Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 17, 2019

Олександр Сулипа: «Шахи молодшають, але грати в них можна хоч до ста років»

Автор:

|

Травень 22, 2019

|

Рубрика:

Олександр Сулипа: «Шахи молодшають, але грати в них можна хоч до ста років»
Олександр Сулипа

Шахи є одним із видів спорту, який зазвичай приносить славу Україні. Гросмейстер Олександр Сулипа, головний тренер збірної України з шахів, розказав про перспективи українських шахістів.
— Василю Іванчуку виповнилося 50 років. Чи заважатиме йому цей вік грати на найвищому рівні?
— Він фанатично любить шахи, відданий їм, і, звісно, ще даруватиме перемоги. Певна річ, що з віком не можна грати весь час на повну силу.
— Як на мене, шахи цілком дозволяють грати досить довго. Еммануїл Ласкер заволодів короною у 50 років. Михайло Ботвинник також в п’ятдесятирічному віці стилі виграв матч-реванш у Михайла Таля. А Василь Смислов навіть у 62 роки став третім шахістом світу…
— Я був присутнім на останньому особистому чемпіонаті Європи в Північній Македонії і зробив висновок, що це чемпіонат для молодих. Домінують хлопці в 15-17 років. Вони грають на горішніх шахівницях, а ветеранам стає важче й важче. Лише Руслан Пономарьов демонстрував потужну гру.
— Що можна сказати про його виступ?
— Зазвичай, він намагається не ризикувати у зустрічах проти сильних суперників. А слабкіших обігрувати на класі. І це добре йому вдалося. Були партії, де не все складалося легко. Але врешті-решт він потрапив до Кубка світу й усе зійшлося.
— А що можна сказати про інших українських гросмейстерів?
— Можна відзначити Юрія Кузубова, який грав дуже добре. Набрав стільки ж очок, як і Руслан, але за додатковими показниками до Кубка не потрапив. Як, власне, й Андрій Волокитін. Вважаю, що вони заслуговували на більше.
— Але ж Волокитін жахливо стартував і лише потужно фінішував…
— Та й Кузубов програв у четвертому турі й також був змушений надолужувати. Це й позначилася на їхніх коефіцієнтах. А от Коробов навпаки — потужно розпочав, а потім щось у нього пішло не так.
— Проте Коробов ще торік забезпечив собі потрапляння до Кубка. Ще буде цікавий турнір за швейцарською системою на острові Мен…
— Усі гросмейстери, котрі мають рейтинґ приблизно 2650, здобудуть право у ньому зіграти. Серед них — українці Іванчук, Ельянов, Пономарьов, Коробов, Криворучко, Кузубов, Арещенко, Моїсеєнко, а також Нижник, котрий зараз навчається в США, але грає за Україну.
— Що скажете про Павла Ельянова?
— Перебуває на спаді. Талановитий шахіст, з дуже глибоким позиційним розумінням. Але я помітив, що йому вже важко грати з молодими.
— Раніше він легко перегравав суперників, котрі були класом нижчі за нього…
— У нього стиль не такий гостроатакуючий, як у Коробова чи Волокитіна. З таким стилем важче перемагати. До речі, те ж стосується як Іванчука, так і Криворучка.
— А Антон Коробов?
— Має колосальний потенціал. Його рейтинґ має бути не менше, ніж 2700. Другий рік поспіль бере друге місце у турнірі в Німеччині, де змагаються понад 600 шахістів. Але лише перше місце дає право наступного року зіграти в коловому супертурнірі за участю чемпіона світу Маґнуса Карлсена й інших найсильніших гросмейстерів.
— Які плани української збірної на цей рік?
— Головне змагання року — командний чемпіонат Європи, який починається 23 жовтня. Маємо чотири-п’ять зборів на рік. Проводимо їх у Карпатах. На зборах присутні найкращі українські юніори Віктор Матвіїшин і Кирило Шевченко. Будемо підтягувати молодих до рівня спілкування с ветеранами, такими як Іванчук, Романишин і Пономарьов. На жаль, маємо певні проблеми з календарем ФІДЕ. Нове керівництво весь час щось змінює. Дуже важко підлаштовуватися.
— Що можна сказати про нове керівництво ФІДЕ?
— Поживемо — побачимо. Не всім подобається, зокрема, новий контроль, де секунди додаються лише з 61-го ходу. Я, до прикладу, вважаю, що додавати секунди за зроблений хід потрібно з першого ж ходу. А перебої у нокаут-системі можуть бути лише у форматі рапіду, а не бліцу. Бо вирішувати щось важливе у бліці — це вже нонсенс.
— А які справи у юнацьких шахах? Хто з українців може в майбутньому поповнити лави найсильніших?
— Звертаємо увагу на найближчий резерв збірної — Кирила Шевченка та Віктора Матвіїшина. Обох я спостерігав на чемпіонаті Європи, вони старалися. Шевченко ледь не обіграв росіянина Євгена Томашевського, а Матвіїшин узяв гору над азербайджанським «семисотником» (рейтинґ 2700+. — Ред.) Рауфом Мамедовим. Сподіваємося, що згодом і Кирило, і Віктор посилять українську збірну.
— Чому в провідних українських шахістів попадали рейтинґи?
— Тому є кілька причин. По-перше, дефляція рейтинґів. Що це означає? Зараз шахістам обраховують рейтинґ, починаючи мало що не з 1000. Тому людина, котра має 2200, вже доволі непогано грає. Шахи дуже посилилися. Усі знають теорію, бо зараз дуже допомагають комп’ютери. Раніше ж було як. Я, наприклад, приходив у бібліотеку для гросмейстерів Львівського обласного шахового клубу, яку відвідували Романишин, Білявський і Михальчишин. Я просив у Віктора Карта допуск на годину. Виписував картки. А вже вдома їх детально опрацьовував. А зараз натиснув кнопку — і перед тобою повна картина з усіма варіантами. Тепер, хто має кращу пам’ять, то дуже велика перевага. Приблизно, пунктів двісті рейтинґу. Шахи омолодилися. Вони будуть молодіти й далі. Проте плюс нашої гри — що можна змагатися навіть до ста років. По-друге, велике значення мають фізичні та психологічні навантаження. Адже сучасний контроль передбачає шестигодинну гру без перерви.
— Знаю, що в збірній тренуванню фізичної форми надають велику увагу…
— Атож, я завжди прошу збірників приділяти увагу саме спорту. У нас усі ним займаються. Василь Михайлович може не так, але й він надає перевагу пішим прогулянкам. Коробов — великий ентузіаст бадмінтону, Криворучко й Ельянов ходять на фітнес, Волокитін — також. Мойсеєнко полюбляє й непогане грає у великий теніс. Зараз без загальної фізичної підготовки витримати великі турніри дуже важко.
— Нещодавно у Казахстані пройшов командний чемпіонат світу, але наші чоловіки на ньому не виступали. Чому?
— Нам надіслали запрошення вночі з суботи на неділю, коли ми якраз перебували на тренувальному зборі в Карпатах. Там було сказано, що треба дати відповідь упродовж 24 годин. Бо деякі команди, зокрема, поляки, французи, грати відмовилися. До початку змагань лишалися два тижні. Я спершу подумав, чи то не фейк. Навіть перетелефонував Емілю Сутовському, виконавчому директору ФІДЕ. Але наші лідери на той момент вже були скуті певними контрактами. Іванчук мав грати у Сент-Луїсі. Ельянов і Коробов мали контракти на виступ у ізраїльській лізі. Так я дійшов чи не до третього складу. Але ж їхати й боротися за останні місця, як на мене, було б неґативно для престижу країни. Ми ж таки топ-команда.
Розмовляв Петро Марусенко, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...