Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 17, 2019

Олександр Бондар: «Так, реприватизація»

Автор:

|

Квітень 03, 2014

|

Рубрика:

Олександр Бондар: «Так, реприватизація»

26 лютого став відомим склад уряду, після цього справа дійде до призначення керівників другого рівня. Зокрема, напевно, буде замінений керівник Фонду державного майна (ФДМ). Найвірогіднішим кандидатом на цю посаду є Олександр Бондар . Він розповів, як можна повернути в Україну десятки мільярдів доларів.

«Не вірю в благодійність олігархів»
— Як ви пропонуєте обирати кандидата на посаду голови ФДМ?
— Щодо фонду в мене є абсолютно конкретні пропозиції, документи стосовно того, що би зараз було варто зробити для повернення майна та коштів з офшорів, а також для ліквідації приватних монополій, створених за останні роки.
— Мова — про наших олігархів?
— Так. Це буде їхній тест на патріотизм, на здатність допомогти економіці України, на відданість ринковій економіці.
— Ви ж розумієте, що вони просто так нічого не віддадуть…
— Розумію. Але запропонований мною механізм дозволяє це зробити в добровільно-примусовий спосіб. Знаю, що ці закони — не ідеальні, але…
— Про що йдеться в цих законах?
— Перший має назву «Про легалізацію капіталів і майна, які зареєстровані в офшорних зонах та інших зонах так званого уникнення від подвійного оподаткування». Він стосується не лише офіційних офшорів, тому що Кіпр — це не офіційний офшор. Зони, які дають змогу уникати оподаткування, є в Австрії, Великій Британії й інших країнах. Це — спеціальні механізми, «сірі зони», офшорами вже ніхто не користується. У них реєструють свої фірми наші олігархи.
— Тобто, епоха офшорів уже закінчилася?
— Ще ні. Але в справжніх офшорах уже ніхто не тримає коштів, тому що це — небезпечно. Але є країни, в тому числі в єврозоні, які дозволяють це робити не гірше, ніж у офшорах. Фахівці про це знають. Зокрема, податківцям відомо, у яких країнах перебувають власники наших капіталів.
Тому пропонується доволі складний механізм. Усім власникам дається певний період для перереєстрації на території України. Після того, як перереєструються, вони повинні на рахунки цих фірм в українських банках перевести всі свої кошти, які перебувають у офшорах. За приблизними підрахунками, за останні роки з України виведено близько 100 млрд USD. Вони заводять ці гроші в Україну, 50 % віддають у бюджет, а 50 % – залишаються на рахунках підприємств, але суто для поліпшення фінансового стану й інвестицій у розвиток підприємств. Тобто, вони не можуть іти на хабарі.
— Припустімо, вони нічого не віддали…
— Якщо олігархи так не вчинять, безумовно, із грошима за кордонами України ми нічого не зробимо. Будуть карні провадження на кшталт тих, які зараз намагаються зробити за рахунками Януковича. Ці гроші будуть втрачені для України. Але все їхнє майно, яке було зареєстроване на ці офшори, повертається в державну власність і перереєстровується на ФДМ. Тобто, у реєстрі власників цей офшор змінюється на ФДМ. Збіґнєв Бжезінський казав, що олігархи мають зробити по мільярду добровільних внесків на користь України. Але я не вірю в благодійність олігархів.

Навряд чи між собою домовляться
— Але олігархи будуть блокувати ці законопроекти!
— Я це розумію. Закони треба було приймати негайно, поки панує ейфорія. Але якщо все буде вирішуватися через хабарі, то цей закон не потрібен. Я навіть знаю наперед риторику нової влади, якщо вона домовиться з олігархами. Скажуть, що все вирішуватимуть суди в індивідуальному порядку. До чого це призведе? Виходячи з того, як це робилося від 2005 року? Відібрали тільки «Криворіжсталь», та й то лише тому, що це був символ Майдану. Якби вона не була символом, то і її би не відібрали. Усе інше було замилене в судах.
Так само й зараз. Гадаю, символом цієї революції буде «Укртелеком». Усе інше, як-то кажуть, «порішають». Тому коли я пропоную ці закони, то не виступаю проти олігархів. Лише підказую, як єдиним підходом повернути гроші або деякі об’єкти в державну власність. Чому деякі? Є другий закон — «Про ліквідацію приватних монополій»…
— В Антимонопольному комітеті України (АМКУ) стверджують, що в нас немає приватних монополій…
— Але всьому населенню відомо, що монополії є. Тим більше що склад АМКУ на 100 % представляє найвпливовіших олігархів України. Якщо там кажуть, що в енергетиці, газовій сфері, металургії, телекомунікаціях немає приватних монополій, тоді це не — Антимонопольний комітет, а щось інше.
При визначенні монополізму вони апелюють абсолютно суб’єктивними критеріями, які при об’єктивному розгляді дуже легко спростовуються. А суть цього закону полягає ось у чому. На кожному — національному та регіональному – рівнях визначаються монополії. Наприклад, у Київській області це — «Київобленерґо». Визначається перевищення окремими власниками частки 25 % цього ринку. Після цього 25 % залишаються цьому власнику, а все інше він зобов’язаний реалізувати іншому власнику.
— Тож він сам собі й продасть…
— Поясню. Він продає не сам, а через ФДМ. Абсолютно прозоро та відкрито.
— «Прозоро та відкрито» через ФДМ — чи це не протилежні речі?
— Я не кажу, що зараз ФДМ може таке робити. Кошти, які буде отримано під час реалізації цього майна, повертаються власнику в пропорції за те, що він витратив під час приватизації. А частина йде в бюджет.
— Таж олігархи домовляться між собою й володітимуть частками…
— Звісно, цей закон можна обійти. Але через АМКУ це можливо контролювати. Не вірю, що олігархи між собою домовляться. Вартість об’єктів, якщо їх продавати відкрито, буде такою високою, що їх у першу чергу куплять іноземні інвестори. І з ними домовитися буде важко. Якщо ж трапиться те, про що ви казали, то не бачу тут особливої небезпеки. Бюджет отримає дуже великі кошти. А особи пов’язаних олігархів раніше чи пізніше буде встановлено, і знову в дію вступить антимонопольне законодавство.

Ніхто ні в кого нічого не відбирає
— Чи це не нагадує експропріації часів військового комунізму?
— Ні. Цей механізм передбачає на першому етапі добровільність. Ніхто ні в кого нічого не відбирає.
— То ваші законопроекти передбачають реприватизацію?
— Так, реприватизацію. Але лише в тому разі, коли власник відмовляється від виконання вимог закону. Тобто, немає жодного вибіркового правосуддя, жодних судових справ, які можна регулювати. До всіх застосовується загальний підхід. Вони дають олігархам відповідь, що з ними буде далі. Якби нова влада ухвалила ці закони в парламенті, відпали би проблеми олігархічного впливу. В олігархів зникне бажання платити гроші за свою амністію. Навіщо платити, якщо ти підпадаєш під дію цих законів? Або ти легалізуєшся як представник бізнесу України й уже ніколи не будеш олігархом. Або ти стаєш поза законом, і все твоє майно буде повернене в державну власність.
— Ви не боїтеся протестів із боку міжнародного співтовариства?
— Нічого ж не порушується! Перший постулат нашої Конституції та міжнародного співтовариства — такий: об’єкти не забираються безкоштовно, а гроші повертаються колишнім власникам. Друге, усі власники порушують чинне антимонопольне законодавство й караються за його невиконання. Якщо вони все виконують, то які можуть бути претензії до влади? І найголовніше – усі ці об’єкти ідуть у відкритий продаж, участь у якому можуть брати всі. Це – те, що іноземні інвестори, у тому числі росіяни, очікували від влади.
— Ще одна претензія, яку можуть висунути олігархи: вони вклали в об’єкт купу грошей…
— Може бути й такий аргумент. Я відразу пропонував би за деякими об’єктами провести аналіз балансу й довести, що з них було більше вкрадено, аніж у них вкладено. Це дуже легко з’ясувати. Порівняйте 100 млрд, виведені за кордон, й обсяг інвестицій олігархів — вони відрізняються на порядок.

Не буде страху, що заберуть усе
— Чи не краще підрахувати, скільки заробили олігархи за часів Януковича, і примусити їх зробити одноразові сплати?
— Порахувати можна. Але як їх змусити перерахувати кошти? Перший закон, про який я розповідав, якраз пропонує механізм примушення.
— Але якщо в них — монополія, то їм доведеться й платити, і, водночас, продавати майно…
— Звісно. Але й у першому, і в другому випадках у них не буде страху, що відберуть усе.
— Легше вбити вас і ще кілька осіб, щоби закрити це питання назавжди…
— Я навмисно вже півроку рекламую ці законопроекти. Якщо всі політичні сили, що зараз створили коаліцію, погодяться на таку схему, то яким чином Бондар може від неї відмовитися? Якщо би Бондар потайки, через якогось депутата, зареєстрував цей законопроект і чекав на пропозиції його відкликати, тоді можна було би. Але ці проекти вже не є моєю власністю. Я віддав їх на розгляд громадськості.
— Чи голові ФДМ Олександру Рябченку загрожує переслідування? Чи він був заручником ситуації?
— Усі були заручниками. Коли я чую про співчуття до «беркутівців» або чиновників, що «вони мали це робити», то кажу, що в кожного є вибір. Навіть у солдата внутрішніх військ є можливість дезертирувати, сховатись, аби не виконувати злочинного наказу. Гадаю, якщо би трапилося масове дезертирство (не кажу про перехід на бік мітинґувальників), цих людей би не знайшли. І зараз вони були б хоч і не героями, зате порядними людьми. І не треба було би ставати на коліна.
Розмовляв Сергій Лямець, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...