Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 24, 2017

Наталія Микольська: «Падіння експорту через блокаду РФ складе близько 450 млн»

Автор:

|

Січень 14, 2016

|

Рубрика:

Наталія Микольська: «Падіння експорту через блокаду РФ складе близько 450 млн»

Наталія Микольська

Старт зони вільної торгівлі України (ЗВТ) із Європейським Союзом (ЄС) і торгівельні обмеження з боку Російської Федерації (РФ) стали «гедлайнерами» економічних новин початку нового року. Про деталі розповіла Наталія Микольська, торговий представник України.

Що змінилося з 1 січня?
— Що реально змінилося з початком дії ЗВТ?
— Насамперед ми почали жити так, як самі вирішили, і йти тим шляхом, який самі обрали. Розпочалося виконання всіх зобов’язань щодо подальшої лібералізації умов торгівлі. Відтепер європейські товари можуть заходити на ринок України за нульовими ставками ввізного мита.
— Як це вплине на конкуренцію та ціни?
— Незначним чином — через кілька факторів. Через девальвацію гривні українські товари все одно залишатимуться набагато конкурентоздатнішими. І друга причина — європейські товари ще раніше почали заміщувати на ринку російські. Люди й так обирали європейський товар частіше за російський, а цього року він майже зникне.
— Кажуть, що після початку роботи ЗВТ європейський бізнес почне інвестувати в Україну…
— До України існує інтерес як європейського бізнесу, так і компаній із третіх країн. Після старту ЗВТ у бізнесу й інвесторів з’явилася визначеність щодо торговельного режиму з ЄС, тепер можна прогнозувати бізнес-процеси не на рік, а на п’ять-сім років. Тепер бізнес може вибудовувати свій інвестиційний план і розуміти, що на нього чекає. Очікуємо додаткових інвестицій у виробництво в Україні, насамперед від інвесторів, які вже присутні тут. Також очікуємо не лише на розширення виробництва товарів, які вони вже виробляють в Україні. Зазвичай, у великих транснаціональних компаній є кілька профілів роботи. Вони можуть розширити виробництво за наявним в Україні профілем або ж відкрити нове, за іншим профілем.

Торговельна війна з РФ
— Чи є якісь конкретні плани інвесторів, які вже відомі уряду?
— Торік інвестори очікували кількох речей: макроекономічної стабілізації, податкової реформи й ясності, що в нас буде з ЗВТ із ЄС і РФ. Тобто вони переважно або вивчали ситуацію в Україні, або займалися вивченням можливостей перезапуску заморожених проектів.
— Але в нас не буде ЗВТ із РФ…
— Це не матиме істотного впливу на обсяги нових інвестицій, але вплине на ті проекти, в яких РФ розглядалась як пріоритетний чи значний ринок для експорту. Однак за останні два роки ринок РФ перестав бути цікавим. Купівельна спроможність росіян значно падає в контексті економічної ситуації в країні та через падіння цін на нафту. Та й ринок РФ не є передбачуваним. Іноземні інвестори розуміють, що їхній експорт до РФ може бути припинений у будь-який момент через якесь політично мотивоване рішення.
— Які наслідки матиме російське ембарго на наш експорт?
— Є прямі потенційні втрати від обмеження експорту, а є непрямі втрати і ризик додаткових обмежень, які може запровадити РФ. Додаткові обмеження полягають в тому, що у нас може бути ускладнений транзит через РФ до Казахстану, Азербайджану та північних районів Китаю.
— А як щодо збитків від обмежень експорту до РФ?
— Попередня оцінка зменшення обсягів експорту — максимально 600 млн USD. Та якщо врахувати динаміку падіння експорту 2015-го, то мова йде про близько 450 млн USD. Але український товар все ж буде присутній на російському ринку.
— Навіть продукти харчування?
— З продуктами харчування ситуація інша: товари, що потрапили під ембарго, звісно, зникнуть з ринку. Але не всі групи продуктів харчування заборонені. Інше питання — наскільки цікаво буде їх туди завозити. Однак по промисловій продукції експорт до РФ залишиться. Адже існують виробничі процеси, які неможливі без українських запчастин, та й деякі інші наші промислові товари все одно будуть конкурентними.

Скарга в СОТ на Росію
— Казахстан і Білорусь не підтримали російські обмеження. Однак на найвищому рівні позиції цих країн — дуже обережні…
— Востаннє позицію Республіки Білорусь озвучив віце-прем’єр Володимир Семашко. Їхній підхід досить прагматичний — позитивне сальдо торгівлі з нами. А Казахстан нещодавно став членом Світової організації торгівлі (СОТ), тому не зацікавлений у тому, щоб ми зараз піднімали в СОТ питання щодо незаконності його дій.
— Коли планується наш запит на розгляд в СОТ суперечки з РФ щодо ембарго та відмови від ЗВТ?
— Угода про ЗВТ не є частиною системи СОТ. СОТ лише встановлює правила та принципи, яких мають дотримуватися в таких угодах. Ми, звісно, будемо говорити про те, що Росія нехтує навіть стандартними правилами.
— А наскільки ефективні наші контрсанкції на дії Москви?
— Це Росія використовує слово «санкції». Ми говоримо, про підвищення мит на всю продукцію РФ та обмеження імпорту в Україну певних товарів. Ми не просто взяли дзеркально товари російські й українські, і не лише продукти харчування. Ми додали сюди ще й промислову продукцію: мила, гелі, шампуні й залізничну продукцію.
— Більшість товарів, які підпали під контробмеження, виробляються не російськими, а міжнародними компаніями, які мають заводи в РФ. Чи не стане це проблемою?
— Усі великі транснаціональні компанії, які виробляють товари в РФ, спокійно можуть змінити ланцюжки постачання і спрямувати до нас продукцію з ЄС, не втративши обсягів продажу. Тому не бачу проблеми для транснаціональних компаній, крім зміни логістики. Врешті транснаціональні компанії постраждали і від обмежень із боку РФ. Наприклад, у нас сири виробляють не лише українські компанії, є й Lactalis, Danone багато інших. Українська кондитерка — це також не лише вітчизняні компанії, а й, наприклад, Nestle.

Підтримка експорту
— Повернемось до ЗСТ із ЄС. Ми готові до її старту?
— За 2015 рік зробили все, що було потрібно для запуску ЗВТ, й випередили план, наприклад, у таких сферах, як технічне регулювання за певними технічними регламентами і, звісно, в системі державних закупівель. Ситуація — більш ніж позитивна.
— Старт ЗВТ дає нам можливість почати перемовини про перегляд умов режиму. Чого можемо реально домагатися?
— Нам як державі важливо отримати якомога більший ефект від будь-яких поступок, які може надати ЄС. Ми будемо розмовляти з ЄС щодо їхньої підтримки України в різних формах. В ЄС є достатньо сильно розгалужена мережа роботи з третіми країнами, якою ми можемо скористатися. Тому нам треба комплексно розмовляти з ЄС про те, яким чином вони можуть допомогти нам збільшити наш експорт, і не лише на ринок Євросоюзу, а й на ринки третіх країн.
— Також планувалося, що цього року в Україні запрацюють закордонні торгові представництва…
— Зараз чекаємо підписання відповідного указу Президентом. Потім потрібно прийняти нормативну базу на рівні уряду та міністерств, залагодити інші формальності. Очікую, що представництва працюватимуть із другого півріччя 2016-го.
— Географічно плани залишаються незмінними? Перші офіси запрацюють у Брюсселі, Вашинґтоні, Берліні, Варшаві, Анкарі, Пекіні, Каїрі та Женеві?
— Їх може бути й більше. Наприклад, у нас зараз є запит від уряду та громади Канади. Вони вважають, що потрібно відкривати торгове представництво. Ми не розглядали Канаду як пріоритетне місце, але за рахунок коштів технічної допомоги нам готові оснастити офіс, щоб він запрацював до вступу в силу угоди про ЗВТ із Канадою.
— До речі, коли вона набирає чинності?
— Ми повинні закінчити юридичну вичитку та переклади, підписати угоду, потім вона має пройти ратифікацію. Очікуємо завершення всіх доратифікаційних процедур у першому півріччі ц. р. З ратифікацією також не будемо зволікати.
— Ще один інструмент підтримки експорту — експортна кредитна агенція. Тут, схоже, успіхів ще немає?
— Я б не розмірковувала категоріями успіхів чи неуспіхів. У нас — складна економічна ситуація. У зв’язку з цим на урядовому рівні було прийнято рішення про те, що ми поки що тему фінансової підтримки експорту державою відкладаємо на рік. Також цього року увага буде зосереджена на реформуванні державних банків. Ми готуємо всі закони, необхідні для того, щоб у нас запрацювало експортна страхова агенція. Ми вже підготували проект закону спільно з нашими радниками в рамках проекту техдопомоги. Обговорюється питання статутного капіталу, а також шляхи виходу цієї агенції на самоокупність. Це має відбутися впродовж трьох повних років його роботи.
— Про яку суму йдеться?
— Ми говоримо про статутний капітал у розмірі 200-250 млн грн. Для страхової агенції це — не мало.
Розмовляв Юрій Панченко, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...