Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 22, 2019

Микола Замковенко: «Раніше всі боялися КДБ, а зараз — прокуратуру»

Автор:

|

Листопад 27, 2013

|

Рубрика:

Микола Замковенко: «Раніше всі боялися КДБ, а зараз — прокуратуру»

Конституційний суд України (КСУ) визнав законопроект Віктора Януковича з реформування судової системи за такий, що не суперечить Основному закону країни. Проект закону про посилення гарантій незалежності суддів глава держави вніс до Верховної Ради (ВРУ) ще в липні. Президент, зокрема, запропонував скасувати п’ятирічний випробувальний термін для суддів і призначати їх одразу безстроково, а також встановити нові вікові обмеження для вступу суддів на посаду й відходу у відставку — від 30 до 70 років (зараз — від 25 до 60 років).
Із точки зору Конституційного суду, ці положення є нічим іншим, як питаннями доцільності та забезпечення незалежності суддів. КСУ також схвалив норму, згідно з якою, призначення та звільнення суддів здійснює тільки президент України за поданням Вищої ради юстиції. Крім цього, суд погодився з вилученням із Конституції положення про обмеження перебування генерального прокурора на посаді п’ятьма роками.
Варто зауважити, що прийняття цього документа є однією з вимог Європейського Союзу (ЄС) для підписання Угоди про асоціацію з Україною. Законопроект, до речі, уже отримав позитивну оцінку Венеціанської комісії. Тим часом, вітчизняні опозиціонери критикують президентський документ уздовж і впоперек.
Хай там як, але розгляд законопроекту відбудеться не раніше за лютий 2014 року, оскільки, за законодавством, після висновків КСУ парламентарії можуть розглянути зміни до Конституції лише на наступній сесії ВРУ. До слова, прийняття документу можливе тільки за підтримки не менш як 300 нардепів. Про форму та зміст резонансного законопроекту розповідає Микола Замковенко, екс-голова Печерського районного суду м. Києва.

Кандидати на посаду судді не усвідомлюють відповідальності
— Миколо Івановичу, президентський законопроект викликав одночасно діаметрально протилежні відгуки. Представники парламентської опозиції критикують документ, тоді як у Венеціанській комісії схвально відгукнулися про нього. Вам яка точка зору ближча?
— Для початку даймо відповідь на запитання: а що це за зміни? хто їх пропонує? Ви ж знаєте, що зараз збирається якась там асамблея, де зміни до Конституції розробляють усі три президенти, котрі занехаяли незалежну Україну, а при Радянському Союзі, даруйте, вилизували всім зади. А зараз, бачте, вони вносять зміни до Основного закону країни й хочуть прийняти його в новій редакції. Тут бракує слів… Тепер – по суті. Одна з ключових ініціатив полягає в тому, наскільки я зрозумів, що судді обиратимуться безстроково.
— Так, а ще встановлюється граничний вік на посаді судді — 70 років, а віковий ценз для призначення суддею підвищується з 25 до 30 років…
— Що це означає? Що прийде якийсь шнурок-мажор, котрий убивав дітей на дорогах, – і його призначать суддею безстроково. І що в підсумку? А в підсумку він буде вершити правосуддя наліво й направо, як йому заманеться. Усе це було би смішно, якби не так сумно.  На мій погляд, кандидати на посаду судді не усвідомлюють повною мірою відповідальності, що покладатиметься на них у разі обрання суддею будь-якої юрисдикції. П’ятирічний термін, який поки що передбачений законодавчо, серед іншого давав людині змогу за цей період визначитися, у свої сани вона сіла чи ні. Якщо ні, по закінченні п’ятирічного терміну ця людина може піти зі спокійною душею. Крім того, п’ятирічний термін — це чудова нагода вивчитися, підготуватися до такої відповідальної справи. Згідно з Конституцією, суди — це форпост, остання барикада захисту прав. Але з огляду на те, як зараз суди захищають простого громадянина, то ліпше їх би не було зовсім. Хай би були вже якісь третейські суди, чи що. Загалом, підвищення вікового цензу до 30 років я сприймаю позитивно. У цьому віці людина вже має певний досвід, щось побачила в житті.

65 років — більш ніж достатньо
— А як щодо граничного віку на посаді судді — 70 років?
— Що ж до 70 років — це точно хтось під себе гребе, будемо казати відверто: дуже не хоче хтось від цієї «кормушки» відходити. Хоча… Інколи маразм у житті настає й у 45, і в 50 років. З іншого боку, деякі люди й у 80-річному віці ще дуже й дуже міцні. Словом, це все – дуже індивідуально. Я до цього ставлюся критично. Вважаю, що 65 років — більш ніж достатньо.
— Чому?
— Не тому, що я переконаний, що люди, яким виповнилося 65 років, не можуть виконувати функції судді. Можуть. Але задумаймося над деталями. Раніше була змінність, плинність у судовій системі. Це — дуже важливо! Не можу назвати точне число, припустімо, що в нас в Україні є 10 тис. суддів. І ось цих 10 тис. суддів безстроково призначено на суддівську посаду в 30-річному віці – і 40 років вони працюють. Десь хтось помре, не дай Боже, хтось — порушить присягу. Одним словом, нехай там їх за 40 років зміниться 3 тис., а решта сім – залишаться. Якщо зважати на те, що до суду приходять діти прокурорів, суддів, то це, за умови схвалення змін до Конституції, буде, м’яко кажучи, сталою спадкоємність.

Президент у цій ситуації — лише пішак
— Крім усього іншого президентський законопроект передбачає звільнення суддів не ВРУ, а главою держави за поданням Вищої ради юстиції. У Венеціанській комісії, до слова, цю норму схвалили. Що ви думаєте із цього приводу?
— До чого призведе введення подібної ініціативи?.. Це однозначно збільшить рівень корупції.
— Обґрунтуйте, будь ласка…
— Мова ж насправді йде не про те, сподобається той або інший суддя президентові чи ні. Боронь Боже, я не маю нічого проти президента. Але насправді президент у цій ситуації — лише пішак. Там є чиновники, котрі вирішують подібні питання. Підсунули йому папери, поставили факсиміле – і все на тому закінчилося. Словом, подібні питання вирішують клерки з Адміністрації президента. Тому ця ініціатива, на мій погляд, — неправильна. Відбір суддів повинна проводити Вища кваліфікаційна комісія. Адже коли списки подаються в парламент, є гласність, журналісти їх аналізують. А так… Ніхто не буде знати й бачити, кого призначають на посаду судді. Я завжди був прибічником того, щоби суддів обирали так, як депутатів-мажоритарників, — за округами. У такому разі була би відповідальність, судді були би підзвітними своїм виборцям. Крім того, у законі про виборність суддів обов’язково потрібно передбачити дочасне відкликання із призначеної посади. За соціалізму це було. Хоча цей механізм спрацьовував рідко, але суддя завжди відчував, що хтось може ініціювати та довести до логічного завершення питання про його дострокову відставку.
Проте варто зауважити, що тут також не завжди можна говорити про справедливість. Розумієте, ми ще не розбудували демократію й ментальність у нас іще не така, щоби казати, що ми дозріли до цього. Але, тим не менш, учитися й починати із чогось потрібно.

Люди, призначені безстроково, стають недосяжними
— В ініційованому президентом законопроекті, також ідеться про безстрокове призначення генерального прокурора…
— Я давно був прибічником ідеї Сергія Головатого (екс-депутат від Партії реґіонів і міністр юстиції). Він про це говорить давно, мабуть, уже років із десять. Мова йде про те, що прокуратуру потрібно поставити на своє місце.
— Про що, власне, мова?
— Якщо ми рухаємося до Європи, якщо кажемо, що адаптуємо внутрішні закони до європейського законодавства, то потрібно було визначити в Конституції роль прокуратури. Так, до речі, робиться в усій Європі. Там прокуратура працює чи-то в системі Міністерства юстиції, чи-то при судах (як, наприклад, у США). А що в нас, в Україні? У нас прокуратура — це конституційний орган, що стоїть над усіма. Ми абсолютно забуваємо про слідство, яке варто відділити. У Росії, до прикладу, працює слідчий комітет. Там прокурори та слідчі діють разом. Це – правильно. А що прокуратура робить у нас? Скрізь пхає свого носа й при цьому кричить: «Суди — найкорумпованіші!» Я би не сказав, що суди – найкорумпованіші. Ви погляньте, що виробляє прокуратура, а тоді ми поговоримо про суди й інші системи. Раніше всі боялися КДБ, а зараз — прокуратуру.
Я вважаю, що призначати генерального прокурора пожиттєво — це страшний маразм. Це повністю звільняє людину від відповідальності. Особи, призначені безстроково, стають недосяжними. І це, безперечно, буде породжувати все нові й нові зловживання. Не кажу, що це буде системно, але нарікань із цього приводу вистачатиме, повірте.
Розмовляла Наталія Ромашова, «Оглядач»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...