Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 18, 2018

Олександр Палій: «Дух сильніший за матерію, він може пережити навіть тисячу років»

Автор:

|

Серпень 09, 2018

|

Рубрика:

Олександр Палій: «Дух сильніший за матерію, він може пережити навіть тисячу років»

Історика й експерта Олександра Палія знаю дуже давно. Давно збиралася з ним погомоніти про Томос. Зібралося занадто багато тем для розмови, тож після святкування Хрещення Руси-України вирішила з ним зустрітися.
— 2015 року ви заявили, що в Україні вже розпочався демонтаж Московського патріархату. Минуло три роки й усі обіцяють українській Церкві надання Томосу. Ви пророк?
— Я розумів, що коли є моральна дірка, т тіло стає лише обкладинкою, за ним не стоїть якийсь зміст. Залишається хіба форма. Я бачив, як деформована та деградована церковна ієрархія та лідери Російської православної церкви (РПЦ), яка вже прогнила всередині, суне до свого фіналу. Така Церква не може існувати довго, вона або вироджується, або розпадається.
— Ми зможемо збудувати щось нове, що не повторить РПЦ із найгіршими її рисами?
— Бачу в Київському патріархаті багато мудрих і щиро віруючих людей, тому впевнений, що нова помісна Церква стане потужним моральним авторитетом у суспільстві. Вартість остаточної конструкції залежить від ціни кожної людини, яку вона вкладає у це будівництво. Зрештою, те, що Константинополь перебирає на себе статус матері-церкви, дає можливість і нам отримати утвердження Церкви як серйозного морального авторитету. Зараз Церква навіть в умовах розділення поряд із армією та волонтерами є однією з трьох інституцій, яким суспільство довіряє найбільше, тож уявімо, як покращиться її статус, якщо вона стане сильнішою. А для Константинополя це можливість цілком по-новому заявити себе в тому світі, який дехто назвав постхристиянським, в якому Церква ослаблена лібералізмом. Лібералізм — це ключ від поняття свобода, але те, що нам зараз нав’язують під його личиною — просто моральний розклад. Якби батькам лібералізму ХІХ ст.. розказали, що таке зараз лібералізм, вони мабуть у шоку були б, адже лібералізм — це економічні, політичні та соціальні свободи, коли людина сама собі господар, а те, що зараз — зовсім інше.
— Загалом у нас здорове суспільство…
— У нас така країна, що навіть повіям на роботу виходити соромно. Вони десь стоять, але їм соромно.
— Чи знали ви про імовірність надання Томосу?
— Ні, але сприйняв новину дуже добре, це є свідченням того, що керівництво достатньо компетентне і розуміє важливість цих речей. Петро Олексійович взявся за проблему всерйоз, це було дуже потужне завдання.
— На якомусь етапі, коли на інші країни полився дощ із російських нафтодоларів проти Томосу, ми навіть втратили надію, що все станеться. Але мене обнадіювала Америка, візити її послів, чиновників до помісних Церков…
— Важливіше було, щоб турки не опиралися, вони справді мають певні адміністративні впливи на Фанар. Можливо, американці просили турків трохи стриматися, а, може, турки й самі розуміють, що не треба влазити в цю справу. Америка в цьому випадку може бути інструментом у Промислі Божому. А інструментарій московської протидії традиційний: через спецслужби, через лобі, доступ і вплив на різноманітних ієрархів православних Церков. А коли це почало втрачати значення, застосовували різноманітні шпигунські методи — від підкупу, до залякування, шантажу, використовуючи гроші та медійний вплив.
— Існуючий телеканал «Київська Русь» запропонував себе Росії як майданчик спротиву Томосу. Про яку суму йшлося?
— Мільйон доларів. Це для початку. Там є 48 працівників. Мені дуже «сподобалося», як вони спершу патякали про духовні інтереси в презентації, яку вони пересилали російським спецслужбам, а потім згадали «монетизацію каналу» — проговорилися.
— Російські гроші воюють. Я навіть чув про 90 млн USD, асигновані на спротив Томосу?
— Лише на останню хресну ходу московських попів у Києві витратили сотні мільйонів гривень. Це колосальні витрати. А про всі суми, які можуть проходити по статтях російських спецслужб, ми не дізнаємося ніколи, адже вони засекречені. Хіба колись дізнаються міжнародні слідчі.
— Чи є якийсь інструментарій впливу на телеканали?
— Забирати ліцензії у зв’язку з тим, що порушують умови ліцензування, а вони регулярно порушують, були вже попередження до «Інтера». Але найкраще було б просто усуспільнити у нас все суспільно-політичне мовлення та звільнити журналістів від рабства олігархії, дати їм можливість разом із своєю командою подаватися, наприклад, на 30 суспільно-політичних державних канали. Про рибалку, мультики і ще щось —залишається приватним, а ці 30 каналів контролює якась наглядова рада суперчистих і з суперморальних авторитетів. Журналістику мають робити чесні люди.
— А як припинити надходження підкупу для священства, бо разом із грошима сюди експортують й ідеологію?
— Зміна вектора не обходиться без грошей і кар’єрних обіцянок. Але заблокувати в сучасному світі перетік грошей важко. Американцям вдається відстежувати все після 2001 року. Але у нас таких можливостей немає. Проте можна спробувати, якщо зробити кримінально-процесуальний кодекс рішучішим.
— Як можете оцінити останні хресні ходи Московського та Київського патріархатів?
— Як національно-релігійні маніфестації.
— Слава Богу, що вони мирно закінчилися, бо завжди боялася, що Москва може зробити диверсію, щось підірвати…
— Вони бояться цього, адже всі відразу ж на них подумають, розуміють, що перший буде винен той, хто отруїв Скрипалів.
— Процес надання Томосу не виглядає прозорим. Але мені здається, що правильно обговорювати всі етапи, у т. ч. грошові. Ми внесемо якусь пожертву до Вселенського патріархату?
— Так питання не ставиться. Ніхто не думає про банальний підкуп. Константинополь мислить значно більшими речами. Він вважає, що їхня роль і роль християнства значно посиляться з входженням України. Погляньте, Москва звикла використовувати Церкву для своїх цілей, на Заході псевдолібералізм наступає на традиційні цінності. Східне християнство затиснене між російськими шпигунами РПЦ та деградантами. І тут з’являється щось молоде, щире, християнське. Це зовсім інший вітер. Вони чують цей вітер, відчувають, як по-новому може зазвучати Константинополь. Свого часу помирала Візантія, але від неї залишилася душа, Константинопольський патріархат, який демонструє, що дух сильніший за матерію, він може пережити навіть тисячу років.
Розмовляла Лана Самохвалова, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...