Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 17, 2017

Олена Зеркаль: «Міжнародний суд ООН уникатиме політизації процесу»

Автор:

|

Березень 30, 2017

|

Рубрика:

Олена Зеркаль: «Міжнародний суд ООН уникатиме політизації процесу»

Про результати першого етапу слухань у справі за позовом України проти Російської Федерації (РФ) в суді Міжнародного суду Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Гаазі Нідерланди) розповіла Олена Зеркаль, заступник міністра закордонних справ України.

Тактика Росії щодо дискримінації в Криму була, як у суді Грузії проти РФ
— Олено Володимирівно, як ви оцінюєте ці слухання? Які у вас склалися враження?
— У мене залишилося дуже багато вражень. Для мене особисто це було дуже хвилююче. Тому що коли я була ще студенткою, то дуже хотіла потрапити до цього суду, але не могла собі уявити, що потраплю сюди як представник від України. Це, з одного боку, дуже висока планка і велика відповідальність, а, з іншого боку, розумієш, скільки за цими слуханнями стоїть людей і скільки життів. Гадаю, що ми доволі плідно попрацювали. У нас була і гарна попередня підготовка, і робота тут, в Гаазі, і ми гідно представляли Україну. Я цим пишаюся.
— Якщо проаналізувати виступи РФ на цих слуханнях, ви вже вбачаєте якусь тактику, яку вони застосовуватимуть у цьому процесі?
— Тактику ми вбачали ще під час перемовин. Ми, в принципі, усвідомлювали більшість питань, які вони поставлять перед судом. Тому і готувалися відповідно. Я думаю, що наша підготовка на високому рівні була помітною. Ми розуміли, що вони ставитимуть питання про відсутність юрисдикції суду. Тому що зазвичай вони ставили це в своєму нотному листуванні. Також що вони будуть ставити питання про відсутність спору як такого і загалом питання про відповідальність країни за фінансування тероризму. Але щодо всіх питань, які були поставлені росіянами, в нас були готові відповіді. Звісно, про зброю в копальнях і про те, що Волноваха — це був обстріл військового об’єкту, а не автобуса, це вже треба було накладати на мапи, дивитись, і всі працювали дуже добре.
— Маєте на увазі — знаходити аргументи, щоб спростовувати російські фейки?
— Атож.
— Грузія свого часу зверталася до Міжнародного суду ООН із позовом проти РФ щодо порушення конвенції про расову дискримінацію, однак суд прийняв рішення, що не має юрисдикції. Росіяни, так само, як і в грузинській справі, використовують аргумент юрисдикції суду. У випадку з Грузією аргумент щодо юрисдикції для суду спрацював. Готуючись до нашої справи, ви вивчали грузинський досвід? (Справа «Грузія проти Росії» перебувала на розгляді у Міжнародному суді ООН з 2008-го по 2011 рік. У результаті суд постановив, що нема— юрисдикції у цій справі на підставі того, що не було виконано передумови, передбачені статтею 22 Конвенції — спроби розв’язання спору шляхом перемовин або процедур, спеціально передбачених документом, — Ред.)…
— Певна річ. Ми не лише врахували грузинський досвід. Якщо почитати грузинський скрипт і почитати скрипт за результатом наших слухань, то ви побачите велику різницю у самій справі. І щодо складу справи, і щодо юрисдикції, й у всіх інших питаннях. У нас дещо інша претензія щодо порушення Росією конвенції. У грузинів була дуже непроста ситуація з осетинами й абхазами ще до початку конфлікту. Там було дуже багато взаємних претензій. Що стосується кримських татар і українців у Криму, то, росіяни справді намагалися представити нашу ситуацію в такому ж світлі, як вони представляли ситуацію щодо Грузії, що грузини самі створювали етнічний конфлікт. Тоді як у нас не було жодних зауважень до цього часу від міжнародних організацій щодо становища кримських татар і українців у Криму. Тобто вони намагалися використовувати ту саму тактику, яку використовували у грузинській справі. Водночас ми ґрунтували свої звинувачення на звітах міжнародних організацій, а не тільки на свідченнях. Вони є ґрунтували свою позицію виключно на свідченнях кримських татарів, котрі зараз проживають у Криму та розповідають, що в них все чудово.
— Саме по собі питання юрисдикції — це питання виконання всіх попередніх умов, які передбачені конвенціями?
— Авжеж, зараз ми говоримо не про повну юрисдикцію. Зараз суд має визначити, чи є в нього попередня юрисдикція. Також — чи наявні порушені права і чи є необхідність швидкого прийняття рішення. Це три компоненти, які суд має оцінити.

Розгляд порушень конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму — виклик для суду ООН
— Якими процесуально будуть наступні кроки у справі?
— Природно, ми готуємося до продовження процесу. І наша робота не зупиняється. Треба розуміти, що ми не розраховуємо, що наші побажання щодо тимчасових заходів будуть задоволені на 100 %. Ми розуміємо, що встановили дуже високу планку. А також, що суд, зазвичай, виходить із того, що необхідно покласти зобов’язання на обидві сторони. Але для нас будь-яке рішення суду вже буде позитивним. Після рішення щодо тимчасових заходів прийматиметься рішення щодо процесу. Зокрема, чи буде його розділено на дві частини: на частину щодо юрисдикції та частину, яка стосується самої суті справи. На наш погляд, немає необхідності такого розділення. Бо неможливо в цьому випадку розділити юрисдикцію від розгляду справи по суті. Але це рішення прийматиме суд на підставі тих даних і тих аргументів, які нададуть сторони. Після того буде зрозуміло, як будуть відбуватися слухання: чи буде спочатку слухання щодо юрисдикції, а потім по суті. Або суд прийме рішення, що буде розглядати ці два питання разом.
— Які зазвичай терміни розгляду таких справ?
— Важко сказати, адже справа складна. До того ж, щодо конвенції щодо заборони фінансування тероризму — це вперше, коли вона розглядається судом. Уже стало зрозуміло, що у нас кардинально різні, полярні юридичні позиції щодо тлумачення конвенції (із Росією. — Ред.). Тому для суду це буде також інтелектуальним викликом. І є питання щодо того, як вони розглядатимуть за термінами. Тому що це фактично велике дослідження, яке вони мають здійснити, щоб сформулювати свою позицію.

Основна мета — захист прав людей на Донбасі та в Криму
— Тобто важко зробити прогнози, скільки може потребувати процес загалом?
— Не буду робити таких прогнозів. Поки що навіть невідомо, скільки нам дадуть на підготовку меморандуму.
— Що саме міститиметься у цьому меморандумі?
— Меморандум — це викладення всіх претензій, про які йдеться, разом із доказовою базою й юридичними позиціями. Тобто це — велика праця. На ці слухання, в нас були готові три великі папки. При тому, що фактично по суті справу ще не розглядали. Тобто ми просто констатували наявність фактів порушень, а меморандум — це буде набагато більше.
— Це вже другий суд у Гаазі, куди звертається Україна щодо російської аґресії? Яку мету ставить собі Україна у цьому суді?
— Наша мета у цьому суді — захистити права людей у зв’язку з порушеннями Росією двох міжнародних конвенцій. Ми ставимо за мету повернення РФ у правове поле та припинення порушень. Ми виходимо виключно з положень конвенції та наданих конвенцією сторонам прав. Це основне, і тут немає жодної політики. Й я намагаюся утримати наших шановних державних діячів від політизації цієї справи. Оскільки це є дуже чутлива площина для суду і вони намагаються уникати всіх можливих звинувачень у політизації процесу. Тому цей процес не є політичним, як його представляє Росія. Це процес юридичний. І ми хочемо юридично довести провину РФ у невиконанні двох конвенцій.
Розмовляла Марина Гонта, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...