Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 10, 2019

Олександр Гладун: «Найбільше дітей народжується на Західній Україні»

Автор:

|

Листопад 13, 2019

|

Рубрика:

Олександр Гладун: «Найбільше дітей народжується на Західній Україні»
Олександр Гладун

Зараз за кордоном живе 20 млн українців. Демографи б’ють на сполох. Нас уже не 52 мільйони, як було 1993 року. За офіційною статистикою, на початок 2016-го в Україні (без урахування населення Криму) проживало 42,760 млн осіб, а на початок 2019-го — 42,153 млн (за три роки чисельність зменшилась на 607 тис.). Тобто за чверть століття поменшало на 10 млн осіб. Це у 2,5 рази більше, ніж під час Голодомору. Це ціла країна, як, наприклад, як Швеція чи Греція. Причини вимирання нації — низький рівень життя, медичного обслуговування, погана екологія, недбале ставлення до свого здоров’я. Оскільки попередній перепис населення України відбувся 18 років тому, демографи здебільшого подають приблизні числа основних чинників сумної демографічної ситуації. Куди поділося 10 млн співвітчизників? Які наслідки може мати демографічна криза в Україні? Про це розповів Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Національної академії наук України.

Основна причина — економічна криза
— На початку 1990-х наша країна була густозаселеною. Які основні причини катастрофічного зменшення населення України?
— Основна причина, що найбільше вплинула на соціальне становище людей та демографічну ситуацію загалом від початку 1990-х і до сьогодні, — економічна криза. З погіршенням економічної ситуації, яка почалася за часів так званої перебудови, коли держава була розбалансована, почалося погіршення і демографічної ситуації. За нашими підрахунками, на 5,5 млн нас стало менше через стрімке падіння народжуваності. Через зростання рівня смертності Україна не дорахувалася приблизно ще 1,2 млн осіб. Міґраційні втрати після розпаду СРСР оцінюємо в 1 млн людей. Приблизно 2,3 млн українців залишилося на території Криму та Севастополя. Крім цього, зараз українці масово виїжджають на заробітки. Скільки з них повертається додому, а скільки ні, оцінити складно. Багато людей виїхало за кордон у 2014-2015 рр. (період активних боїв із Росією), далеко не всі повернулися.
— Скільки українців і в які країни виїхало на заробітки?
— Точного числа немає. Чому? Візьмімо характер міґрації. Чимало співвітчизників на кілька місяців виїжджають на роботи у прикордонні країни (Польщі, Чехії) і повертаються додому, а скільки залишається за кордоном на постійне місце проживання, сказати важко, адже у прикордонників — свій облік. Вони записують кількість перетинів кордону. Якщо, до прикладу, та сама людина виїжджає за кордон і повертається додому, а за день-два їде знову, то прикордонники лічать це як два виїзди. Туристичні поїздки та виїзд на заробітки, відпочинок демографічна статистика до уваги не бере, бо ж люди повертаються в країну. Тому до чисел, які називають прикордонники, треба ставитись обережно, з розумінням того, що більшість населення таки повертається в країну. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень, зараз у світі живе 40-41 млн українців, 34,5 млн з них — в Україні.
— Скільки громадян України з 2014-го покинуло рідну землю і виїхало до країни-аґресора?
— Точних даних також немає. В основному виїздили з Луганщини та Донеччини (територій, на яких відбувалися криваві бойові дії). В період максимального воєнного напруження росіяни стверджували, що через неконтрольований кордон до Російської Федерації (РФ) виїхало близько мільйона українців. Скільки повернулося назад, точного числа немає. Принаймні, громадянства РФ набуло значно менше українців, ніж стверджують російські експерти. У 2014-2015-х рр. люди виїздили і в інші країни, зокрема, прикордонні — Молдову, Білорусь, але частина поступово повернулася додому.
— Скільки мешканців України, за підрахунками демографів, перебувають на окупованій Росією території?
— За оціночними розрахунками на неконтрольованій українським урядом території Донецької та Луганської областей зараз проживає біля 3 млн людей, ще 2,3 млн — в анексованому Криму.

Не вміємо цінувати найцінніше — життя
— Скільки військових і мирного населення загинуло за п’ять років російсько-української війни?
— Понад 12 тис., хоча це число приблизне. Адже неможливо полічити кількість загиблих у «сірій зоні», на територіях, підконтрольних терористичним організаціям «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка». Бо водночас із українцями гинуть і ті, хто воює проти України.
— За підрахунками експертів, в Україні 2018 року на сто народжених припадало 175 померлих. Природне скорочення становило 251,8 тис. людей (стільки мешкає, наприклад, у Хмельницькому, Сумах чи Чернівцях). Кожен шостий — працездатного віку…
— Статистика, на жаль, сумна. 2018-го народилося 335,9 тис. немовлят, а померло 587,7 тис. осіб. Порівняно з 1991 роком, кількість дітей у віці до 18 років скоротилася майже вдвічі: було 13 226 млн, а на початок цього року — 7 580 млн. Найбільше дітей народжується в західних областях України. Найбільша смертність — на Чернігівщині та Сумщині, найстаріших за віком областях. За віковою структурою Україна є «старою» країною — населення у віці 60 років і старші становить 24 %. Це — одна з причин високого рівня смертності. Середня тривалість життя в Україні у чоловіків — 66,7 років, а в жінок — 76,7 років (різниця у тривалості життя — десять років). У розвинутих європейських країнах жінки живуть довше за чоловіків приблизно на три роки, а не на десять років, як в Україні. Ще одне. В Україні велика смертність чоловіків працездатного віку. З цієї причини дуже втрачаємо і в демографічному, і в статевому співвідношенні. На сто жінок припадає 86 чоловіків.
— Із чим це пов’язано?
— Чоловіки менше живуть в усіх країнах світу, навіть у найрозвинутіших. Один із чинників — біологічний. Крім цього, чоловіки працюють на небезпечніших роботах, ведуть нездоровий спосіб життя, менше дбають про своє здоров’я, а також гинуть на війнах. Жінки більш адаптовані до стресів. На жаль, ми не вміємо цінувати найцінніше, що подарував Господь, — життя.
— Які наслідки демографічна криза може мати для України?
— Ще наприкінці 1960-х — початку 1970-х демографи передбачали, що за кілька десятків років в Україні відбудеться процес старіння населення, відтак і його зменшення. Але настільки стрімкого скорочення населення навіть найдосвідченіші експерти не могли передбачити. Скорочення чисельності населення, особливо у сучасній ситуації, становить загрозу національній безпеці країни.

Україна може зберегтися, але український етнос опиниться у меншості
— Наступний перепис населення в Україні запланували на 2020 рік. Чому це важливо для України?
— Перепис населення тісно пов’язаний із соціально-економічним життям. Він дає можливість уточнити кількість мешканців України і кількість втрачених громадян через міґраційні процеси, статевовікову структуру населення, отримати дані щодо рідної мови, етнічної приналежності, рівня освіти, зайнятості, житлових умов населення тощо. Перевагою перепису є те, що ці важливі дані отримаємо по будь-якому (навіть найменшому) населеному пункті (село, хутір). Перепис населення — це соціально-демографічний портрет нації, без якого неможливо планувати майбутнє. За рекомендацією Організації Об’єднаних Націй, перепис населення варто проводити кожні десять років, але, наприклад, Канада проводить його кожні п’ять років. На жаль, в Україні мешканців переписували ще 18 років тому.
— Деякі експерти вважають, що демографічна прірва в Україні загрожує зникненню української нації…
— На мою думку, така загроза справді існує. До названих мною причин демографічної проблеми врахуємо і те, що Росія почала видавати свої паспорти за спрощеною процедурою усім мешканцям Донецької та Луганської областей, десятки тисяч угорським мешканцям Закарпаття видала Угорщина. Росія приймає закони і розробляє програми, щоб повернути та фінансово підтримати етнічних росіян, котрі проживають в інших країнах (особливо в республіках колишнього СРСР). Тобто Росія прагне втримати демографічну ситуацію за рахунок міґраційного фактору. Варто також зазначити, що у багатьох країнах Східної Європи демографічна ситуація не надто відрізняється від української. Складна ситуація в Болгарії, Сербії, Румунії, Хорватії, у тій же Росії.
— Зараз суспільно-політична ситуація у багатьох країнах захиталася, настає період нестабільності. Однією з причин такої ситуації є міґраційний чинник, особливо в Європі. Чому?
— Кілька років тому відбулася масова міґрація, яка у менших розмірах триває і зараз, мешканців північноафриканських та азійських країн до Європи. Їх прибуло так багато, що Європа не в змозі прихистити всіх еміґрантів. Тим більше, що не всі вони адаптуються до умов цивілізованих країн. Чимало з них створюють свої клани і всередині чужої держави живуть за своїми правилами та законами. Якщо Україна стане цікавою еміґрантам, і вони так само масово до нас приїжджатимуть, як наслідок, у нас поступово буде змінюватися етнічна структура населення. Назва Україна може зберегтися, але український етнос опиниться у меншості. Років через 200-300 на території України може жити зовсім інше етнічне населення — з іншою мовою, культурою та релігією.
Розмовляла Валентина Шурин, «Високий Замок»

Довідка
За даними міжнародних аналітиків, за 18 років за кордон виїхало 8 млн українців. Найбільший відтік еміґрантів спостерігається останніми роками. Щонайменше 4 млн людей осіло в Росії. 1,2 млн — в Канаді, стільки ж — у Польщі; 940 тис. — у США; 500 тис. — у Бразилії. В Італії живе 231 тис. українців, у Німеччині — 230 тис. За перші два роки війни з Росією громадянство країни-аґресора отри­мали 300 тис. українців (без урахування Криму та Севастополя).

About Author

Meest-Online