Новини для українців всього свту

Thursday, May. 28, 2020

Міхаель Ткач: «Україна — мультикультурна країна, але кожен представник нацменшини, насамперед — українець»

Автор:

|

Лютий 19, 2020

|

Рубрика:

Міхаель Ткач: «Україна — мультикультурна країна, але кожен представник нацменшини, насамперед — українець»
Міхаель Ткач

Міхаель Ткач — керівник Об’єднаної єврейської громади України (ОЄГУ), розповів про український антисемітизм і людей, котрі применшують трагедію Голокосту.

Голокост навчає терпимості
— Назвіть, будь ласка, причини потужної колективної пам’яті про Голокост, властивої євреям…
— Голокост — один із найстрашніших злочинів проти людства. Геноцид цілого народу. І до цього були неодноразові спроби знищити єврейський народ. У нас навіть є щорічні свята з нагоди див, пов’язаних із порятунком єврейського народу. Ми пам’ятаємо кожну спробу геноциду.
— Чи доводилося зустрічати людей, які применшували трагедію Голокосту?
— Ще б пак. Є дві категорії таких людей. Перша — ті, хто не знають історії — тут наше недопрацювання як суспільства. Тому важливо займатися просвітою і розповідати, як було насправді. Друга — люди, котрі отримують гроші за приниження значення Голокосту. У першій категорії арґументів немає, адже немає знань. А арґументи другої категорії хибні і не мають значення.
— Чи вважаєте, що за межами Ізраїлю пам’ять про Голокост слабшає?
— Неоднозначне питання. Все залежить від держави й уряду, від ставлення державної влади конкретної країни до цього питання. Всі ці аспекти взаємопов’язані.
— Чому історія Голокосту має навчити суспільство?
— Терпимості. Голокост повинен вчити лояльному ставленню до іншого мислення і його розуміння. На жаль, люди не люблять тих, хто думає, робить і живе інакше, ніж вони.

Взаємини між Україною й Ізраїлем міцні
— Нещодавно відбувся Всесвітній форум пам’яті Голокосту. Які питання були в фокусі?
— Вшанували пам’ять жертв, порушили питання антисемітизму в Європі, іранське питання. Форум такого рівня дозволяє закріпити Голокост в колективній пам’яті всього світу, а не тільки єврейського народу.
— Володимир Зеленський участі в форумі не брав. Як це може відбитися на українсько-ізраїльських стосунках?
— Він надав місця української делегації людям, котрі пережили Голокост і заслуговували бути на цьому форумі. На мою думку, він вчинив правильно, проявив скромність. Наступного дня президент провів ряд важливих і продуктивних зустрічей із лідерами єврейської держави. Тому наслідки для українсько-ізраїльських відносин будуть позитивними.
— Повідомляли, що ізраїльський меморіальний центр «Яд Вашем» був спантеличений і засмучений цим рішенням п. Зеленського…
— Перевіривши першоджерела, ми побачили, що представники «Яд Вашем» сказали наступне: «Нам незрозуміле це рішення». Нічого більше. А вже хтось захотів влаштувати дипломатичний скандал. Взаємини між Україною й Ізраїлем були міцними і будуть лише зміцнюватися.
— Чи варто чекати послаблення політики Ізраїлю щодо порядку в’їзду в країну для українських туристів?
— Україна й Ізраїль перебувають у схожій ситуації. Українці, як ніхто, розуміють прагнення Ізраїлю до власної безпеки. Але справа навіть не в загрозі тероризму. Для послаблення політики щодо туристичних візитів до Ізраїлю необхідне поліпшення економічної ситуації в Україні. Щоб менше «туристів-заробітчан» намагалися в’їхати до Ізраїлю. На жаль, в останні роки почастішали випадки, коли люди їдуть туди, щоб нелегально залишитися там працювати.

Низький рівень антисемітизму
— Скільки випадків антисемітизму на території України зафіксувала ОЄГУ торік?
— 66 випадків прояву прямого антисемітизму.
— Вірите в об’єктивність цієї статистики?
— Ми проводимо системний моніторинг, використовуючи унікальні інструменти — у нас працює єврейська «гаряча лінія» за коротким номером 910, куди кожен може повідомити про акт антисемітизму. Проводимо щоденний моніторинг інформаційного простору та співпрацюємо з правоохоронними органами. Щоб відстежувати динаміку, готуємо щорічний звіт. При цьому, використовуємо однакову методологію та інструменти моніторингу. Також не припиняємо інформаційну кампанію і закликаємо ділитися з нами інформацією про факти антисемітизму.
— Я читала, що в Україні один із найнижчих рівнів антисемітизму в Європі. Чия це заслуга?
— Українського народу. Україна — мультикультурна країна, але кожен представник кожного нацменшини, передусім, українець. Упродовж близько десяти століть євреї живуть поруч зі українським народом. І ніколи між нами не було природної ненависті — це завжди був штучно створений якимось режимом процес. У грудні 2019-го я виступив з доповіддю в Парижі на Європейській конференції з протидії антисемітизму, там же заслухав доповіді представників інших країн. Можу з упевненістю сказати, що в Україні справді низький рівень антисемітизму, і ще в Угорщині. Решта Європи просто не знає, що з цим робити.
— Назвіть найбільш кричущі випадки антисемітизму в Україні за останній час…
— Наприкінці серпня і на початку вересня 2019 року відбулася серія актів антисемітського вандалізму в Миколаївській і Кіровоградській областях, і один випадок в Києві. Всіх їх об’єднував протест проти продажу землі, в чому надумано звинувачували євреїв. Серія цих інцидентів має провокаційний характер. Я впевнений, що це спланована провокація, а не гнів українського народу. І це обурює.
— Чи можна виділити реґіональну специфіку у випадків антисемітизму в Україні?
— За минулий рік в Україні стався лише один випадок фізичного насильства на ґрунті антисемітизму. Тому говорити про якусь реґіональну специфіку немає сенсу.

Стаття про антисемітизм неефективна
— Чи можна покарати за антисемітизм за українським законодавством?
— Українське законодавство недосконале в питанні притягнення до відповідальності за акти антисемітизму та ксенофобії. Є ст. 161 Кримінального кодексу України (ККУ) «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії». Але вона неефективна. Звертаючись до правоохоронних органів зі заявою щодо відкриття кримінальної справи за цією статтею, ми стикаємося з двома проблемами. Перша — слідчі взагалі не хочуть вносити дані по конкретному випадку антисемітизму в Єдиний реєстр (ЄРДР) досудових розслідувань. Друга — навіть якщо вносять дані в ЄРДР, то всіма силами намагаються кваліфікувати цю справу не за ст. 161 ККУ, а застосовують абсолютно сторонні статті, хуліганство тощо.
— Читала, що ОЄГУ просуває прийняття Закону про кримінальну відповідальність за антисемітизм. Якою має бути ця відповідальність? Чи варто орієнтуватися на міжнародний досвід?
— Ми розглядаємо питання в ширшому контексті. Хочемо не конкретного закону про антисемітизм, а закону про відповідальність за ксенофобію для всіх етнічних меншин, що проживають в Україні, — татарів, ромів, євреїв чи навіть росіяни. Для початку необхідно на законодавчому рівні визначити поняття, що таке антисемітизм, що таке Голокост та інша термінологія, яка відноситься до інших національних меншин. Потім національні меншини України мають консолідуватися і разом домагатися прийняття Закону, умовно назвемо його «Законом про ксенофобії». Покарання за такі прояви повинні відповідати заподіяний збиток, а визначатися з цим будуть народні депутати. Природно, громадські організації, які представляють інтереси національних меншин, повинні брати участь в обговореннях, аби все було максимально об’єктивно. Безумовно, міжнародний досвід потрібно враховувати. Але не вважаю за необхідне брати його за орієнтир. Кожна держава індивідуальна, і стосунки між народами в кожній державі — свої.
— Ви згадали «гарячу лінію», куди можна звернутися і повідомити про нетерпимості. З якими зверненнями найчастіше телефонують?
— Наш контакт-центр «910» — широкого профілю. Він призначений не тільки, щоб приймати повідомлення про випадки нетерпимості. За 2019 рік він обробив понад 37 тис. дзвінків, а повідомлення про нетерпимість становили менше десятої частки одного відсотка. Ми обробляємо масу питань, від одного з найпопулярніших — відновлення єврейського коріння і до банального, де купити кошерну їжу.
Розмовляла Ірина Шевченко, УНІАН

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply