Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, May. 25, 2019

Микола Точицький: «В ЄС чекають на продовження проєвропейського курсу України і після виборів»

Автор:

|

Травень 08, 2019

|

Рубрика:

Микола Точицький: «В ЄС чекають на продовження проєвропейського курсу України і після виборів»

Микола Точицький

Микола Точицький — Посол України у Королівстві Бельгія та Великому Герцогстві Люксембурґ, а також представником України при Європейському Союзі (ЄС). Перше запитання задав сам дипломат.
— Ви, мабуть, будете питати про вибори? У мене, звісно, є позиція з цього приводу й я знаю, за кого голосуватиму, але не скажу. Адже це моє демократичне право.

Спільні цінності залишаються основою успішності ЄС
— Авжеж, але не тільки. Виходячи з останніх тенденцій зростанням популізму та розмиванням ліберальних цінностей, до якого ЄС ми намагаємося потрапити?
— Не думаю, що ці обставини варто драматизувати. За будь-яких умов ЄС залишиться діловим клубом. Попри названі тенденції європейці постійно нагадують, що основою всього є саме цінності, адже без них нічого не працює. Чому виник цей союз? Тому що у людей були спільні цінності — вільного ринку, свободи думки, свободи пересування, свободи «джентльменських угод», коли раз дане слово є міцнішим за папір. Погляньте на нашого сусіду, або на ті об’єднання, які він створив навколо себе. Які б преференції вони не робили, все не вільне і не ефективне.
— Але ж у Кремлі вистачає розуму підтримувати таку собі «праву» риторику в Євросоюзі. Чим це може обернутися для України?
— Люди безмежно експлуатують популізм, використовуючи ресурс попередників. Це загальна тенденція, коли без посилання на попередників важко пояснити спад в економіці або відсутність прогресу. Якщо люди не розуміють, як з усім цим впоратися, вдаються до «правої» риторики.
— Тепер із європейської сторони йдуть такі сигнали, що зарано починати серйозну розмову щодо практичні кроки до членства України в ЄС, мовляв, це не на часі. Чим пояснюється така стриманість?
— Ми ще 1994 року заявили, що хотіли б увійти до ЄС. Але в Європі ніхто цього не сприйняв серйозно, та й у самій Україні серед політикуму було багато скептицизму. Адже в головах людей міцно засів стереотип, що Україна — зона впливу Російської Федерації (РФ). І він не вчора з’явився. Москва впродовж більш ніж 300 років дурила, що вона — основа всіх слов’ян і народів довкола. Європейці й досі не дуже переймаються питанням, у чому різниця, припустімо, між азербайджанцем і росіянином, для значної більшості з них ми всі — такі самі. До аґресії РФ проти України, наші політики й самі не всі вірили в європейську перспективу. Було багато розмов про наближення до ЄС, про реформи. Але можна сказати, що ми постійно заходили на злітну смугу, та ніколи не злітали. Нарешті злетіли. І в України немає альтернативи Європі. Але все залежить від нас — наскільки успішними та розвиненими ми станемо. Євросоюз — жива інституція, вона на місці не стоїть, а постійно розвивається. Для того, щоб вона продовжувала розвиватися та розширюватися на Схід — вона має бути у цьому зацікавлена. 28 демократій — це діловий клуб. Для них Україна цікава як перспективний ринок. Китай — далеко, і він їх не врятує, а Україна — поряд. Але для того, щоб наш ринок привабив європейців, маємо провести реформи з верховенства права, боротьби проти корупції, адже без цього важко уявити сталий економічний розвиток, підвищення доходів населення та соціальних стандартів.

Рішення по незаконному збагаченню — потрійний удар
— А от із цим в України проблеми. Рішення Конституційного суду від 26 лютого ц. р. по скасуванню статті 368-2 Кримінального кодексу України про незаконне збагачення. Якими для України будуть наслідки?
— Це серйозний крок назад у боротьбі з корупцією. Маємо серйозний удар подвійної, або навіть потрійної дії. По-перше — рішення збіглося в часі з виборчою кампанією і фактично стало ударом по керівництву держави. По-друге — це рішення впливає на довіру до України загалом, з боку світового співтовариства. По-третє, це важливо для подальшого демократичного розвитку держави, зокрема, й у контексті співпраці з міжнародними фінансовими інституціями. За цієї статтею в Кримінальному кодексі стояла велика та важлива державна робота. Це рішення було неочікуваним як для керівництва держави, так і для наших європейських партнерів. Водночас Президент України одразу вніс до Верховної Ради новий законопроект, щоб виправити ситуацію. Ми запросили до співпраці наших європейських партнерів із тим, щоб спільно виробити оптимальне рішення, яке відповідало б як Конституції України, так і міжнародній практиці.
— Тепер «безвіз» нам скасують?
— Ні, я не очікую, що це матиме наслідки для «безвізу», адже цей фактор має не лише практичне значення для України, а й політичне — для ЄС. Вони абсолютно свідомо намагаються формувати навколо себе коло друзів, тож будуть уникати крайніх заходів.
— Наскільки в ЄС побоюються «відкату» України назад після президентських виборів?
— Ще й я побоюються, адже вони хочуть бачити продовження проєвропейського курсу реформ в Україні. Але ніхто за нас, українців, не може визначати наше майбутнє. Демократія не є даністю ні для ЄС, ні для України, її потрібно постійно розвивати та захищати.
— Чи означає це, що прийняття законів, необхідних для виконання Угоди про асоціацію з ЄС, гальмуватимуть?
— Виконання Угоди — це дорожня карта наших реформ та інтеграції до ЄС. Вона, зокрема, визначає графік адаптації нашого законодавства до директив ЄС. Угода про асоціацію з ЄС розроблялася не просто в інших історичних обставинах — це була інша епоха, ще до війни, коли й економічні спроможності були іншими, і настрої у людей відрізнялися, і сама країна була іншою. Євросоюз також змінився з того часу. Тож питання не перегляду, а вдосконалення Угоди про асоціацію —на часі. Європейці це розуміють, і такі можливості закладені в самій Угоді. Але важливо не зупинятися, вибори не мають бути завадою ні для реформ, ні для імплементації Угоди, ні для її оновлення.

Україна стане успішною, коли будуватимуть успішні люди
— Яким чином результати виборів і в Україні, і в Євросоюзі можуть вплинути на рівень підтримки України з боку ЄС у її протистоянні з РФ?
— Не очікую якихось радикальних змін у цьому питанні після виборів. Адже «українським» пакетом санкцій проти РФ ЄС захищає і власні інтереси. Тимчасова окупація Криму — це не лише проблема у відносинах між Росією й Україною. Коли таке стається у ХХІ ст., це дуже небезпечно. Тож у питаннях санкцій за спробу незаконної анексії Криму європейці не відступляться. Вони не відступатимуться й у питаннях щодо ситуації довкола Азову, щодо звільнення наших моряків і кораблів і забезпечення вільного судноплавства Керченською протокою. Економічні санкції також залишаються прив’язаними до повного виконання Росією мінських домовленостей, і це щопівроку підтверджує Рада ЄС.
— Наскільки ця діяльність залежить від політичної кон’юнктури, зокрема, в оновленому Європарламенті та у новому складі Єврокомісії?
— Реальністю для них, як і для нас, є війна, що триває. До того ж, європейці, як на мене, засвоїли уроки історії. Доволі квола була реакція Європи на Придністров’я. Ми добре знаємо, яка ситуація в Нагорному Карабасі. Хоча, переконаний, якщо б там не було втручання РФ, Азербайджан і Вірменія змогли б знайти прийнятне рішення. Не було адекватної реакції європейців і на військову інтервенцію Росії в Грузію 2008 року. І лише коли аґресор близько підібрався до них, коли відбулася спроба анексії Криму, розпочалася російська окупація цілих реґіонів Донбасу, тоді європейцям, уперше довелося показати зуби. Тому що вони розуміють — аґресор підібрався впритул до їхніх кордонів і ніхто не може передбачити, яка з країн ЄС може стати наступною жертвою «гібридних» апетитів Кремля. Отже, для ЄС немає сенсу робити крок назад, їм потрібно утримати Кремль від подальшої експансії. Мінімум — не допустити подальшого просування за межі окупованого Донбасу та Криму до вироблення шляхів вирішення цієї проблеми. Наша ж мета — повернути Крим і звільнити Донбас від окупантів.
— А що для вас успішна Україна?
— Для мене успішна Україна — це коли ми зробимо реформи так, аби вони були незворотні, а їхні результати дадуть нам можливість ставити питання про членство в ЄС. Коли кожен буде знати, що ми йдемо в НАТО і робити все від нього залежне. Коли ми станемо інтегрованою частиною європейської економіки, і не споживачами, а активними контрибуторами — у технологіях, у дослідженнях, у людському та промисловому потенціалі. В України для цього є всі можливості. Щоб все це стало реальністю, маємо засвоїти просте правило — успішну Україна можуть збудувати лише успішні люди. Це, до речі, дуже «європейський» підхід. Тому піклування про кожну людину, кожного громадянина, про його освіту, культуру, охорону здоров’я, рівень життя та добробуту має стати головним пріоритетом української держави, не залежно від того, хто в Україні виконуватиме владні функції після виборів. Я переконаний, що ми рухаємося у правильному напрямі.
Розмовляв Дмитро Шкурко, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Loading...