Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 8, 2020

Наталія Степаняк: «Хочу, щоб Львів став центром опери»

Автор:

|

Липень 03, 2020

|

Рубрика:

Наталія Степаняк: «Хочу, щоб Львів став центром опери»
Наталія Степаняк

Під час карантину культурне життя в Україні завмерло. Не працюють кінотеатри, галереї, концертні зали, театри. Але митці не припиняють роботу: обмірковують нові проєкти, дають концерти та лекції в Інтернеті. Про свій проєкт для співаків та майбутню прем’єру опери Моцарта в Україні розповіла Наталія Степаняк, солістка Одеської опери та лавреатка багатьох міжнародних конкурсів.

Чого вчать майбутніх співаків у Європі?
— Розкажіть, що передувало створенню проєкту для молодих оперних виконавців Coloratura Opera Lab…
— Він визрівав упродовж останніх трьох років. Коли я навчалася у Віденському університеті музики та мистецтва, дуже багато моїх українських колег зверталися до мене з проханнями допомогти їм із вибором відповідного репертуару до їхнього типу голосу, розібратися у правильній вимові слів арій, радилися стосовно підбору одягу до прослуховувань, як скласти якісне резюме тощо. Цим знанням завдячую навчанню за кордоном, де крім практики була й теорія. В університеті нас вчили не лише вокалу та музичних предметів, а й менеджменту, діловому етикету, всьому, що повинен вміти музикант XXI ст. Після завершення магістратури у Відні 2019-го я повернулася до України, щоб будувати кар’єру, застосувавши свої знання й уміння. Задумалася, як організувати навчання європейського рівня для оперних співаків, щоб вони могли отримувати всі необхідні знання, не виїжджаючи за кордон, вчитися у найкращих європейських майстрів у рідному місті й упевнено почати кар’єру. Ідеальним для цього видався формат оперних студій.
— Що це таке?
— Оперні студії — дуже поширене явище на Заході. Вони існують при кожному шанованому оперному театрі. Це місце, де з випускників музичних університетів і консерваторій народжуються оперні співаки. Потрапити в оперну студію мріє кожен. Адже з ним щодня працюють коучі, професори, водночас з’являється можливість виступати на великій сцені поруч із досвідченими колегами. В Україні ця практика ще не розвинена і саме тому наші вокалісти, завершуючи своє навчання, змушені їхати за кордон, щоб отримати навички там.
— Чому вокалістам після консерваторії потрібне додаткове навчання?
— Коли мені було 22 роки, подруга повезла мене на прослуховування до своєї викладачки у Зальцбург (Австрія). Після чотирьох годин заняття вона зауважила: «Попри те, що ти вроджена співачка, зараз ти ще ембріон в оперному мистецтві». Коли я приїхала до неї за рік уже з кращим розумінням, вона сказала: «А тепер ти новонароджена в опері». Голос розвивається, поки людина росте — до 24-25 років. Часом зустрічаю колег, котрі вже в 19-20 років можуть співати, як Марія Каллас, на жаль, це винятки. Такі зірки, як Лучано Паваротті, Діана Дамрау, Людовік Тезьє розпочали свою кар’єру на великих сценах і в головних ролях у 30 років лише тому, що їхні викладачі розуміли: щоб співати все життя, потрібна добра техніка, яку здобувають роками практики. Інколи молоді співаки, котрі ще не отримали достатньої техніки, «виїжджають» на своїх природних даних. Вони витримують це, але в один момент голосу може настати кінець. А формат оперних студій дозволяє молодим співакам розвиватися без шкоди для голосу. Вони беруть участь у концертах, операх, але водночас працюють над технікою і стилем під орудою коучів.
— А що роблять студенти Coloratura Opera Lab?
— Проєкт розрахований насамперед на молодих оперних співаків, але в ньому беруть участь і солісти Львівської національної опери. Василь Вовкун, генеральний директор опери, розуміючи важливість розвитку та навчання молодих оперних співаків, був тим, хто підтримав проєкт від самих його витоків. Coloratura Opera Lab стартувала 14 жовтня 2019-го, і за цей час ми провели вже кілька майстер-класів зі зірками опери. Також у нас відбувся лекторій із членами журі V Міжнародного конкурсу для молодих вокалістів ім. С. Крушельницької.
Насамперед платформу створювали для оперних співаків, адже проблематика й особливості оперної сфери нам добре відомі. Але вже за короткий час до нас надійшли чисельні звернення від молодих музикантів щодо навчання для дириґентів, піаністів, режисерів. Ажіотаж доводить, що така платформа потрібна всім молодим музикантам.

Майстер-клас для дириґентів
— Ви провели прослуховування на постановку опери «Так чинять усі» Вольфганґа Амадея Моцарта, яка стане прем’єрою в Україні…
— Участь у прослуховуваннях взяли понад 70 учасників із усієї України. Особливою несподіванкою для нас стали учасники з тимчасово окупованого Криму, а також одна з Берліну. З усіх охочих відібрали 13 виконавців головних ролей (два склади опери). А сама постановка відбудеться у форматі open air у Ботанічному саду університету ім. Івана Франка.
— Чому вирішили обрати формат опери просто неба?
— Ідея виглядає незвичною лише в Україні. В Європі щороку шанувальники опери чекають закінчення сезону чи не більше за відкриття, адже саме тоді починаються оперні фестивалі. Крім цього, це й унікальний майданчик для співаків-початківців. Оперні фестивалі — окремий витвір мистецтва. Організатори змагаються між собою у красі декорацій, масштабності постановки, якості виконання. Уже за кілька місяців до початку Зальцбурзького оперного фестивалю у місті неможливо знайти помешкання чи кімнату в гостелі. Тому коли мені кажуть, що наші люди на оперний фестиваль не підуть, не вірю. Важливо презентувати це так, щоб передати всю особливість цього формату.
— Тобто, навчання молодих співаків — не єдина ваша мета?
— У нас є їх три: надати можливості молодим оперним співакам і молодим музикантам для розвитку в Україні, довести слухачам, що опера — це сучасно та цікаво, і зробити Львів центром оперного мистецтва. Хочемо стерти кордони між глядачем та оперним мистецтвом, зробити оперу ближчою до людей, особливо до молоді. Тим, хто сумнівається, кажемо: «Приходьте та переконайтесь, що це сучасно й актуально, з нами весело та цікаво!»
— Що допоможе залучити глядачів?
— Ботанічний сад університету ім. І. Франка. Там збудують спеціальну сцену з амфітеатром на 500 глядацьких місць, яка буде максимально вписана у природний ландшафт. А головною «фішкою» стануть безкоштовні фанзони, де кожен зможе взяти собі подушку, сісти і дивитися оперу на траві.

Опера — для всіх
— Розкажіть трохи детальніше про саму оперу…
— «Так чинять усі» входить у тріаду головних опер Моцарта. Вона вважається знаковою в репертуарі кожного оперного театру, що себе шанує. На жаль, в Україні востаннє її виконували 1927 року. Проте опера залишається більш ніж просто актуальною. У нашій постановці передати й актуалізувати історію ХVIII ст. для глядача ХХІ ст. взявся відомий український режисер Євген Лавренчук. Саме він уперше в Україні отримав премію ім. Леся Курбаса за оперну постановку — La Traviata Джузепе Верді. Дії твору «Так чинять усі» перенесуть у наші дні, у середовище закритої англійської школи. Замість пишних костюмів герої носитимуть сучасний одяг. Але історія залишиться незмінною: троє хлопців сперечаються на те, що їхні дівчата їм не зрадять, переодягаються, і видаючи себе за інших, намагаються скомпрометувати своїх обраниць. Це комедійна, легка, сучасна опера, але водночас із рядом глибоких підтекстів, які завжди будуть актуальними у соціумі.
— Влітку 2016-го ви були солісткою літньої академії Віденської філармонії у постановці опери «Так чинять усі», де дебютували у партії Деспіни. Цього разу виконуватимете одну з головних ролей — Фйорділіджі. Чим вона така особлива?
— Маленьких ролей не буває. Партія Деспіни залишиться в моєму серці назавжди, вона особлива, хоч і другорядна. Без Деспіни, без її розуму та винахідливості, ця історія мала б зовсім інший характер. Але готуючи партію Фйорділіджі, скажу: це неймовірна насолода, ця героїня є повним відображенням моєї особистості. Саме тому мені прикидатися не доведеться, хіба що комедійні моменти. Опера «Так чинять усі» зачаровує від першої до останньої ноти. Водночас це одна з найскладніших для виконання опер Моцарта. Всі герої постійно співають в ансамблі, дуети, терцети, квартети, квінтети, секстети і 20-хвилинні фінали. Дві сестри, Фйорділіджі та Дорабелла, в ансамблях майже весь час співають дуетом.
— «Так чинять усі» стане першою молодіжною оперною постановкою в рамках академії Coloratura Opera Lab?
— Атож, поруч із досвідченими музикантами на сцені будуть ті, хто лише починає свою кар’єру. Приміром, в опері грає оркестр Львівської національної філармонії під керівництвом Ярослава Шемета, одного з найуспішніших молодих дириґентів Європи. Його асистентом буде Олег Чаплинський, учасник майстер-класу для дириґентів Coloratura Opera Lab. А місце помічника режисера посяде Олена Єфремова, ще одна учасниця майстер-класу для дириґентів.
— Як відобразився карантин на підготовці до прем’єри?
— Наша команда, як і весь світ, «зависла» у вимушеній павзі. Невідомості додає й можливість недофінансування сфери культури, яку анонсував український уряд. Коли ми всі прикуті до своїх домівок, люди починають цінувати прості речі. Не дарма ж італійці на карантині виходили на балкони та співали. Мистецтво — це можливість відволіктися, насолодитися радістю та надихнутися на майбутнє життя. Та карантин і пандемія коронавірусу не є перепонами до втілення опери. Адже, у нашій команді є популярна фраза: «Ми приречені на успіх».
Розмовляла Діана Коломоєць, Zaxid.net

About Author

Meest-Online