Новини для українців всього свту

Wednesday, Jan. 27, 2021

Олександр Сирський: «Без автоматизованої системи управління військами результату не досягти»

Автор:

|

Грудень 30, 2020

|

Рубрика:

Олександр Сирський: «Без автоматизованої системи управління військами результату не досягти»
Олександр Сирський

Генерал-полковник Олександр Сирський — командувач найбільшого з видів Збройних сил України (ЗСУ) — Сухопутних військ.

Про ставлення керівництва держави до ЗСУ
— Сухопутні війська є основним виконавцем завдань зі забезпечення миру та стабільності на території України. Наскільки це відбивається в ставленні до них командування і керівництва?
— Сухопутні війська були і залишаються основою ЗСУ. Вони несуть основний тягар українсько-російської війни в тій її формі, яку ми наразі маємо, і вони складають переважну більшість військових частин, що виконують завдання в зоні проведення операції Об’єднаних сил (ООС). Тому, звісно, Сухопутним військам приділяють значну частину уваги з боку керівництва держави, зокрема, і зі забезпечення їх озброєнням і військовою технікою.
— Торік ішлося про плани будівництва ряду військових містечок для частин, які дислокувалися у не до кінця придатних для їхнього розташування місцях. Чи вдалося реалізувати ці плани?
— Впродовж 2020-го нам вдалося виконати ряд вагомих заходів стосовно покращення стану казармено-житлового фонду. Зокрема, завершили будівництво 85 зі запланованих 127 казарм поліпшеного планування для розміщення військовослужбовців військової служби за контрактом. Також завершили будівництво та ввели в експлуатацію три польові бази на 500 осіб у Донецькій та Херсонській областях. Триває будівництво 30 об’єктів казармено-житлового фонду, що дозволить розмістити понад 3,5 тис. осіб. На початку наступного року плануємо ввести в експлуатацію табірне містечко на одному з центрів підготовки, там одразу може розташуватись механізована бригада в повному складі. Зрозуміло, що це крапля в морі тих потреб, які маємо, але забезпечення військовослужбовців житлом, має бути пріоритетним, особливо у державі, що воює.

Про необхідність керованості військ
— Однією з переваг на полі бою може бути наявність та активне використання високорозвинених систем автоматизованого управління (АСУ) військами. Які тут перспективи?
— Ведемо роботи в рамках дослідницької роботи «Простір» (відпрацювання Автоматизованої системи тактичної ланки управління, в якій бере участь одеське підприємство «Телекарт-Прилад». — Ред.). Елементи цієї системи були перевірені під час батальйонних навчань з бойовою стрільбою на 235-му Міжвидовому центрі підготовки військових частин та підрозділів наприкінці листопада ц. р. Вони продемонстрували, що є певні проблеми, але й засвідчили, що іншої альтернативи немає. По-перше — збільшується кількість безпілотних літальних апаратів (БПЛА), які діють не лише в інтересах бригади, а навіть у рамках окремої батальйонної тактичної групи. По-друге — інформацію треба об’єднати, довести безпосередньо до тих підрозділів, які здійснювали вогневе ураження. Тому зрозуміло, що система управління військами тактичного рівня нам потрібна, як повітря.
— В ході конфлікту між Азербайджаном та Вірменією успіхи азербайджанського війська були не в останню чергу пов’язані зі застосуванням військами турецької АСУ. Чи партнерів України можуть поділитися з нами подібними надбаннями?
— Сподіваємося на це. А досвід Азербайджану свідчить про те, що без подібної системи було б дуже складно досягти отриманого результату, а також використовувати з достатньо високою ефективністю та комплексувати різну кількість БПЛА, які там були. Система управління дозволяла зводити в єдине інформаційне поле розвідувальну інформацію, отриману з різних джерел і різними шляхами, та в режимі реального часу використовувати її для планування вогневого ураження та бойових дій загалом.

Про висновки з азербайджансько-вірменського конфлікту
— Які зробили висновки з азербайджансько-вірменського конфлікту, що можуть бути корисними для ЗСУ?
— Ми провели триденну конференцію з керівним складом Сухопутних військ, органів військового управління, вищих військових навчальних закладів із вивчення уроків азербайджансько-вірменського конфлікту. По-перше, нам потрібна сучасна система управління. Кардинальне збільшення на полі бою сучасних систем розвідки, БПЛА, роботизованих систем, а також значне підвищення їхніх можливостей, формує вкрай високі вимоги, як до систем передачі даних, так і до систем їхньої обробки й автоматизації вироблення управлінських рішень. По-друге, значно зросла роль засобів протиповітряної оборони (ППО). Якщо б вірменська сторона мала сучасні засоби ППО, а також якби створила комплексну ешелоновану систему протиповітряної оборони, результати могли б бути іншими. Тому ми вкрай потребуємо удосконалення нашої системи ППО. По-третє — цей конфлікт показав і значне зростання ролі засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Цей фактор треба враховувати та робити відповідні висновки також. І все це треба об’єднати єдиною системою управління.
— Чи були зроблені висновки щодо тактики застосування підрозділів у сучасних умовах і помилок, яких припустилися сторони конфлікту?
— Там, де проводили бойові дії на рівнинній місцевості, значні втрати були з боку сторін під час ведення наступу — передусім на мінно-вибухових загородженнях. Там втратили велику кількість бойової техніки. І з цим також треба щось робити, змінювати тактику, комплексувати засоби тощо. Там, де була гірська місцевість,, зростала роль спеціально підготовлених підрозділів, зокрема, і сил спеціальних операцій. Там діяли штурмові групи за підтримки з повітря, були забезпечені розвідувальною інформацією в онлайн-режимі. І, звісно, вони діяли там автономно, були підготовлені і могли виходити у фланг, в запілля, що сприяло успіху. Цей досвід треба переймати та впроваджувати у себе. Також варто приділяти більше уваги фортифікаційним спорудам, інженерному обладнанню рубежів і позицій. Перші дні вірменська сторона стійко утримувала перший рубіж, який був гарно обладнаний, але коли вони опинилися в ізоляції, то були вимушені залишити позиції через те, що не мали підкріплень, не мали забезпечення озброєнням і боєприпасами. А тоді події почали розвиватися стрімко і прикро для вірменської сторони. Крім цього, треба відзначити і підвищення ролі інформаційного забезпечення проведення операції.

Про плани переозброєння
— За висновками аналізу азербайджансько-вірменського конфлікту, в Сухопутних військах провели дослідницьке навчання комплексного застосування сил і засобів. Які висновки з цього заняття?
— По-перше — ми перевірили можливість використання різних типів БПЛА для виконання розвідувальних завдань і забезпечення коригування вогню артилерії в умовах ефективної протидії засобів РЕБ. Деякі БПЛА та не змогли підтвердити характеристики, які заявляли виробники і, відповідно, не змогли ефективно діяти. Ми також перевірили і різні системи РЕБ, які використовують у ЗСУ і також побачили їхні переваги та недоліки.
— Якому озброєнню в процесі переозброєння ЗСУ надають пріоритетну увагу?
— Рівень укомплектованості основними взірцями ракетно-артилерійського та бронетанкового озброєння військових частин ЗСУ зараз складає понад 90 %. Автомобільною технікою військові частини менш укомплектовані. Проте цей рівень дозволяє військовим частинам виконувати завдання за призначенням. Переважна більшість наших озброєння та військової техніки розроблені і виготовлені у 1970-1980 рр. Все впродовж останніх років відремонтували на підприємствах України з модернізацією окремих елементів, вузлів та агрегатів. Прийняли на озброєння й велику кількість нового озброєння та військової техніки, що дало змогу доукомплектувати військові частини. Та на досягнутому ми не зупиняємося, проводимо ряд дослідно-конструкторських робіт щодо розробки нових взірців озброєння та військової техніки, що відповідають умовам сучасного бою.

Про реформи та перехід на стандарти НАТО
— Як реалізовуються плани з переходу на стандарти НАТО?
— Один із основних пріоритетів розвитку України — членство в НАТО. Тривають організаційні заходи реформування за принципами та побудовою, прийнятою в арміях країн-членів Альянсу. Перехід органів військового управління на структуру НАТО — один із важливих елементів масштабних змін, які зараз реалізують у війську. Процес стандартизації триває, в ході чого усі процедури вкладаються в стандарти підготовки, і стандарти, що стосуються застосування, стандартні процедури роботи оперативних штабів. Ми перейшли на процес та порядок планування відповідно до тих критеріїв, які встановлені в країнах-членах НАТО. повністю перейшли на так звану G-структуру) для органів військового управління та S-структуру для наших механізованих і танкових бригад.
— Наскільки ще довго триватиме процес досягнення повної сумісності підрозділів ЗСУ з підрозділами країн-членів НАТО?
— Цей процес постійний. Навіть деякі країни, які вже давно є членами НАТО і беруть участь як у спільних операціях, так і в миротворчих місіях, постійно займаються вдосконаленням питань взаємної сумісності. Та йми ми вже тут не новачки. В нас теж є ряд надбань, отриманих під час проведення ООС, в ході інтенсивних бойових дій під час антитерористичної операції, які ми також удосконалили протягом нашого тривалого досвіду протистояння російській аґресії. Не можна втрачати набуте і занадто ускладнювати порядок роботи наших штабів там, де його просто не можна ускладнювати. В основі повинна бути економія часу для прийняття рішень і надання достатнього часу для того, щоб могли підготуватися до виконання завдань підрозділи та частини. Також у нас є підрозділи, вже сертифіковані в НАТО, і вони постійно беруть участь в оцінці планування. Так, цього року рота радіаційного, хімічного та біологічного захисту й інженерно-саперна рота оцінили як «боєготові» під час самооцінки НАТО 2-го рівня, перед цим 2019-го їх оцінили як «взаємосумісні» під час оцінки НАТО 1-го рівня. Проведення оцінки НАТО 2-го рівня цих підрозділів запланували і на 2021 рік.
Розмовляв Валерій Рябих, Defense Express

About Author

Meest-Online