Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Dec. 17, 2017

Надія Оксенчук: «Учителів-сепаратистів можуть звільнити батьки учнів»

Автор:

|

Червень 16, 2016

|

Рубрика:

Надія Оксенчук: «Учителів-сепаратистів можуть звільнити батьки учнів»

Надія Оксенчук

Майбутнє українського Донбасу, без сумніву, пов’язане з молодим поколінням: саме теперішнім школярам і студентам доведеться розвивати реґіон, захищати від російських зайд, цементувати українську ідентичність сходу України. Про стан освітньої сфери Донеччини розповіла Надія Оксенчук, директор департаменту освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації (ДОДА).

Тим, хто «у приймах», передадуть приміщення
— Президент України підписав закон, спрямований на забезпечення права на здобуття освіти осіб, місцем проживання котрих є територія проведення антитерористичної операції…
— Головна мета цього закону — надати можливість учням із тимчасово окупованих територій здобути вищу освіту в Україні, не обов’язково складаючи зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО). Тобто випускники з цих територій можуть скласти державну підсумкову атестацію й отримати документ державного взірця про повну загальну середню освіту. Ця атестація — така собі контрольна робота. Адже оскільки діти на окупованих територіях не навчаються за визначеними в Україні навчальними планами, то мають доскладати їх тут. І після цього випускники зможуть за бажанням вступати до будь-якого українського вищого навчального закладу (ВНЗ). При цьому, вони мають скласти ще й вступні іспити.
— Скільки учнів області взяли участь у ЗНО?
— У нас було зареєстровано 11 тис. 229 учасників тестування, взяли участь 10 тис. 119 учнів. Це — 94,6 %, що є дуже високим відсотком навіть порівняно з іншими областями України. З тимчасово окупованих районів Донецької області участь у ЗНО взяли 596 випускників. При цьому, у ЗНО з української мови та літератури взяли участь 90 % від зареєстрованих учнів із тимчасово окупованих територій.
— Чи виникала така проблема, коли випускник, котрому виповнилося 16 років, в’їжджав на підконтрольну Україні територію за посвідченням про народження, а назад не міг виїхати, бо не мав паспорта?
— Ми це передбачили: якщо таке ставалося, зверталися у міґраційну службу, учням видавалися тимчасові довідки, з якими вони могли виїхати назад. А за бажанням їм одразу ж, у прискореному режимі, виготовлялися паспорти.
— У підписаному Президентом законі також ідеться про надання підтримки переміщеним із тимчасово окупованої території ВНЗ. Про яку підтримку йдеться?
— Ці переміщені вищі навчальні заклади — це фактично лише люди. Що вони встигли взяти з собою, те й узяли. А хтось взагалі з однією торбою встиг виїхати. Матеріально-технічна база, лабораторії, література — все залишилося там. Викладачі переїхали на порожнє місце. Загалом із окупованої Донеччини виїхали десять ВНЗ. Їм було надано приміщення у безкоштовну оренду (чи оренду за 1 грн у рік), але вони, по суті, так і залишилися без матеріально-технічної бази. Тому в законі власне йдеться про цільову державна субвенцію. Десь потрібно провести ремонт приміщень, десь щось закупити тощо. Поряд із цим будемо оптимізувати професійно-технічну освіту в області. І тому будуть вивільнятися приміщення, які перебувають у державній власності. Гадаю, що ці приміщення можна буде також передати переміщеним ВНЗ, які зараз перебувають «у приймах».

Люди дуже бояться відповідальності
— Із чим пов’язана оптимізація профтехосвіти?
— Зараз на території області є 46 професійно-технічних училищ і ліцеїв. Це — забагато. Вони не заповнені: там, де може навчатися 1 тис. осіб, навчається 300-400. Але, як повідомили нам у Міністерстві освіти та науки, ми можемо скоротити лише до 10 % від загальної кількості. Та ми і не дуже прагнемо скорочувати, бо надіємося, що в недалекому майбутньому настане мир і Донеччину треба буде відбудовувати швидкими темпами. Тоді й постане потреба саме у представниках робітничих професій.
— Яких ще кадрів бракує області?
— Передусім — держслужбовців. Наприклад, у нашому департаменті немає юриста. Не вистачає вчителів, зокрема, іноземної мови, інформатики, фізики, географії. Хоча це проблема по всій Україні. Та найбільше бракує робітничих професій. З одного боку кажуть: чого профтехосвіта продукує робітників, куди вони підуть працювати? А з іншого, коли ми поставили питання, що нам потрібно швидкими темпами відбудовувати заклади освіти, наприклад, опорні школи, то є побоювання, що не зможемо знайти потужні будівельні організації. Їх, виявляється, не так уже й багато. Є побоювання, що на тендери на реконструкцію опорних шкіл прийде не багато учасників. А нам треба, щоб над однієї опорною школою працювали не менше 150 людей, аби швидко все завершити до початку нового навчального року.
— На останній колегії ДОДА Павло Жебрівський, очільник області, гостро розкритикував мерів і керівників райдержадміністрацій за те, що вони не приділяють потрібної уваги опорним школам. Є загроза, що опорні школи не відкриються 1 вересня?
— Проектно-кошторисна документація наразі зроблена лише по одній школі. Але запевняють, що буде подано більше проектів. Уже визріває проект у Новогродівці, Авдіївці, Краматорську та Слов’янську. Але ж потрібно зробити експертні висновки, це також забирає час. Мери та керівники райдержадміністрацій затягнули процес, вони мали почати ще в лютому готувати документи. Відразу після подання проектно-кошторисної документації оголошується тендер (а через систему Prozzoro це — швидше, ніж тендерні закупівлі загалом) і починаються роботи. У деяких школах частина робіт уже виконана, там буде швидше. Ми заздалегідь подумали про те, що через ці зволікання вчасне відкриття деяких шкіл може бути під загрозою. Вирішено, що до 1 вересня обов’язково мають бути зроблені усі внутрішні роботи, які заважають навчальному процесу, а далі, наприклад, якщо потрібно утеплення фасаду, то його можна робити і під час навчального процесу. Люди дуже бояться відповідальності, для них це все одно, що брати якийсь тягар на плечі. Я довго працювала на посаді начальника управління освіти міста Львова, а до цього я була директором школи, яку добудовували до 1 вересня. Тому знаю, що за три місяці це можна зробити, і мене не одурити. Мені дуже хочеться, щоб опорні школи запрацювали на Донеччині, щоб діти реґіону могли здобувати справді якісну українську освіту.

Сепаратисти визнали свої помилки та притихли
— Щодо вчителів, котрих не вистачає. Представники громадськості Донеччини скаржилися, що в школах залишилися працювати вчителі, котрі симпатизували сепаратистам…
— Я очолила департамент лише півроку тому. Розмовляла з активістами, громадськістю — давайте матеріали, прізвища. Для цього у нас є Служба безпеки, прокуратура. Директор департаменту не є тією людиною, котра за сепаратистські настрої може звільняти.
— Хіба в директора департаменту освіти немає жодних інструментів для цього?
— На жаль, ні. Директор департаменту згідно зі своїми повноваженнями не звільняє і не призначає на роботу. Він лише контролює та координує. Школи належать відділам освіти, відділ освіти безпосередньо підпорядковується мерії чи міським і районним адміністраціям.
— Очевидно, що докази є не завжди. Але ж усі знають, що ця людина в школі пропагувала за ДНР, поширювала учням ці ідеї, а зараз продовжує викладати. Це ж неприпустимо?
— Звісно, що неприпустимо. Певною мірою все залежить від особистого вольового рішення директора. Жоден вчитель не смів би цього робити, якби директор на своєму місці. У Кодексі закону про працю статті за сепаратизм немає, лише через суд. Зараз усі ці люди притихли. Вони визнали свої помилки та працюють, нарікань на них немає. Багато значить і думка батьків, якщо батьки напишуть заяву директору, що вони не хочуть, щоб цей вчитель навчав їхніх дітей, то директор може такого вчителя звільнити.
Розмовляв Василь Короткий, Укрінформ

До теми
В Україні склалася кризова ситуація з фінансуванням професійно-технічної освіти. Таку думку висловила Лілія Гриневич, міністр освіти і науки, на брифінгу в рамках спеціалізованого тренінгу «Інклюзивна освіта — рівень свідомості нації. Досвід. Перспективи. Результати», який пройшов нещодавно в Житомирі. На її думку, це пов’язано з тим, що маленькі міста не можуть фінансувати систему професійно-технічних училищ (ПТУ) з власних бюджетів. «До кінця цього року ми повинні зберегти систему професійно-технічної освіти, не руйнувати її та виробити плани реґіонального розвитку цієї освіти, щоб зрозуміти, що для реґіону справді потрібно», — сказала міністр. «Ця криза має бути використана для того, щоб змінилася профтехосвіта, бо роботодавці довірятимуть цій системі лише тоді, коли знатимуть, що вона випускає фахівців, котрі одразу ж можуть приступити до роботи й успішно працювати», — наголосила вона. Лілія Гриневич також не виключає можливості об’єднання деяких ПТУ.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...