Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 19, 2017

Олександра Сидоренко: «Моя мрія — перемога на Олімпіаді»

Автор:

|

Березень 01, 2012

|

Рубрика:

Олександра Сидоренко:  «Моя мрія — перемога на Олімпіаді»

Вінничанка Олександра Сидоренко у ваговій категорії до 60 кг представлятиме Україну на чемпіонаті світу з боксу, що відбудеться навесні в Пекіні. Путівку вона здобула на чемпіонаті України, що відбувся 7–11 лютого у Вінниці. Зараз дівчина мріє вибороти ліцензію на ХХХ Олімпійські ігри в Лондоні. 25-річна боксерка розповіла про свої спортивні амбіції.

— Олександро, як розпочався ваш шлях у бокс?

— Цілком випадково. Мій батько — військово­службовець, ми часто переїжджали. І в тому сере­довищі, де я виховувалася, культивувався спорт. А в Калинівці Вінницької області, де наша родина жила певний час, не було особливого вибору: лише два спортивні гуртки — волейбол і карате. Обрала карате. Мені тоді було 12 років. А коли переїхали до Вінниці, розпочала займатися боксом у заслуженого тренера України Леоніда Лоївського.

— Суперниці на чемпіонаті України дісталися серйозні?

— Так, у моїй олімпійській ваговій категорії зібралися одразу чотири майстри спорту міжнародного класу. Тож у нашій вазі була найсерйозніша конкуренція. Змагання не поступалися за рівнем ні Європі, ні світу. Перша суперниця — Наталія Бірюк із Києва — виграла торік чемпіонат Європи. Другий бій був із Яною Сидор з Івано-Франківська. Обидві суперниці — дуже сильні.

— Чи є у вас власні методи, як налаштуватися на бій?

— Налаштовуюсь як на роботу. Звичайну роботу, яку потрібно виконати професійно. Вивчаю стиль суперниці, продумую тактику та намагаюся втілити свій план. Важливо чітко дотримуватися програми, за якою працюєш, і бути впевненою в собі. На ринґу твою невпевненість відчує суперниця й обов’язково скористається цим. У кожного спортсмена — своя психологія. Дехто намагається максимально сконцентруватися. Я ж прагну розслабитися й водночас «увімкнути мізки», думати під час бою.

— Виграють фізично сильніші чи міцніші духом?

— У спорті високі досягнення можна отримати, лише перебуваючи у фізичній і моральній гармонії. Усе має значення. І навіть, на перший погляд, дрібничка може дати результат. Слід усе врахувати — і взуття, і розмір капи. Адже це все в комплексі впливає на класність бою.

— А до дзеркала після поєдинку підходите?

— Звичайно, як і кожна жінка. Реаґую на те, що бачу, по-різному. Залежить від бою. І, якщо відверто, найкращі мої фотографії — не ті, що були зроблені одразу після поєдинку (сміється). Тому фотографуватися в такі моменти не дуже люблю.

— Який бокс, на вашу думку, — видовищніший: чоловічий чи жіночий?

— Чоловіки фізично сильніші за жінок. Їхні бої «важчі» і щодо травматизму — серйозніші. А жіночі бої — емоційніші та яскравіші. Глядачам подобається, коли на ринґу вирують емоції.

— Коли залицяльники дізнаються про ваше захоплення боксом, то як реаґують?

— По-різному. Але я вже звикла й не переймаюся із цього приводу. Із дівчатами товаришую на зборах, а загалом — більше з хлопцями спілкуюся. Вони — також спортсмени, отже, мене розуміють.

— У вас є старша сестра. Вона також спортсменка?

— Ні, Ольга — гуманітарій. Вона закінчила Вінницький педагогічний університет, за фахом — учитель іноземних мов. Так склалося, що вона пішла в науку, а я — у спорт.

— Окрім боксу, є захоплення? Можливо, хрестиком вишиваєте?

— У жодному разі. З дитинства не люблю ні вишивки, ані в’язання. Подобається подорожувати, шопінґ, інколи залюбки готую.

— Чого ви вже досягли й до чого прагнете?

— 2009 року я стала бронзовим призером чемпіонату Європи, тепер виборола путівку на чемпіонат світу. Для 25-річної боксерки — це пік кар’єри. Є досвід, відпрацьована техніка. Вважаю, що настав мій час для досягнення високих результатів. Моя мета — виграти Олімпіаду.

Розмовляла Наталія Журбенко

 

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...