Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Aug. 21, 2017

Олена Єршова: «Великого руху назустріч українському кіно ще немає»

Автор:

|

Травень 04, 2017

|

Рубрика:

Олена Єршова: «Великого руху назустріч українському кіно ще немає»

Олена Єршова знає, любить і вміє відчувати кіно. В її продюсерському архіві — не одна успішна робота в копродукції з провідними кінодержавами світу.
— Які проекти маєте в роботі?
— Моя компанія «Татофільм» продовжує роботу над фільмом «Вулкан» Романа Бондарчука, режисера «Українських шерифів». Дуже серйозна та людяна стрічка, яких зараз не надто багато, з гумором, іронією, самоіронією. Ми на стадії монтажу. Це копродукція Україна-Німеччина. Ми отримали підтримку німецького фонду МДМ, і частину постпродукції буде зроблено в Німеччині. Закінчилися зйомки фільму «Іній» режисера Шарунаса Бартаса в Литві. Монтаж і запис звуку відбувається у Франції. У ньому знімалися Ванесса Параді й Анджей Хіра. Це копродукція Україна-Франція-Литва-Польща.
— На фестивалі Docudays UA-2017 ви репрезентували роботу з режисером Леваном Когуашвілі, з котрим уже успішно працювали. Художній фільм «Побачення наосліп» був відзначений багатьма нагородами. Фільм «Нове життя Гогіти» дуже людяний, вселяє надію. Чи є плани продовжувати з Леваном спільну роботу?
— Так, є спільний проект, який називається «Брайтон 4», це історія еміґрантів у Нью-Йорку. Але історія грузинська. Я запрошена грузинською стороною. На цьому етапі вже задіяні Грузія, Болгарія, виявляють цікавість хорвати та греки. Оператор стрічки — Федон Потомайкл, котрий знімав «Небраску» та «Березневі Іди» Джорджа Клуні. Частина моєї роботи — звести всю цю копродукцію між чотирма-п’ятьма країнами.
— А що потрібно міняти нам?
— Потрібно вступати у «Єврімаж» («Єврімаж» — європейський фонд підтримки спільного кіновиробництва і прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт, створений при Раді Європи 1988 року. Фонд займається допомогою у створенні копродукції, підтримкою кінотеатрального показу, частковою компенсацією витрат на переклад. — Авт.).
— Про що торочать уже багато років…
— З 1998-го. Тим більше, якщо зараз у нас держава вкладає стільки грошей у кіно, з’являється певний потік, це вигідно. Це реальні гроші, які продюсер може отримувати. І, звісно, подальша підтримка дистрибуції.
— В усьому цивілізованому світі на рівні підготовки стрічки до запуску відбуваються перемовини про дистрибуцію. Що робиться в Україні? Яким чином фільми підтримуються, просуваються в кінотеатри, до глядача?
— Якщо маємо справу з першими фільмами режисерів, то, звісно, в жодній країні ніхто заздалегідь їх не підтримуватиме, тому що тут, так чи інакше, кіт у мішку. Практика така: спочатку переглядається кіно, потім приймається рішення, хто за що візьметься і чи візьметься взагалі. Дистрибуція — велика проблема, а артхаусна дистрибуція, крім Дениса Іванова з його «Артхаус Трафіком», в Україні відсутня. Зараз з’явилося кілька молодих компаній, які намагаються цим займатися, але роблять усе на чистому ентузіазмі, тому що ті 100 тис. грн, які інколи агенція «виділяє» на підтримку дистрибуції, реально дуже маленька сума, і вона взагалі не окупається. Комерційна дистрибуція: історія з фільмом «Поводир» — показова в якомусь сенсі, але там був дуже сильний адміністративний ресурс. Усі ці бігборди, якими була завішана країна, вони ж не бюджетувалися. Скільки пішло на рекламу фільму і скільки вони зібрали — все одно не було адекватно. Суто іміджевий для України проект. Їх не може бути забагато. Зараз, наприклад, виходитиме фільм «Червоний», у якого є комерційний потенціал. Аби збагнути, наскільки наш ринок може переварювати національний продукт, його потрібно випустити таким накладом, яким випускається нормальний американський блокбастер. Тому що коли виходить 20 копій або навіть більше, все одно не можна порівняти: ось український фільм, його подивилося п’ятеро осіб, а ось американський — 100, але тут було 50 копій, а американського — 150-300 копій. На жаль, великого руху назустріч українському кіно з боку дистрибуторів поки що немає.
Є прекрасний ізраїльський досвід: ухвалено закон про те, що на національні фільми держава доплачує ціну квитка. Відповідно, я йду в кіно і купую квиток за 10 грн, а 10 грн за мене доплачує держава. Це стимул для дистрибуторів. Глядач починає ходити на національні фільми, і починає працювати весь цикл. Узяти, наприклад, турецьке кіно, в якому на початку 2000 року знімалося 15 фільмів, а зараз — 100. Єдина країна в Європі, в якій національний Box Office перевищує іноземний. Люди дивляться своє кіно, але їх до цього привчили. У нас такої звички немає, вона виробляється лише економічними стимулами, оскільки квитки дорогі. Підуть пенсіонери або студенти, люди, котрі не можуть собі дозволити сходити двічі на місяць у кіно.
— Ви постійний гість на різних фестивалях по всьому світу. Яке сприйняття нашого кіно світом? Чи є перспективи стати не лише зрідка мерехтливою зіркою на небосхилі світового кіно, а міцно завоювати постійне місце в першій шерензі?
— Перше місце завоювати складно. Наскільки Україна може стати «другою Румунією», або тією ж самою Туреччиною, чи Ізраїлем? Зараз не знайдете фестивалю, щоб там не було присутнє їхнє кіно. Шанс є, просто для того, щоб цей шанс реалізувати, треба бути одним із пріоритетів. І, пеана річ, не має бути такого зверхнього ставлення до артхаусу, бо якщо ми намагатимемося робити лише комерційне кіно, то це шлях для завоювання лише власного глядача. А лише авторським кіно ми зможемо підкорити світ, фестивалі.
Розмовляла Світлана Агрест-Короткова, «День»

Довідка
Олена Єршова закінчила Київський театральний інститут ім. Івана Карпенка-Карого з червоним дипломом за спеціальністю «кінорежисура». Дипломна робота «Демоніада» брала участь у конкурсі Міжнародному кінофестивалі (МКФ) в Локарно (Швейцарія) та МКФ в Пуатьє (Франція). Зняла як режисер три короткометражні фільми, працювала на телебаченні, виконавчим директором МКФ «Молодість», директором із розвитку Міжнародного кіноринку «Євразія» в Анталії (Туреччина). Виконавчий продюсер кінофільму «Щастя моє» режисера Сергія Лозниці, який вперше в історії українського кіно брав участь в основному конкурсі МКФ в Каннах 2010 року. 2011-го заснувала власну компанію «Татофільм».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...