Новини для українців всього свту

Friday, Aug. 23, 2019

Олександр Гвоздик: «Намагався не злити Усика під час спарингів»

Автор:

|

Червень 26, 2019

|

Рубрика:

Олександр Гвоздик: «Намагався не злити Усика під час спарингів»

Олександр Гвоздик

Олександр Гвоздик, чемпіон світу за версією WBC у напівважкій вазі (до 79,4 кг), під час свого перебування в Києві завітав до виставки-музею досягнень братів Кличків, де в рамках проекту Klitschko Expo «Стіна чемпіонів» залишив відбитки своєї долоні.

Про життя в Каліфорнії
— У США ви з сім’єю живете більше п’яти років. Американське життя скоригувало ваш менталітет?
— Трохи. Живу в невеликому містечку Окснард, це неподалік від Лос-Анджелеса. Там спокійно, 192 тис. мешканців, орендую будинок, тренувальна зала — за десять хвилин їзди від дому. Корків немає. Зручно.
— Чому вирішили жити в тихому Окснарді, а не в Лос-Анджелесі?
— Коли я тільки полетів у США, Ломаченко якраз готувався до поєдинку зі Салідо. Перший етап підготовки до бою Василь провів у горах. Я там також побував, потім поїхав на перемовини з промоутерськими компаніями. TopRank зробив найкращу пропозицію. Спершу думали, що я буду жити в Лас-Веґасі. Але Боб Арум запропонував моєму менеджеру Еґісу Клімасу Окснард. Там була проблема з великими хлопцями — найбільший боксер важив 63 кг. Боб сказав, що це питання вирішить, зі спаринг-партнерами проблем не буде. Тепер я розумію, що зробив правильний вибір. У Лас-Веґасі влітку неможливо жити. Божевільна спека — це ж фактично пустеля. В Окснарді набагато комфортніше. Прохолодніше, природа, якщо потрібно — поїхав до Лос-Анджелеса, він поруч.
— Сім’я вже пристосувалася до американського життя?
— Цілком. Дружина Дарина оберігає сімейне вогнище. Старшому синові в жовтні виповниться 11 років, він ходить у звичайну американську школу. Коли ми прилетіли в США, Дмитрику було шість років. Коли пішов до школу, перші кілька місяців було складно. Але діти все схоплюють на льоту. Зараз син чудово розмовляє англійською і не має проблем у спілкуванні з однолітками. Ганнусі п’ять літ, ходить у дитячий садок, також не має жодних проблем у спілкуванні. Майкл народився в Окснарді три роки тому. У 16 років сам вирішить, буде Майклом, як ми його записали, чи Михайлом. Поки що ж він тихцем руйнує нашу оселю.
— Автомобіль для такої великої родини надає промоутерська компанія?
— Так було тільки в перші два роки контракту з TopRank. Потім узяв у лізинг Rangе Rover Sport.
— Ваш тренувальний процес у США дуже відрізняється від того, який був в олімпійському боксі й в «Українських отаманах»?
— Моя система тренувань багато в чому схожа на ту, яку використовують Василь Ломаченко разом із його батьком. Багато що звідти перейняв. Вона залежить від циклу підготовки. Поступово підвищую інтенсивність тренувань перед боєм. На кілька останніх поєдинків як спаринг-партнера залучав українця Ісмаїла Сіллаха. Також доводилося стояти в парах із Дмитром Митрофановим, котрий на той час жив і тренувався в США.

Про спаринги з Усиком і майку Ломаченка
— Ви допомагали Олександру Усику готуватися до бою з росіянином Муратом Гассієвим, перемога над яким принесла українцю титул абсолютного чемпіона світу. Спаринги з Усиком були запеклими?
— Під час спаринг-сесій намагався його не розлютити. Бо якщо Сашко оскаженіє, мені в рингу стане незатишно.
— У боксерській спільноті жваво обговорювали історію, коли росіянин Сергій Ковальов одягнув майку Василя Ломаченка з тризубом, за що його жорстко критикували російські засоби масової інформації та співвітчизники. Ви займаєтеся з Сергієм в одній залі, що це була за історія?
— Василь подарував Сергію свою майку, Ковальов її одягнув, сфотографувався в ній. Майки були двох кольорів — жовтого та синього. Малюнок на них був стилізований під тризуб. Сергій одягнув майку на знак підтримки Василя, вони зробили в них спільну світлину. Там не було ніякої політики. Василь також одягав футболку Ковальова в знак підтримки Сергія. Хлопці просто продемонстрували повагу один до одного. Але, мабуть, хтось не зміг пробачити Сергію його попереднє фото у футболці зі зображенням Нестора Махна та написом українською мовою «Воля або смерть», тому й намагалися зробити з цього якусь сенсацію.
— Які у вас стосунки з Ковальовим, котрий виступає у вашій ваговій категорії й якось навіть виникали розмови щодо організації бою між вами?
— Нас не можна назвати близькими друзями. Швидше, приятелі. Тренуємося в одній залі. Під час підготовки до бою з Вордом я провів кілька спарингів із Сергієм. Ставлюся до нього з повагою, сподіваюся, це взаємно. Що ж стосується можливого бою між нами, то до нього зараз не буде великого інтересу з боку американської публіки. Українець проти росіянина — в США це складно продати. У нас же такий поєдинок був би дуже політизований, чого ні мені, ні Сергію точно не хотілося б. Але виключати можливість проведення такого бою в майбутньому не варто.

Про Боба Арума та Ломаченка-старшого
— Ваш промоутер Боб Арум кілька років тому заявив, що Менні Пакьяо хоче провести бій із Василем Ломаченком. За неофіційною версією, проти цього поєдинку виступив Анатолій Ломаченко. Вас здивувала така його реакція?
— Все, що відбувається в професійному боксі, так чи інакше крутиться довкола грошей. Такий бій може зібрати хорошу касу. Плюс для Василя це був би хороший піар. Але, мабуть, це не той бій, який би хотів бачити Анатолій Миколайович. Пакьяо — леґенда. Але це вже не той Пакьяо, яким був колись.
— Чи не гальмує Анатолій Ломаченко кар’єру синові таким своїм трохи архаїчним баченням? Промоутери Джошуа 2017-го домовилися про бій із 41-річним Володимиром Кличком і ті влаштували «Битву на «Вемблі», про яку досі згадують і цей мегафайт дав новий якісний поштовх у кар’єрі Джошуа…
— Професійні боксери — на 70 % бізнесмени. Джошуа не посоромився віку Кличка і зараз є одним із найбільш високооплачуваних боксерів у світі. Василь із батьком більше пропагують спортивний принцип. У кожного свої пріоритети. Але не думаю, що в плані боксерської спадщини відмова від бою з Пакьяо якось загальмувала кар’єру Василя.
— Подейкують, що 87-літній Боб Арум, будучи персональним фаном Ломаченка, чотири роки вкладав у нього свої гроші. Платив йому гонорари, які перевищували прибутки промоутера з боїв українця. Це може бути правдою?
— Про це потрібно питати у Боба. Я не розумію всієї специфіки цього бізнесу, але дещо знаю. До прикладу, щоб боксер став чемпіоном світу, промоутер повинен вкласти в нього більше мільйона доларів. Починаючи від підписання контракту і до чемпіонського бою. І далеко не кожен може стати чемпіоном насправді. Можна вкладати гроші в боксера, але в результаті нічого буде пшик. Перш ніж хтось стане чемпіоном, може бути 30 невдалих спроб. За цією логікою, промоутери повинні бути в мінусах апріорі. Погодьтеся, математика якось не складається — не було б сенсу цим бізнесом займатися.
Розмовляв Максим Розенко, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...