Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 12, 2017

Наталія Микольська: «Докладаємо зусиль, аби лібералізація торгівлі з ЄС не затягнулася, як безвіз»

Автор:

|

Квітень 20, 2017

|

Рубрика:

Наталія Микольська: «Докладаємо зусиль, аби лібералізація торгівлі з ЄС не затягнулася, як безвіз»

За підсумками 2016 року Україна експортувала до 28 країн Європейського Союзу (ЄС) товарів і послуг на 15,8 млрд USD. Це на 3,7 % більше, ніж 2015-го й є найбільшим показником серед інших торговельних партнерів. У загальному обсязі українського експорту частка ЄС складає 35,2 %. Про це розповіла Наталія Микольська, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, а також торговий представник України.

Про «недоторгівлю» та спільний виробничій простір
— Нещодавно Україна й ЄС розпочали «Промисловий діалог» високого рівня. Що це за формат, які його мета й очікувані результати?
— «Промисловий діалог» — це інноваційний інструмент співпраці між Україною і ЄС. Це новий формат, який не передбачений Угодою про асоціацію. Він має за мету розширення нашої співпраці й є унікальним навіть для Євросоюзу, що застосовує такий формат не з усіма торгівельними партнерами. У рамках діалогу сторони шукають нові можливості для бізнесу як на урядовому рівні, так і на рівні співпраці бізнес-асоціацій та бізнесу безпосередньо в різних галузях виробництва.
— Чому цей інструмент важливий для України?
— За рік повноцінного функціонування зони вільної торгівлі ми бачимо перші результати за рядом позицій нашого експорту до ЄС. Ідеться не лише про сировину, але й, що вкрай важливо, продукцію з доданою вартістю. Але зростання відбувається не такими темпами, як могло б. Під час розробки Експортної стратегії України, ми спільно з експертами Міжнародного торгового центру провели аналіз нашої торгівлі з багатьма країнами. Він показав, що в ЄС у нас є велика кількість партнерів, з якими ми, так би мовити, не доторговуємо. Це означає, що європейська сторона закуповує певну продукцію, яку експортує Україна, але закупівля відбувається з інших третіх країн. Отже, для нашого бізнесу залишається великий обсяг нереалізованих можливостей.
— Які галузі української промисловості є найперспективнішими?
— Ми визначили кілька секторів, в т. ч. машинобудування, автомобілебудування, добувну та легку промисловості, деревообробку, суднобудування й авіаційну індустрію. Це ті сектори, де Україна має сильні позиції. І саме багато з них значною мірою залежали і були пов’язані виробничою кооперацію з Російською Федерацією (РФ). Діалог започатковано у рамках допомоги Україні з боку ЄС у процесі переорієнтації з ринку Росії на європейський. Європейська комісія (ЄК) чудово розуміє, що українські компанії, якщо вони стануть частиною виробничих ланцюжків пан’європейського простору, принесуть вигоди для європейських виробників і споживачів. Будуть працювати робочі групи: з питань усунення технічних бар’єрів у торгівлі, з питань малого та середнього підприємництва, щодо співпраці в космічній галузі, з публічних закупівель, а також із питань автомобілебудування.
— Якою є роль групи з публічних закупівель?
— Наші підприємства мають право працювати у сфері публічних закупівель ЄС. Тому метою є сприяння фактичної участі наших підприємств у цьому.
— А щодо «космосу»?
— Космічна галузь розглядалася завжди, як вимір міждержавної співпраці на рівні великих міжнародних проектів. Зараз космічна галузь комерціоналізована. Наше — знайти точки, де українські й європейські компанії можуть кооперуватися. Українські компанії, у т. ч. приватні, мають високі технології, досвід виробництва, відтак, це матиме достатньо великі перспективи.
— Дуже часто можна почути провокаційну думку, що ЄС, насправді, не зацікавлений у розвитку економічного та промислового потенціалу України, щоб не мати сильних конкурентів…
— Є багато чуток, негативних думок, навіть такі, що нам не варто розвивати експерт до Європи, створювати зону вільної торгівлі з ЄС. А питання, куди експортувати, залежить насамперед від бізнесу. Якщо нашим підприємцям краще експортувати продукцію до Євросоюзу, то бізнес підтверджує правильність нашого руху. Тому до заяв, що європейський бізнес не хоче бачити на своєму ринку українські підприємства, ставлюся скептично. В умовах глобалізації один продукт не виробляється у повному циклі в одній країні. І нашим товарам треба конкурувати не лише на одному внутрішньому ринку, але й на глобальному. Україна та країни ЄС є природними партнерами. Тепер треба дати можливість бізнесу знайти у визначених секторах більше можливостей.

Лібералізація торгівлі не має перетворитися на «другий безвіз»
— Україна внесла до ЄК пропозиції щодо подальшої лібералізації доступу на європейський ринок, отримання додаткових торгівельних преференцій, аби частково компенсувати втрати через російську аґресію. На якому етапі розгляд цього питання в ЄС?
— Лібералізація доступу на ринок ЄС відбувається поза рамками Угоди про асоціацію. Йдеться про надання Україні односторонніх торговельних преференцій. І не передбачається лібералізацію доступу до свого ринку з боку України. У цьому процесі відповідні законодавчі пропозиції ЄК зараз перебувають на розгляді у комітеті з питань міжнародної торгівлі Європейського парламенту. Після схвалення депутатами, це рішення має бути затверджене у Раді ЄС. Ми тісно працюємо з нашими європейськими колегами, щоб цей акт було прийнято якнайшвидше. Бо ми не хочемо, щоб його розгляд перетворився в так званий «другий безвіз». Адже основна ідея цих односторонніх додаткових торговельних преференцій має компенсувати Україні втрати ринку, втрати свого експорту у зв’язку з торговельною аґресією РФ.
— Крім ЄС, які для України ще є перспективні реґіони?
— Зараз ведемо перемовини з Ізраїлем та Туреччиною. В Україні готується важлива Експортна стратегія, де будуть визначено і представлені пріоритетні торгівельні ринки для нашої держави. Далі, на виконання стратегії, буде розроблено план дій щодо кожного з цих ринків. Документ міститиме аналіз того, яка форма співпраці з цим ринком для нас вигідніша. Українська економіка є достатньо відкритою, зважаючи на середній рівень тарифного захисту, який у нас є. Також сприятливим є наше географічне розташування.
— ЄС очікує від України виконання зобов’язання щодо скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Яке ваше ставлення до цієї проблеми?
— До будь-яких заборон треба підходити дуже обережно. Крім того, що в нас є зобов’язання в рамках Світової організації торгівлі, є й зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію. Разом із тим є національні інтереси, в т. ч. необхідність розвитку критично важливих для держави галузей переробної промисловості. Тому питання заборони експорту лісу-кругляку є достатньо чуттєвим в Україні. І власне експорт і контрабанда є лише невеликим аспектом всієї проблематики обігу деревини в Україні, йдеться ще й про облік, вирубку, прозорі продажі та інше.

Блокада ОРДЛО — не питання міжнародної торгівлі
— Як може вплинути на зовнішню торгівлю блокада переміщення товарів у зоні розмежування між територією, яка контролюється урядом, і тимчасово окупованими Окремими територіями Донецької та Луганської областей (ОРДЛО)?
— Питання блокади не розглядається урядом України як питання міжнародної торгівлі. Це проблема, до якої застосовується комплексний підхід, не лише у сфері повноважень Міністерства економіки. Крім торгівлі, це питання стосується занадто великого кола аспектів, в т. ч. забезпечення життєдіяльності цілих міст, життя та здоров’я людей.
— А щодо конкурентної спроможності української металургії, яка не отримує з тої території сировину та припиняє або призупиняє виробництво?
— У нашої металургії є дуже велика кількість питань на зовнішніх ринках. Ми чудово розуміємо сутність цих проблем в умовах глобальної конкуренції та ринку, який не росте. В цьому контексті ми все більше і частіше бачимо зростання кількості протекціоністських заходів або розслідувань на зовнішніх ринках, які ініціюються проти української металургії, яка залишається достатньо конкурентоспроможною. Наша робота зосереджується над тим, щоби не дати можливості запровадити нові антидемпінгові або інші заходи для української металургії або усунути вже діючі. Нам достатньо успішно вдалося попрацювати минулого року і на початку цього щодо усунення ряду антидемпінгових заходів.
Зараз із Євросоюзом ми працюємо в рамках ініційованого асоціацією Eurofer розслідування проти українського гарячекатаного прокату на території ЄС. Треба розуміти, що це достатньо сильне лобі в Євросоюзі. І воно поставило виробників з України в один ряд, наприклад, із виробниками Китаю та РФ у цьому розслідуванні. Наше завдання зараз доводити і говорити їм про те, що українська металургія не демпінгує. Ми дотримуємося правил, утримуємо свої позиції на «історичних» ринках країн ЄС і не є загрозою для виробників із Євросоюзу.
Розмовляв Андрій Лавренюк, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...