєднує непоєднуване — змішує акрил та олійні фарби, малює пальцями і пензлем, створює нові техніки та відновлює старі. Її стиль називають по-різному — модерн, етноабстракціонізм, сюрреалізм, математизм, абстракція, порівнюють із вишивкою, з африканськими мотивами. Намалювала уже понад півтисячі картин. Більшість із них опинилися у приватних колекціях у Канаді, США, Франції, Німеччині, Іспанії, Італії, Вірменії, Польщі й Україні. Її творчість зачепила тему війни. Тепер тернополянка Олеся Гудима малює янголів миру для України.

«Янгол миру для України 3»

«Янгол миру для України 3»

«Хочу відчувати, як святі сили бережуть Україну»
— Як народилися «Янголи миру для України»? Що стало поштовхом? Коли намалювали першого?
— Народилися вони з потреби миру в Україні, Божого захисту тих, кого люблю найбільше, душевного спокою. Пригадую, як у часи Революції гідності не могла малювати зовсім. Навіть дивитися на мольберт не хотілося. Думками була на Майдані, разом із людьми. Якось прогулювалася вечірнім Тернополем. Вулиці тоді були порожні. Тільки далекий голос із приймача закликав «до мобілізації» на Київ. І свічки, портрети з молодими хлопцями-героями… Я тоді стояла й плакала, обіцяла собі, як на сповіді, що не підведу, робитиму все, що в моїх силах. А як почалася війна, стала малювати янголів миру. Кожен із них уособлює певну стихію: воду, вогонь, землю. Вони урочисті, як на богослужінні, кожен несе послання. Загалом — це цикл сюжетних робіт у стилі магічного реалізму. Вони були потрібні, як повітря, щоб уникнути депресії. Хочу відчувати, як святі сили бережуть Україну. Зараз янголів миру 15, але їх важко зібрати до купи. Лише три зараз в Україні, інші ж розлетілися по світу.
— Ви сказали, що малюватимете янголів доти, доки не закінчиться війна. Знаєте, скільки ще буде?
— Малюю їх досі. Сподіваюся працювати над колекцією не доведеться довго і на заміну страху за майбутнє, напрузі, до людей прийде спокій і радість. Також почала працювати над новою колекцією картин на вірші відомих українських поетів, із наміром видати у майбутньому книгу з репродукціями. А ще — малюю багато квітів, які є символом процвітання, і сюжетно відносяться до антивоєнної тематики.
— Янголи не мають приналежності до якоїсь статі. Чому більшість ваших подібні до жінок?
— У кожного з нас в душі є свій янгол, який мовою інтуїції підказує, як жити далі. Часом буває, що той голос стає тихий-тихий. Це означає, що людина звернула не на ту дорогу, яку треба, аби духовно вирости. Людина може стати подібною до янгола, особливо жінка, чий образ я взяла за основу колекції. Адже саме вона як мати більше віддає, ніж отримує, створює особливу атмосферу в домі, своєрідне коло енергетичного захисту, щоб рідні почувалися затишно та безпечно. Саме такі відчуття потрібні нам усім зараз, щоб у нашому домі запанував мир.
— А чому у них заплющені очі?
— Заплющені очі — це навмисне неувиразнення. У людей, котрі люблять містику, є думка, що розплющені очі на портреті можуть переманити в інший світ, передати настрій зображеної людини чи відчуття самого автора картини. А заплющені очі янголів — це повний релакс у просторі, тотальна присутність у цей самий момент, альфа-стан, із якого власне й починається все творення.

«А я у гай ходила» (на вірш П. Тичини)

«А я у гай ходила» (на вірш П. Тичини)

Про янголів миру і дітей
— Чому малюєте янголів дорослими? Чи будуть діти?
— Всі янголи дорослі, у свідомому стані. Дитячий світ — миті неусвідомлені, як уривки снів.
— Ви малювали янголів, коли були вагітною. Чи впливало це на емоції, колір, бачення?
— Впливало, адже цей стан особливий і надто чутливий до будь-яких змін у просторі. Картини випромінюють той стан, в якому їх малюєш. Кольори підбирала інтуїтивно, на кожній картині вони інші. В творчості майже не використовую чорного. Це сучасне українське модернове мистецтво, з барвами та символами рідного краю, покликане для того, аби пропагувати надбане предками і те найкраще, що збирала з дитинства, живучи тут.
— Кажуть, що діти — наші маленькі янголи. А ще нашим ангелом на землі є мама. Вважаєте себе янголом для своїх дітей чи навпаки?
— Швидше навпаки — мої діти є моїми ангелятками. Прихід кожного з них мене змінював тотально. Я позбувалася страхів і росла разом із ними. Діти показують, яка я є, і що ще потрібно допрацювати. Як тільки позбуваюся негативної звички тощо, змінюється дитина, і це відбувається постійно. Саме вони — моє натхнення, саме для них хочу працювати і цей намір дає неймовірну силу.
— Ваші діти малюють? Підказують, коли малюєте ви? Критикують, хвалять?
— Донька любить графіку, бере участь у виставках, а найстарший син обожнює скульптуру. Інші двоє синів ще дуже маленькі, щоб простежити їхні здібності. Переконана, що дітей не варто «підтягувати» з предметів, в яких вони слабші. Основні сили треба посилати на те, що їм вдається найкраще та заохочувати працювати далі. Що ми з чоловіком й робимо. Діти мене не критикують, їм подобається коли малюю, бо це робить мене щасливішою.

«Дерево життя»

«Дерево життя»

«Люди створюють свою реальність самі»
— Кілька слів про свою участь в акції «Листівка добра»…
— «Добра листівка» — це проект Лілії Омельяненко. Вона підбирає картини художників і продає їхні репродукції. Всі кошти, вилучені з продажу листівок, йдуть на лікування хворих діток. Мені приємно, що Лілія звернула увагу на мою картину «Дерево життя», і репродукція потрапила на найбільший книжковий ярмарок, який нещодавно відбувся у Франкфурті (Німеччина).
— Плануєте видати книгу з репродукціями своїх картин?
— Планую видати книгу з ілюстраціями на вірші кращих поетів України, це в першу чергу. Вважаю, що поезія та малярство — це одне й теж. Як музики грають джаз, імпровізують, не боячись нових форм звучання, так я поєднала поезію і живопис тому, що є людські долі, про які варто пам’ятати. Є багато поетів, на вірші котрих хочу малювати. Зараз працюю над новими картинами. А що буде далі — покаже час.
— У кожного є свій янгол-охоронець. Як виглядає ваш?
— Таке враження, що їх більше, ніж один. Відчуваю присутність і заохочення, коли «чемна».
— Ваші картини зараз є у колекціях у різних кранах світу. Чи не важко було їх відпускати?
— Спочатку я малювала для себе. Але мистецтво — це рух, енергія, вона не може стояти на місці, тому доводилося відпускати, навіть найдорожчі. Я бачу людей, котрим це потрібно, й я малюю. Дуже приємно, коли пишуть, відгукуються, чекають. Це дає мені силу і натхнення малювати далі. І звісно, я не продаю свої картини будь-кому. Їх не важко віддати тій світлій людині, в якій моя енергія активізується. В жодного з таких клієнтів в любові я б не проміняла на десятьох, які ховають роботу для колекції, чи щоб перепродати.
— Де можна переглянути ваші роботи в Інтернеті?
— Ось адреса мого блогу: http://olesyahudyma-gallery.blogspot.com/
— Колись ви сказали: «Люди — це руки Бога, якими Він відчуває світ». Чи можуть люди бути янголами миру? Що потрібно для цього зробити?
— Люди створюють свою реальність самі. Силою віри. Якщо почнуть концентруватися на мирі, то він настане!
Розмовляла Наталія Червак

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...