Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Jul. 20, 2018

Олег Шамшур: «Наша політика — «нульова терпимість» до всіх антиукраїнських проявів»

Автор:

|

Грудень 28, 2017

|

Рубрика:

Олег Шамшур: «Наша політика — «нульова терпимість» до всіх антиукраїнських проявів»

Посольство України в Парижі розміщене у гарній старовинній будівлі, у досить тихому місці, але водночас неподалік від Ейфелевої вежі, Марсового поля та штаб-квартири ЮНЕСКО. Про те, чим живе зараз ця дипломатична установа, розповів Олег Шамшур, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції.

Половину року Франція жила виборами, але динаміку відносин вдалося посилити
— Складається враження, що Париж перетворився на Мекку європейської співпраці для українських політиків…
— Цього року ми відзначали 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Францією. Втім, 2017-й був доволі складним — упродовж дев’яти місяців політичне життя у Франції відбувалося під знаком виборів. Спочатку це були вибори президента, потім — вибори до Національних зборів, пізніше — частково до Сенату. Однак нам вдалося зберегти і певною мірою навіть посилити динаміку двосторонніх відносин. У червні відбувся візит Президента України до Франції. Він мав можливість зустрітися з новими президентом країни, прем’єр-міністром, із головою Сенату, обговорити взаємодію в рамках «Нормандського формату» та пріоритети двосторонніх відносин. Суттєве значення для двосторонньої співпраці мали візити віце-прем’єр-міністра з питань європейської й євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Францію відвідав і голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Натомість впливові французькі політики відвідали зону проведення антитерористичної операції та мали можливість безпосередньо побачити жахливі наслідки російської аґресії.
—Нещодавно у Парижі успішно пройшов фестиваль «Вікенд на Сході». Наскільки такі заходи цікавлять французьку аудиторію?
— Парижі важко чимось здивувати. Тут потрібні події, які можуть привернути увагу, бути цікавими для французів. Саме такою подією й став організований разом із французькими партнерами фестиваль «Вікенд на Сході — Київ». Він репрезентував своєрідну квінтесенцію культурного життя сучасної України, а завершився дебатами, присвяченими долі українського режисера Олега Сенцова.

У протидії російській пропаганді може допомогти великий бізнес
— Чи приваблива Україна для французького інвестора?
— Інтерес французьких інвесторів до України є, й упродовж останніх двох років бачу його зростання. Про це засвідчив і бізнес-форум, що відбувся торік під час візиту до Франції Володимира Гройсмана, прем’єр-міністра України. Сфери зацікавленості — сільське господарство, енергетика, транспорт, технології, пов’язані з охороною навколишнього середовища й утилізацією відходів. Психологічно на потенційного інвестора впливає те, що на частині нашої території відбуваються бойові дії: переконуємо французьких підприємців, що попри це Україна є країною, де існують безпечні умови для ведення бізнесу.
— Можете уточнити про тенденції та показники економічних відносин?
— Піковим у двосторонніх економічних відносинах був 2013 рік, потім почався різкий спад. 2016-го ми побачили значне зростання, воно склало 36,2 %, загальний обсяг двосторонньої торгівлі дорівнював 2,1 млрд USD. Позитивні тенденції зберігаються і зараз (+15,2 %), але зростання відбувається здебільшого за рахунок французького експорту. Структура нашого експорту залишається несприятливою, дуже мало українських компаній намагаються вийти на французький ринок, ще менше роблять це професійно.
— З 1 грудня ц. р. російський пропагандистський канал Russia Today (RT) отримав дозвіл на трансляцію у Франції. Як вдається протидіяти російській пропаганді?
— Були дотримані норми чинного французького законодавства, але не треба забувати, що сам президент Франції на прес-конференції з Путіним дав однозначну оцінку діяльності RT i Sputnik як органів державної російської пропаганди, а не об’єктивних медіа. Для нас завдання протидії російській пропаганді залишається настільки ж актуальним, як воно було 2014 року. Про її масштаби, астрономічні суми залучених коштів, здається, відомо всьому світу. Слід розуміти, що йдеться не лише про RT i Sputnik: російська пропаганда здійснюється зі застосуванням різних методів, засобів і на різних рівнях — дуже активно використовуються соціальні мережі, де діє низка відверто проросійських платформ. Єдине, що ми можемо протиставити цьому «монстру», є політика «нульової терпимості» до антиукраїнських проявів у Франції й несиметричні відповіді, які відповідають наявним у нас ресурсам. Наприклад, разом із Культурним центром Анни Київської у місті Санліс, де вона заснувала монастир Святого Вікентія та була похована, ми регулярно проводимо заходи, щоб французи завжди пам’ятали, звідки походила їхня королева. Певна річ, у держави зараз на це достатніх коштів немає, бо 5 % валового внутрішнього продукту йде на боротьбу з російською аґресією. Але я не розумію, де наш великий бізнес. Він міг би профінансувати цю діяльність.

У справі «Представництва ДНР» чекаємо рішення прокуратури
— Наприкінці вересня у Марселі відкрили «представницький центр ДНР». Розкажіть, будь ласка, на якому етапі зараз ця історія?
— Ми намагаємося проводити політику «нульової терпимості» до всіх антиукраїнських проявів у Франції, заяв чи то акцій на кшталт відкриття так званого представництва терористичної організації «Донецька народна республіка». Після того, як ми дізналися про такі плани, неодноразово зверталися до міністерств закордонних і внутрішніх справ Франції з вимогою вжити відповідних заходів. У результаті з’явилася заява МЗС щодо нікчемності спроби відкриття «представницького центру ДНР» та звернення до прокуратури з тим, щоб припинити його існування. Зараз очікуємо на конкретні й адекватні дії з боку французької судової гілки влади й уважно стежимо за розвитком ситуації.
— Чи вдалося виробити алгоритми протидії подібним ганебним акціям, зокрема, заявам і поїздкам, які формують уявлення суспільного сприйняття анексії Криму?
— Поїздки та заяви окремих французьких громадян не мають помітного суспільного резонансу, хоча й не можна недооцінювати їхню шкідливість. Ми привертаємо увагу французького зовнішньополітичного відомства, наполягаючи на відповідній реакції. Наслідком нашої роботи є відповідні заяви французького МЗС. Чи можна цьому покласти край? Чесно кажучи, не вбачаю особливих підстав для оптимізму, поки у Франції функціонують «мережі Кремля», як назвала цей феномен відома дослідниця Сесіль Вес’є.

Представники ЮНЕСКО мають з’ясувати дотримання стандартів у Криму
— Що є причиною «чутливого» ставлення французів до Росії?
— Неможливо виокремити одну чи дві причини. Тут історія, культура, присутність росіян у французькому суспільстві, економічні інтереси, потужна робота Росії, починаючи, принаймні, з ХІХ ст., наявність розгалуженої мережі симпатиків і соціопсихологія. Втім, 75 % французів із недовірою ставляться до сучасної Росії. Абсолютна більшість із них засуджує аґресивні дії Путіна. Водночас 61 % вважають, що з Росією треба домовлятися, виходячи зі зовнішньополітичних та економічних інтересів Франції. Найбільшу стурбованість викликає, коли деякі політики й інтелектуали намагаються стверджувати, що Росію образили та принизили, тому треба уважніше ставитися до російських інтересів. І це замість того, щоб впливати, тиснути на Москву, щоб вона змінила свою поведінку, показати, що її політика щодо країн, які раніше входили до СРСР, і особливо теперішня політика щодо України. Втім, є й політичні діячі, експерти, журналісти, котрі реалістично оцінюють ситуацію, розуміють сутність політики Росії, її негативні наслідки для Європи та Франції. Їхній голос також чутно.
— Ви є представником України при ЮНЕСКО, зараз в організації відбулося багато змін, зокрема вихід США, зміна керівника…
— ЮНЕСКО насамперед треба подолати фінансові складнощі. Ситуація також вимагає зміни підходів до менеджменту. Пріоритетними сферами є наука, освіта, де ЮНЕСКО може і має зробити набагато більше.
Організація має адекватно реагувати на нові виклики. Наприклад, становище в Криму після його окупації Росією — зовсім нова ситуація для ЮНЕСКО. Але це не значить, що Організація не має звертати на це увагу, навпаки має шукати і давати адекватні відповіді. Ми позитивно оцінюємо те, що зараз вдалося нарешті розробити модальності моніторингу ситуації в рамках компетенції цієї організації в Криму. Це була дуже складна робота. Тепер треба думати, як досягнути того, щоб цей механізм реально запрацював, щоб працівники ЮНЕСКО побували в Криму, аби перевірити, як там дотримуються стандартів і конвенцій цієї організації. Розраховуємо, що новий керівник Одре Азулє продовжить роботу, розпочату його попередницею Іриною Боковою, зі створення системи постійного та всеохопного моніторингу ситуації в Криму, оскільки там порушення російськими окупантами основоположних прав і свобод людини має систематичний, тотальний характер.
Розмовляла Ольга Будник, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...