Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 22, 2018

Олександр Ярема: «Ми даємо молодій людині можливість самій в усьому розібратися та зробити свої висновки»

Автор:

|

Вересень 06, 2018

|

Рубрика:

Олександр Ярема: «Ми даємо молодій людині можливість самій в усьому розібратися та зробити свої висновки»

Сучасна молодь почала активніше долучатися до багатьох процесів в Україні. Але питання підтримки юного покоління державою не втрачає своєї актуальності. Про ситуацію у сфері молодіжної політики, про кроки, які треба зробити для забезпечення належних умов реалізації потенційних можливостей юнаків й дівчат, розповів Олександр Ярема, заступник міністра молоді та спорту.
— Ви казали, що одне з важливих завдань, яке перед собою ставить Міністерство молоді та спорту, — розвиток молодіжної інфраструктури. Чого, на вашу думку, бракує сучасному поколінню?
— Розвиток інфраструктури — це створення просторів, які будуть відкриті та дружні для молоді. Це ті місця, де школярі або студенти зможуть із користю проводити свій час, отримувати там додаткові знання чи навички. Йдеться про неформальну освіту, про можливості розкрити лідерський потенціал. Це може бути проектний менеджмент, навчання роботі в команді і не тільки. В нас уже є яскраві приклади розвитку молодіжної інфраструктури. Створені та працюють багато молодіжних центрів, їх ще називають молодіжними просторами чи молодіжними хабами, і підходи до цієї роботи найрізноманітніші — залежно від запиту молодих людей.
— Якою є роль держави у процесі створення таких центрів?
— Звісно, самі вони не організовуються, держава допомагає. Кілька років тому в Україні існував десяток молодіжних центрів, а зараз лише в Донецькій області їх понад 80. Але для того, щоб центри розвивалися, треба змінити законодавство. Ми кілька разів спільно з народними депутатами вносили в сесійну залу парламенту відповідні пропозиції. торік уряд ухвалив постанову, якою затвердив Типове положення про молодіжний центр, тоді ж Верховна Рада проголосувала за зміни до Бюджетного кодексу, в який внесли опцію підтримки молодіжних центрів.
— Ви зустрічаєтеся зі закордонними колегами, обговорюєте молодіжну проблематику. Які схожі проблеми у цій сфері бачите, а які існують тільки в Україні?
— Ми вивчали досвід Фінляндії. У них дуже розвинена система молодіжних центрів, найрізноманітніших просторів, але проблема залучення молоді до активного громадського, суспільного життя досі є актуальною. Юних фінів це не дуже цікавить, вони достатньо пасивно сприймають ситуацію більше у ролі споживачів, ніж тих, хто хоче формувати. Для Німеччини викликом є міґрація, а для нас актуальне питання внутрішньо переміщених осіб. Коли велика кількість людей змінює місце проживання, постає питання про створення для них нормальних умов. Велика кількість молоді, яка зловживає алкоголем, наркотиками — з такою проблемою зіштовхнулося багато країн, у т. ч. наша держава. Тому варто популяризувати серед молодого покоління здоровий спосіб життя та думку про те, що бути здоровим — це добре.
— При Міністерстві інформаційної політики постійно працює студентська рада. А які форми співпраці з молодим поколінням у вас?
— Ми — перше міністерство, яке стало проводити відкриті конкурси підтримки проектів молодіжних організацій. Тісно співпрацюємо з Національною молодіжною радою України, яка об’єднує велику кількість всеукраїнських і реґіональних організацій, із Українським молодіжним форумом, Українським молодіжним альянсом. Багато комунікацій є із представниками різних середовищ, інколи таке спілкування відбувається неформально. Нещодавно, наприклад, збиралася робоча група, яка обговорювала Типове положення про молодіжні консультативно-дорадчі органи. Коли є питання для обговорення, запрошуємо широке коло зацікавлених осіб, експертів, молодь та спільно напрацьовуємо проекти рішень.
— Багато людей готові разом із вами долучатися до роботи?
— Навіть не десятки, а сотні лідерів різних організацій. Ця молодь активна, цікавиться багатьма процесами, які відбуваються в державі, має конструктивні ідеї. Приходить, презентує свої проекти, отримує фінансування і потім у себе в реґіонах втілює їх у життя. Це важливо для обох сторін, бо вони відчувають нашу підтримку, а ми виявляємо ті проблеми і виклики, які є на місцевому рівні, тому готові на них реагувати.
— Якщо у людини є певна ідея, яким чином її найпростіше донести до керівництва Міністерства?
— Часто молодь звертається через соціальні мережі. У Facebook мені стисло викладають свої ініціативи або описують проект. Потім у Міністерстві аналізуємо інформацію, радимося, кому доручити цю роботу. Є керівники підрозділів, котрі можуть допомогти. Якщо необхідна моя участь, зустрічаюся з ініціаторами. Інколи нам надсилають офіційні листи поштою або електронною поштою.
— Є молодь активна та спортивна, але є й така, яку цікавить пияцтво або наркоманія. Як із цим боротися?
— По-перше, нам у цьому можуть допомогти молодіжні організації та центри, про які вже згадували. Якщо людина зможе реалізувати себе у позитиві, то в алкоголі чи наркотиках не буде потреби. Допоможуть різноманітні проекти: табори, вишколи, навчання, тренінги, обміни та багато інших інструментів. Часу на погані звички не залишатиметься. А якщо молода людина вже вскочила у халепу, у біді її не залишимо. Маємо надійних партнерів — центри реабілітації, які допомагають вийти з ситуації залежності. Також працюємо з Міжнародною антинаркотичною асоціацією, яка допомагає молоді, з правоохоронцями, з колегами з ЮНІСЕФ.
— Як можна боротися із проблемою відтоку розумних молодих людей за кордон? Або з випадками, коли хлопці та дівчата переїжджають у великі міста, а села залишаються без молодих кадрів?
— У нас дуже часто прикриваються такою загальною фразою «молодь — наше майбутнє» і на цьому все завершується. Але це велика помилка. Треба розвивати громади. Чим більше буде можливостей участі молоді в процесах прийняття рішень на рівні громади, чим краще розвиватиметься ця громада, тим більше шансів на те, що молодь залишиться. Вона має бути залучена усюди, від формування бюджету до розвитку інфраструктури, проектування об’єктів. Молоді люди побачать цей розвиток, зрозуміють свою відповідальність, і це добре. Бо навіщо ж тоді будувати дороги, якими нікому їздити, навіщо дитячі садочки та школи, в яких не буде дітей? Тому зараз активно спілкуємося із громадами, пояснюємо, чому їм настільки важливо звертати увагу на молодь, ураховувати її інтереси.
— Міністерство втілює у життя низку цікавих проектів зі залучення молоді до процесів реформування держави…
— Є проект стажування молоді в органах державної влади різного рівня «Державотворець». Ми ініціювали його спільно з Українською академією лідерства, за сприяння проекту USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидій корупції в Україні». Перший етап проекту —стажування молоді в Адміністрації Президента України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади. Переконаний, реалізація проекту дозволить значно підвищити довіру молодих людей до влади, дати їм розуміння того, як відбуваються усі процеси, як готуються документи, як працюють різні органи влади, як ухвалюються рішення. Бо часто упереджене ставлення виникає саме через нерозуміння, через те, що хтось сказав, що все погано. Ми даємо молодій людині можливість самій в усьому розібратися та зробити свої висновки.
— Міністерство спільно з Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні у червні ц. р. оголосило про старт конкурсу «Кращі практики молодіжної роботи в Україні-2018». Багато людей виявило бажання взяти у ньому участь?
— До 1 вересня будемо приймати заявки. Вже маємо дуже велику кількість звернень щодо участі. Мета конкурсу — сприяти подальшому поширенню позитивного досвіду українських міст і громад щодо залучення молоді до процесу прийняття рішень, розширення можливостей молодих людей адвокатувати реформи та розвинути їхні навички задля розбудови майбутнього.
Розмовляла Олена Собко, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Loading...