Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 22, 2019

Микола Буценко: «Срібло» чемпіонату Європи — це лише початок»

Автор:

|

Липень 04, 2013

|

Рубрика:

Микола Буценко: «Срібло» чемпіонату Європи — це лише початок»

Нещодавно в Мінську добіг свого кінця чемпіонат Європи з аматорського боксу, де збірна України здобула п’ять нагород і третє загальнокомандне місце. Срібний призер континентальної першості Микола Буценко (56 кг) розповів про свій турнірний шлях, а також про наступний сезон у складі «Українських отаманів» і життя поза боксерським рингом.
— Миколо, вітаємо тебе! Підбий для нас підсумки свого виступу на континентальній першості…
— Своїм результатом я задоволений. Хотілося, звісно, завоювати «золото», і я був за крок від нього. Але, напевно, мені трохи забракло досвіду. Прикро, адже я налаштовувався тільки на перше місце. Але фінал я програв — отже, є над чим працювати. Тим більше, що попереду – чемпіонат світу, де хочу завоювати золоту медаль.
— «Срібло» чемпіонату Європи — це зараз твоє найвище досягнення в аматорському боксі?
— Так, тепер це — моя найвища нагорода. Дуже нею пишаюся та вдячний усім, хто мене підтримував. Але «срібло» чемпіонату Європи — це не остання моя медаль. Попереду – тільки перемоги, і я прагнутиму до вищих сходинок п’єдесталу.
— Що не вийшло у фінальному поєдинку з ірландцем Джоном Джозефом Невіном?
— Бажання перемогти трохи пересилило холодний розрахунок, задуманий план на бій. Перші раунди я йшов уперед, ламав суперника, адже надто сильно хотів виграти й часом не контролював себе, а Невін цим користався. Потім я зібрався, але було вже запізно. Правду кажучи, не маю такого відчуття, що зробив щось не так і хотів би щось змінити, — ні. Я залишив на рингу всі сили й віддавав усе для перемоги.
— Як вас зустріли на рідній землі?
— Як завжди — із розкритими обіймами! Зустрічало телебачення, наші, делегації, усе було на високому рівні. Як збірна, ми намагаємося тримати марку, і ось у Мінську взяли третє загальнокомандне місце. Незважаючи на молодість команди ми будемо представляти український бокс на високому рівні й постараємося стати гарною заміною команді зразка Олімпіади-2012.
— На чемпіонаті Європи, за традицією, деяким нашим боксерам судді «відірвали голови» — у першу чергу, це стосується півфінальних «поразок» Євгена Хитрова (75 кг) і Дениса Пояцики (91 кг). Як вважаєш, що потрібно робити нашим боксерам, щоби нарешті припинити це свавілля? Адже вигравати кожен бій нокаутом фактично неможливо…
— Тільки від спортсмена залежить його настрій на майбутнє. Потрібно не опускати рук, не здаватися й за можливості так вигравати, щоб у суддів не було шансу засудити. Що іще? Тренуватися ще більше, причому з почуттям власної гідності й жагою реваншу.
— Весь сезон ти виступав за «Українських отаманів» у серії WSB, а потім майже без підготовки в таборі головної команди взяв «срібло» першості Старого світу. Як тобі це вдалося?
— У мене була мрія виступити на такому турнірі, не кожен день випадає нагода поїхати на чемпіонат Європи. За такий короткий період я встиг відновитися, відпочивав усього чотири дні та потім поїхав на збір. Ці чотири дні я провів у колі родини, не думав про бокс. А потім сконцентрувався на чемпіонаті Європи та з Божою допомогою завоював медаль. Упевнений, що в жовтні на чемпіонаті світу в Казахстані вже зможу здобути «золото».
— Чи ти продовжиш свої виступи в складі «отаманів» у новому сезоні?
— Так. Мені сподобалося, дуже гарний формат придумала AIBA. Можу сказати, що після чемпіонату світу основний акцент буду робити на підготовці до сезону в серії WSB. Адже 2014 року не буде ні чемпіонату світу, ні чемпіонату Європи.
— У багатьох боксерів збірної України є цікаві гобі. Чим захоплюєшся ти?
— Риболовлею! Ловлю лише на вудку. Люблю їздити на риболовлю з батьком.
— І який твій найбільший трофей?
— Короп на 5 кг. Та й то, я його зловив, коли мені було десь років 13.
— У тебе є кілька татуювань — портрет батьків і складені в молитві долоні. Яку роль у твоєму житті відіграє віра?
— Одну з ключових. Я — віруюча людина, адже всі ми ходимо під Богом. Ходжу до церкви, перед будь-якими починаннями й після зроблених справ я прошу сил і дякую Господу за кожен день.
— У багатьох боксерів збірної України вже є по двоє дітей…
— Ні, я наразі навіть неодружений (сміється). Ще не зустрів супутниці свого життя, усе попереду — процес іде. Потрібно для початку забезпечити свою майбутню сім’ю житлом, упевненістю в завтрашньому дні, щоби не думати потім: де взяти гроші на прожиття?
— Чемпіонат Європи-2013 — це вже історія. Тепер настав час заслуженого відпустки?
— Саме так. Збір до чемпіонату світу почнеться з 25 липня, а поки що я планую з друзями полетіти до Туреччини на відпочинок.
Розмовляв Давид Дубровін, «Чемпіон»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...