Новини для українців всього свту

Tuesday, Jul. 16, 2019

Наталія Заболотна: «Репутацію країні створюють її громадяни»

Автор:

|

Серпень 27, 2015

|

Рубрика:

Наталія Заболотна: «Репутацію країні створюють її громадяни»

Наталія Заболотна

3 вересня ц. р. в Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький арсенал» відбудеться презентація Концепції соціокультурного розвитку України та громадське обговорення проекту Закону України «Про деякі питання соціального та культурного розвитку України». До обговорення запросили експертів у сфері культурної політики та менеджменту, економіки, права, діячів культури, аналітиків, громадських активістів, науковців, закордонних українців, дипломатів та усіх небайдужих до майбутнього держави. Про це і не тільки, розповіла Наталія Заболотна, генеральний директор «Мистецького арсеналу», котра нещодавно завітала у Торонто.
— Чим живе сьогодні «Мистецький арсенал» у Києві?
— Наш комплекс — це унікальний культурний об’єкт, який дуже люблять українці. У нього — давня та цікава історія. Ще в ХІІІ ст. на його місці був заснований дівочий монастир. Впродовж останніх 25 років його існування ігуменею там була матір Івана Мазепи. Це — земля, що дихає історією та духовністю. Гетьман Мазепа дослухався до порад своєї матінки, тому саме на території цього монастиря часто приймалися знакові для держави рішення. Коли насипали Печерські пагорби, то це дуже розсварило гетьмана і московського царя Петра І, бо останній не підтримував зміцнення київських укріплень. І навіть існує історична гіпотеза, що Полтавська битва насправді мала відбутися під Києвом. Уклавши союз і шведами, Іван Мазепа ще у XVIII ст. обрав європейський вектор розвитку України. Після цього Петро І зруйнував тамтешній монастир, «аби й духу мазепинського там не було», а одну з церков перетворив у склад зброї — арсенал. При Катерині ІІ був збудований новий арсенал, який зберігся дотепер. Будівля була споруджена в дуже гарному, класичному стилі загальному площею 63 тис. кв. м. Десять років тому почався процес ревіталізації об’єкту. Натхненником ідеї виступив тодішній Президент України Віктор Ющенко. Він мріяв створити тут український Лувр. На жаль, ця мрія розтягнулася в часі. Останні п’ять років тут працює наша команда. Нам ще не вдалося повністю відбудувати та відреставрувати споруду, але ми змогли побудувати музей у свідомості українців. Ми вже провели там 50 надзвичайно масштабних проектів, пов’язаних і з історією українського мистецтва, і з contemporary art. Там пройшли виставка Art Kyiv Contemporary, Великий скульптурний салон, міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал», Fine Art Ukraine, перша київська Бієнале. В останній узяли участь сто провідних мистців із 30 країн, а відвідали наші заходи 2,6 млн. людей, третина з них — діти. У нас немає державного фінансування, але це — й стимул робити їх надцікавими. Тому до нас завжди стоять черги і тепер жоден киянин не може собі уявити своє місто без «Мистецького арсеналу».
Так склалося, що свого величного мистецького музею Україна ще не має, і ми сподіваємося, що ним стане «Мистецький арсенал», який буде приводом пишатися нашою історією та культурою самодостатньої нації. Я переконана, що якби стратегія соціокультурного розвитку України була створена 24 роки тому, була б зроблена ставка на громадян цієї держави, те, що в усьому світі називають human security, то не було б сьогодні ні сепаратизму, ні війни, ні тих страшних жертв, переселенців і дітлахів, котрі вже ніколи не повернуться до своїх дитячих садків. Треба було спонукати любити українську мову всіх громадян, і в Криму також, тоді б ми його не втратили. Тому реформа в соціокультурній сфері така нагальна в нашій країні зараз. Досить мріяти, треба вже щось робити. Тому ми й розробили конкретну Концепцію соціокультурного розвитку України.
— Нас до цього штовхає сама історія…
— Російська імперія в усіх її проявах завжди ставилася до українців як до холопів. Мовляв, українці мають вареники та шаровари, але до мистецтва їм — зась. Тому всі українські таланти стягувалися в центр. Такий собі свідомий культурний ґеноцид цілої нації. І зараз ми повинні протистояти цьому — створювати просвітницькі центри в селах. Адже там розмовляють не українською, чи російською мовами, а якимось аватаром. Вчителі в сільських школах — такі собі багатостаночники, мають знати і математику, і фізику, і хімію…
— А в перервах — ще й співати…
— Так, і нам потрібно вивести людей із тієї великої депресії, якій можуть протистояти культура й освіта. Людям має бути цікаво й обнадійливо жити. Ми спробували вивчити досвід у соціокультурній сфері інших країн і зрозуміли, що нам найбільше підходить матриця Великої Британії. 20 років тому у британському парламенті прийняли спеціальний закон, який особисто підписала королева. У результаті був створений Фонд добрих справ, який мав гарантоване фінансування соціальних і культурних потреб громадян за рахунок такого соціально шкідливого бізнесу, яким є лотерея. Держава відчула, що необхідно сплатити борг перед суспільством і відволікти людей від такої залежності, якою є ігроманія. Таким чином 42 млрд GBP було інвестовано в соціальні та культурні проекти — музеї, пам’ятники архітектури, кіно, анімація.
— Я собі на мить уявив, що ви це розповідаєте про Україну…
— Саме такі заходи і мають стати підвалинами нашої реформи в Україні. Бо найбільший капітал держави — це її люди. І саме вони й мають дбати про розвиток власної культури. І, сподіваюся, українська діаспора не залишиться осторонь. Знаю, що ви й так багато робите для нашої Батьківщини, для фронту, переселенців, усіх потребуючих. Однак треба зрозуміти, що країна без культури — це лише територія. А територію дуже легко загарбати. Культурна держава — це сильна країна. Культурні громадяни не піддаються чужій пропаганді та гарним обіцянкам. Мені кажуть, що така культурна реформа — це на 40 років. Нагадаю, що й Мойсей водив свій народ пустелею 40 років. 24 роки ми вже пройшли наосліп, може, ще маємо шанс усе надолужити за 16. Маємо діяти негайно, створювати культурний продукт, надавати можливість розвивати свої таланти дітям, котрі є геніями від народження. Дітей треба забирати вулиць, адже доведено, що соціально шкідливий бізнес — алкоголізм, тютюнова та наркозалежність — розвиваються саме в часи депресії. А культура — це застережний захід проти цього.
— Ваш приїзд у Канаду пов’язаний із реалізацією вашого соціокультурного проекту? Як можна до нього долучитися?
— На сайті «Мистецького арсеналу» опублікований заклик до громадськості, відкрита спеціальна скринька для обговорення цієї теми, до 3 вересня ми чекаємо пропозицій на неї. В Торонто ж я зустрічалася з представниками місцевої громади, в ході якої діаспора запропонувала звернутися з відкритим листом до Верховної Ради України, з вимогою зробити реформу в культурній сфері пріоритетною, запропоновану нами Концепції соціокультурного розвитку України прийняти за основу й якнайшвидше втілити її у формі закону. Це — чи не єдиний шанс досягти швидких успіхів в оздоровленні нашого суспільства. Звісно, сподіватися на миттєві результати не варто, але вже через рік ми зможемо розбудувати та модернізувати сільські клуби, бібліотеки, створити дитячі й юнацькі спортивні школи, організовувати виставки. Усе, що ми робимо у «Мистецькому арсеналі», відбувається на ентузіазмі, а це — таки виснажливо. Тому нам потрібна стабільна фінансова підтримка. Її сподіваємося отримати як частку прибутків від соціально шкідливого бізнесу — державної лотереї, виробників алкоголю та тютюну. Також кожен, хто захоче пожертвувати гроші в наш фонд, зможе це зробити на конкретні цілі — спадщина, культурний продукт, мистецтво, виставки, фестивалі, музика, кіно, діти-сироти, ветерани-інваліди. Раніше суспільство дбало про сліпих і глухих. Вони мали свої заводи і почувалися потрібними. Тепер треба зробити все, щоб хлопців, котрі повертаються зараз із війни, не страждали від «афганського синдрому».
— Які ваші найближчі проекти?
— Запрошую всіх в Україну особисто з ними ознайомитися. Наступного року ви будете святкувати 20-річчя Українського фестивалю і «Мистецький арсенал» має намір до нього долучитися, щоб підтримати зацікавлення канадців до України. Я вірю в Україну, у нас чудові люди, багато талантів, а талантам треба допомагати. Бо репутацію країні створюють її громадяни.
Розмовляв Юрій Кусь, радіо «Міст»

Запрошуємо взяти участь у громадському обговоренні Концепції соціокультурного розвитку України
3 вересня ц. р. о 15:30 в Національному мистецько-культурному музейному комплексі (НКММК) «Мистецький арсенал» відбудеться презентація Концепції соціокультурного розвитку України та громадське обговорення проекту Закону України «Про деякі питання соціального та культурного розвитку України». До обговорення запрошуємо експертів у сфері культурної політики та менеджменту, економіки, права, діячів культури, аналітиків, громадських активістів, науковців, закордонних українців, дипломатів та усіх небайдужих до майбутнього країни.
Реалізація Концепції стане важливим кроком у реформуванні гуманітарної сфери України, її головним пріоритетом є реалізація перспективних культурних, освітніх, наукових, соціальних, спортивних та інших громадських проектів та ініціатив. В її основу покладено ідею підтримки та сприяння саморозвитку соціокультурної сфери, на відміну від існуючого сьогодні анахронічного підходу «управління галузями».
«Представлені до обговорення напрацювання є результатом більш ніж дворічної роботи ініціативної групи «Мистецького арсеналу» спільно із численними експертами-практиками. Концепція соціокультурного розвитку України та законопроект, який ми пропонуємо до обговорення, базуються на актуальних дослідженнях і містять у своїй основі досвід європейських країн, зокрема Великої Британії й Естонії. Ми переконані, що створення умов для соціокультурного розвитку людини є не просто одним зі завдань держави, часто ігнорованою чиновниками, але ключовою складовою безпеки будь-якої країни в сучасному світі (концепція human security). Якби це усвідомлювали політики впродовж 24 років незалежності України, то напевно у нас не було б ані сепаратизму, ані анексії, ані війни», — зазначила Наталія Заболотна, ініціатор концепції соціокультурного розвитку України, генеральний директор НКММК «Мистецький арсенал».
Наріжним каменем запропонованої реформи є ідея створення Державного фонду соціокультурного розвитку України, який буде акумулювати кошти від соціально шкідливих видів господарської діяльності — азартний, алкогольний і тютюновий бізнес, та спрямовувати їх на підтримку громадських і державних ініціатив (проектів). Такі відрахування матимуть назву «внесок соціальної відповідальності». Відбір проектів для підтримки Фондом будуть здійснювати не чиновники, а компетентні й успішні громадяни — експерти-практики, які самі досягли визначних результатів у соціокультурній сфері. Також передбачається можливість залучення до фінансування таких проектів меценатів і жертводавців із України та світу. При цьому прозорість та оперативна звітність за використані кошти гарантуватиметься окремими положеннями Закону.
«Запропоновані тексти пропонують практичний механізм підтримки громадських і державних ініціатив. За умови прийняття Верховною Радою України розробленого нами законопроекту, вже на початок 2016 року може бути відібрано десятки актуальних соціальних і культурних проектів під гарантоване щорічне фінансування в обсязі близько 1,5 млрд. грн. Усі бажаючі зможуть подати проекти до Фонду та пройти прозору процедуру аплікування, незалежного експертного відбору та публічного обговорення/звітності. При цьому розподіл коштів і схвалення проектів буде відбуватися повністю під контролем громадськості. Важливим моментом є те, що Фонд фінансуватиме конкретні проекти з очевидним і зрозумілим результатом, а не утримання численних інституцій і закладів відірваних від реалій і потреб людей», — розповів Антон Дробович, головний координатор ініціативної групи з розробки Закону.
Громадське обговорення проекту Закону України «Про деякі питання соціального та культурного розвитку України» триватиме до 5 вересня 2015 року. З матеріалами до обговорення можна ознайомитися за посиланням — http://artarsenal.in.ua/news-852.html.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...