Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 20, 2020

Наталія Яресько: «Усі кредитори однаково хочуть, щоби ми змогли сплатити наші борги»

Автор:

|

Квітень 16, 2015

|

Рубрика:

Наталія Яресько: «Усі кредитори однаково хочуть, щоби ми змогли сплатити наші борги»
Наталія Яресько

Наталія Яресько

На початку грудня минулого року громадянка Америки Наталія Яресько погодилася на чи не найвідповідальнішу посаду в уряді Арсенія Яценюка — міністра фінансів. Попереду на неї чекало ухвалення Державного бюджету з підвищеними податками та скороченими пенсіями, а також складні перемовини з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Від неї залежить і майбутня податкова реформа, фінансування зони Антитерористичної операції та стабільність державних банків.

Відчули розуміння з боку більшості кредиторів
— Нещодавно заявили, що Україна може не отримати другого траншу від МВФ, якщо не реструктуризує державного боргу. Чи ситуація справді така серйозна та загрозлива?
— Ми маємо кілька структурних маяків, які мусимо виконати в необхідні терміни, визначені у Меморандумі із МВФ. Є програма реформування державних підприємств, є вимога схвалити Верховною Радою Закон «Про ринок природного газу», Закон «Про правозахист інвесторів». Ще є вимога посилення незалежності Національного банку України. Всі ці маяки нам потрібно пройти до кінця травня. Із найважливіших — реструктуризація боргів.
— Чи це — найболючіше питання з тих, що ви озвучили?
— Для кредиторів — так. Для народу України — ні.
— Як просуваються перемовини? На яких умовах буде відбуватися реструктуризація?
— Я була в Каліфорнії, Нью-Йорку, Лондоні, де зустрічалася з нашими найбільшими кредиторами в США та Великій Британії. Ми пробували їм пояснювати, які в нас завдання.
— А які вони?
— Перше — це заощадження, або зменшення наших грошових потоків протягом чотирьох років щодо обслуговування боргів. За рахунок скорочення витрат на обслуговування та погашення державного боргу ми зекономимо для бюджету 15,3 млрд USD. Це має прямий вплив на платіжний баланс країни, на стабілізацію нашої валюти, на стабілізацію нашої банківської та фінансової системи.
Друга мета — досягнути до 2020-го співвідношення боргів до валового внутрішнього продукту (ВВП) не більше, ніж 71 %. І третя мета — з 2019 року домогтися, щоби наші платежі з обслуговування боргів не перевищували 10 % ВВП.
— Тобто, дефолт українцям не загрожує?
— Ми відчули розуміння з боку більшості кредиторів. Гадаю, що для всіх наша ситуація з війною є чітко зрозуміла, зрозумілі ризики до наших прогнозів, ризики, які існують до програми МВФ. Вони розуміють, що йде війна, будь-яке загострення на сході України має вплив на ситуацію в її економіці.
Банківська система, соціальні ризики, політичні ризики, ризики, які на нас впливають, де ми не маємо змоги для контролю, — це все треба брати до уваги. І зараз краще будувати якнайміцнішу базу для України, щоби ми могли витримати всі ці можливі ризики в майбутньому. Ми просили, щоби найбільші кредитори самі створили кредитний комітет, який би представляв їхні інтереси, і ми могли б ефективно вести перемовини з однією групою.
— Устигнете домовитися про реструктуризацію до кінця травня?
— Мусимо встигнути. Ми просто не маємо інших можливостей.

Тарифи переглядатимуться регулярно
— А як щодо російського боргу, який складає 3 млрд USD?
— Ми спілкуємося з усіма кредиторами однаково. Врешті-решт, ми навіть не знаємо, хто є тримачем цих облігацій, тому що вони можуть будь-якої миті бути продані на ринку. Але знаємо, що вони тримаються через російський фонд, і, передавши йому інформацію, запросили власників цих облігацій до участі. З усіма нашими кредиторами будемо вести розмову на паритетних засадах. Гадаю, всі кредитори однаково хочуть, щоби ми були в змозі сплатити наші борги.
— Зараз триває дискусія стосовно того, що підвищення тарифів не матиме очікуваного ефекту через девальвацію гривні. Чи будуть переглядатися тарифи?
— Тарифи будуть переглядати регулярно. Ми йдемо до паритетних ринкових цін на газ і збільшення дотацій народові, який цього потребує. Тому я казала, що нам наступного року будуть потрібні додаткові витрати на соціальну сферу, тому що ми всі розуміємо, що тарифи підвищуватимуться далі. І вони мусять, адже це – правильний економічний підхід. Так, цей крок є болючим. Але не менш боляче платити «Нафтогазу» дотації, які нищать нашу енергетичну незалежність, нашу енергетичну ефективність, тому що ніхто не знає, за що ми платимо і куди.
— Як мені відомо, саме питання тарифів було найскладнішим під час перемовин…
— Одним із найболючіших. І пенсійна реформа — також болюче питання. Але ми змогли «зняти» вимоги МВФ щодо підвищення пенсійного віку.
— Однією з найважливіших реформ є податкова, за яку ви також відповідаєте особисто. Що зроблено в цьому напрямку?
— Ми маємо провести податкову реформу, не тільки з огляду на бюджет, а й на інвестиційну привабливість цієї системи. Вона має бути спрощена та прозора.
— Ви якось сказали, що змінити всю податкову систему одним рухом не можна і не потрібно…
— Після реформи в грудні 2014-го залишилося 11 податків. Система — непогана, її просто потрібно покращити.
— Але бізнес скаржиться…
— Бізнес у жодній країні ніколи не скаже, що податкова система — добра.

Пенсії виплачуються повністю
— Ви говорите про інвестиційну привабливість, про залучення коштів інвесторів. Чи ви задоволені тим, як рухаються реформи, що мають вплив і на інвестиційну привабливість?
— Гадаю, правильно, щоби тиск на всіх політичних діячів був безперервним, бо вони мають робити більше, швидше та краще. Що ж до інвестиційної привабливості, то вона будується, перш за все, на стабільності банківської та монетарної системи.
— Ми говоримо про повернення довіри, але довіри до слів влади — мало. Була історія з «Дельта банком». Спочатку запевняли: будемо рятувати, захистимо наших вкладників. Але банк фактично ліквідований. Я знаю, що це — ваше рішення. Які були аргументи?
— Торік Національний банк України (НБУ) визнав «Дельта банк» системним. Ми консультувалися, як вирішувати питання щодо нього. І вирішували це не тільки НБУ й уряд, а й наші міжнародні партнери — і МВФ, і Європейський банк з реконструкції та розвитку, і Світовий банк.
— Наприкінці квітня ц. р. має відбутися донорська конференція. І за підготовку до неї відповідаєте ви та ваш колега із міністерства економіки Айварас Абромавічус. Про що уряд розмовлятиме з інвесторами?
— Перше — будемо пояснювати нашу програму реформ, що ми вже зробили, що далі будемо робити, щоби всі наші міжнародні партнери нас зрозуміли і бачили наші маяки, те, чи ми виконуємо обіцяне, що ми говоримо, як діємо.
Друга частина — інвестиційна підтримка. Ми будемо задіювати всі можливі офіційні агенції й установи, що підтримують інвестиції. Дуже багато з них зараз не працює в Україні, і ми хочемо їх переконати, що потрібно повернутися, побачити нову країну і нові можливості.
Коли приватні інвестори в тій країні бачать, що їхні агенції вже діють або беруть участь, чи показують якусь зацікавленість, тоді вони – відкритіші до повернення в Україну. Тому офіційний інвестиційний сектор треба задіяти повністю в Україні, і не тільки європейський, не тільки «Велику сімку», а й «Велику двадцятку». Наприклад, залучати офіційні інвестиції Кореї, Туреччини тощо. Тобто, розширити можливості для офіційних інвестицій, щоби до другої половини цього року вже, якщо зможемо, задіяти це в реальну економіку.
І третя частина — гуманітарна, проблема відновлення зруйнованих міст на сході країни.
— Скільки коштів потрібно на відновлення?
— Краще запитати про це у віце-прем’єра Зубка, котрий є відповідальним за відновлення.
— А скільки коштів виділено на фінансування цих окупованих територій?
— Приблизно 1 млн 200 тис. пенсіонерів живе на неконтрольованій території. Ми дали змогу усім зареєструватися на контрольованій Україною території, щоб люди могли отримати свої пенсії, і 800 тис. осіб вже зареєструвалися. Ми виплачуємо їм пенсії повністю.
Є заборгованість для тих, хто не зареєструвався на контрольованій території, — приблизно 4,7 млрд грн. Але цей борг зменшується з кожним місяцем. Наприклад, 1 січня було 5,4 млрд грн, зараз — менше. Друге — для переселенців, котрі виїжджають з неконтрольованої території, маємо програми соціальної допомоги й виплачуємо їм 1,3 тис. грн в середньому на місяць кожній сім’ї.
— Але теж тільки зареєстрованим?
— Так. Це — приблизно 300 тис. сімей, тобто десь із 800 тис. осіб. І в бюджет вкладено 3,4 млрд грн на цю програму. Третє — стосовно вищих навчальних закладів (ВНЗ). Ми вже перевезли на контрольовану територію шість ВНЗ із Донецької області, три — з Луганської, плюс п’ять технікумів і десять наукових інститутів. Також для переселенців уже виділено або призначено приблизно 870 об’єктів, де може жити 14 тис. людей, і збудовано та спроектовано ще 91 будинок, де може мешкати додатково 4 тис. осіб.
— Останнім часом всі обговорюють ваше прем’єрство. Чи таке можливе?
— Ні, абсолютно ні. Я маю свою посаду та свою відповідальність.
Розмовляла Севгіль Мусаєва-Боровик, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply