Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, May. 21, 2019

Наталія Микольська: «З експортера індустріальної продукції ми перетворилися на агроекспортера»

Автор:

|

Серпень 06, 2015

|

Рубрика:

Наталія Микольська: «З експортера індустріальної продукції ми перетворилися на агроекспортера»

Наталія Микольська

Стрімке падіння українського експорту змушує уряд шукати всі можливості для виходу на нові ринки. В такій ситуації дедалі більшої ваги набуває посада торгового представника України. Варто нагадати, що конфлікт із його призначенням призвів до відставки Павла Шеремети, колишнього міністра економічного розвитку. Новим торговим представником України стала Наталія Микольська.

«Ми звузили коло «занепокоєнь» РФ»
— В якому стані зараз перемовини з Російською Федерацією (РФ) стосовно введення зони вільної торгівлі (ЗВТ) із Європейським Союзом (ЄС)?
— Коріння цієї проблеми — в підписаному Договорі про утворення зони вільної торгівлі Співдружності Незалежних держав (СНД). А точніше — у додатку № 6, який за певних умов дозволяє скасувати режим вільної торгівлі щодо низки товарів із країнами Митного Союзу. Ця проблема стала актуальною напередодні вступу в дію нашої ЗВТ із ЄС. РФ заявила про можливість застосувати проти нас цей додаток. Своєю чергою, і Україна, й ЄС запропонували діалог, в рамках якого йдуть консультації як на політичному, так і на експертному рівні. Що нам вдалося: ми звузили коло «занепокоєнь» РФ до кількох блоків, хоча спочатку їх було набагато більше. Тепер чекаємо від російської сторони детальних пояснень, яких проблем вони очікують і щодо яких саме товарних груп. М’яч зараз на їхньому боці.
— Німецькі медіа повідомляли, що РФ висунула секретний меморандум із переліком умов, за яких вона згодна зняти свої перестороги…
— Не треба робити інтригу там, де її немає. Більшість документів, які використовуються під час перемовин, не розголошується, щоб не порушити процес формування домовленостей між сторонами. Звісно, у кожного є максимальний перелік умов, які вони намагатимуться погодити. Результат же, зазвичай, десь посередині. Але наша позиція незмінна — умови Угоди про асоціацію не переглядаються, а ЗВТ із ЄС має запрацювати з 1 січня 2016-го.
— Чи існує «план В», якщо РФ вийде з перемовин і підвищить мита на українські товари?
— У нас є план дій, але зараз передчасно обговорювати його деталі. Зазначу лише, що відповідь на ці дії може бути різноплановою.
— В т. ч. вихід із ЗВТ у рамках СНД?
— Не потрібно все звужувати лише до відносин із Росією, адже йдеться і про інші країни СНД. Тому постає питання нашого формату співпраці з ними. Тим більше — частина питань вирішується на рівні Євразійського союзу (ЄАЕС), з яким ми нічого не підписували.
— Але чи можливий вихід із режиму ЗВТ СНД?
— Це — політичне питання, яке виходить за межі нашої компетенції.

Завдання — максимально врахувати наші національні інтереси
— А як пояснити, що Україна досі навіть не оскаржує російські торговельні обмеження у Світовій організації торгівля (СОТ)?
— Це питання опрацьовується.
— Щодо яких саме обмежень можливе подання заявки у СОТ?
— Ми розбираємося з усіма обмеженнями з боку РФ, і за результатами цього аналізу буде прийнято рішення. Причому ми опрацьовуємо не лише обмеження, введені безпосередньо Росією, а й обмеження з боку ЄАЕС. Бо членами СОТ, крім РФ, є Таджикистан, Киргизстан, найближчим часом туди вступить Казахстан. Але падіння нашого експорту в РФ зараз — 44,7 %. Лише подання заявки до СОТ цю проблему не вирішить.
— А це падіння можна зупинити?
— Тільки під час виборів політики обіцяють «зупинити», «підвищити» чи «покращити». Й усе — у стислі терміни. А в економіці простих рішень не буває. Все залежить від того, яку мету ставимо перед собою. Ми хочемо за повернутися на ринки ЄАЕС, чи хочемо знайти собі нові ринки збуту? В Україні не було торговельної політики і значна частина проблем у сфері зовнішньої торгівлі саме тому й виникла! Подивіться, як у нас за минулий рік змінилася структура експорту. Ми з експортера індустріальної продукції перетворилися на агроекспортера!
— Україна не довела до кінця жодну суперечку в СОТ. Чи можлива поява нових суперечок, крім російської?
— Якщо від індустрії будуть такі запити — будемо працювати. Наразі є такий запит щодо Молдови, і по ньому вже працюють. Крім того, це питання піднімалося на зустрічі під час саміту «Східного партнерства». Можливо, проблему вдасться вирішити, не звертаючись до СОТ. Інших запитів від бізнесу у нас немає. На відміну від прохань про усунення торговельних бар’єрів. Такі запити ми маємо і по Єгипту, і по низці інших країн. Ці питання ми поки що намагаємося вирішити у форматі до початку офіційної суперечки. Якщо не вийде — використаємо механізми СОТ.
— Які ж тоді перспективи перегляду умов членства в СОТ?
— Якщо питання стосується поданої Україною 2012 року заявки на зміну тарифного розкладу, то передбачений для цього трирічний перемовний період закінчився наприкінці 2014-го. І ця сторінка перегорнута. На новий трирічний період ми зарезервували право на перегляд. Але наша позиція полягає в тому, що нам потрібно навчитися бути передбачуваним торговельним партнером — Україна зафіксувала умови свого членства в СОТ при вступі 2008-го й не претендує на глобальні зміни цих зобов’язань. При цьому необхідно пам’ятати, що СОТ — це жива організація, що постійно розвивається. У цьому зв’язку ми беремо активну участь у Дохійському переговорному раунді та намагаємося модернізувати правила функціонування багатосторонньої торговельної системи. Завдання — максимально врахувати наші національні інтереси.

Україні буде вигідніше відкривати виробництво
— Чи є майбутнє в українських компаній, які традиційно орієнтувалися на російський ринок?
— Бізнес краще за урядовців знає, чого хоче і що йому треба робити. Якщо від підприємців буде таке замовлення — ми працюватимемо над зняттям бар’єрів. Але й будемо показувати можливості виходу на нові ринки, і сприяти у цьому. Наше завдання — не визначати пріоритети для українських бізнесменів, а допомагати, тому ми не можемо змушувати бізнес переорієнтовувати ринки збуту, але будемо говорити, де бачимо нові можливості для їхнього збуту. При цьому нові ринки — не лише в ЄС. У нас є чимале зростання експорту до Ірану, збільшується експорт до Філіппін і Бангладеш.
— Але в нас впав експорт не лише до СНД, але й до ЄС. І це — незважаючи на дію автономних преференцій ЄС…
— Причини цього очевидні — падіння у східних областях. 47,5 % від загального скорочення експорту зумовлено ситуацією в Донецькій і Луганській областях.
— Але падіння фіксується і в інших реґіонах…
— Є й інші причини: відсутність дешевих коштів на фінансовому ринку, несприятлива цінова кон’юнктура для товарів, ключових для нашого експорту. За багатьма позиціями, зокрема аграрними, ми не бачимо падіння в обсягах, але існує падіння у вартості. Не менш важливим є застосування трейдерами механізмів хеджування ризиків. Трейдери, бачачи несприятливу цінову кон’юнктуру, притримують свій товар, очікуючи зростання цін. Зокрема, зараз така ситуація складається на ринку кукурудзи. Крім того, ми ще перебуваємо в процесі переходу до системи відповідності українських складних технічних товарів вимогам ЄС. Але якби не було преференційного митного режиму з ЄС, загальне падіння українського експорту могло б бути ще більшим.
— За часів Януковича уряд намагався вести перемовини про створення ЗВТ із якнайбільшою кількістю країн. А як зараз?
— Доступ до ринків можна забезпечувати різними шляхами, у т. ч. — і шляхом лібералізації доступу. Але це — двостороння лібералізація — ми також відкриваємо свій ринок. У планах уряду до 2018 року — укладання угод про ЗВТ із Канадою, Туреччиною й Ізраїлем. І ця робота — на порядку денному. З Канадою, ми просунулися далі, ніж із іншими.
— Зі січня 2016 року Україна відкриє свій ринок для європейських товарів. Як це вплине на конкуренцію на внутрішньому ринку?
— Конкуренція посилиться, адже режим вільної торгівлі передбачає посилення конкуренції на обох ринках. Оцінки цього впливу робилися, зараз цей аналіз оновлюється.
— Тобто зараз ми навіть не розуміємо, яким буде цей вплив?
— Розуміємо, але це уявлення треба відкорегувати. Українські виробники відчують посилення конкуренції, але багато хто вже підготувався до цього. У нас було достатньо часу завдяки дії автономних преференцій, хоча девальвація та недоступність кредитних ресурсів ускладнили цей процес.
— Можливо, для України було б краще порушувати питання про чергове продовження дії автономних преференцій ЄС?
— Дія теперішніх автономних преференцій — унікальний випадок у торговельній практиці. Тому набуття чинності ЗВТ із 2016-го — об’єктивна реальність. Крім того, ми зазвичай дуже однобічно розглядаємо цю угоду — лише у розрізі митних ставок. Поки що мало хто розуміє цю угоду як інструмент, що може привести додаткові інвестиції. Тільки-но вона запрацює в повному обсязі, в Україні буде вигідніше відкривати виробництво, орієнтоване на експорт: нульова ставка на імпорт сировини, нульова — на експорт продукції в ЄС. Зараз цього немає!
Розмовляв Юрій Панченко, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...