Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Aug. 21, 2018

Мар’яна Беца: «Своєю пропагандою РФ заганяє себе в ще більшу ізоляцію в ООН»

Автор:

|

Червень 07, 2018

|

Рубрика:

Мар’яна Беца: «Своєю пропагандою РФ заганяє себе в ще більшу ізоляцію в ООН»

Українська делегація разом із активістами медіа-платформ StopFake і VoxUkraine, які викривають методи російської пропаганди, нещодавно провели в Організації Об’єднаних Націй (ООН) презентацію, де поділилися досвідом протистояння гібридній інформаційній війні з Російською Федерацією (РФ(. Захід викликав інтерес серед інших держав-членів ООН, адже й у Європі, як і в Америці, вже відчули, наскільки глибоко може проникати російська пропаганда у внутрішні процеси демократичних країн. На засіданні була присутня й російська делегація, яка намагалася перетворити його на черговий майданчик для поширення власних фейків. Про те, як минула презентація, яке ставлення сформувалося у інших країн до Росії, розповіла Мар’яна Беца, речник Міністерства закордонних справ (МЗС) України, яка виступила модератором на цій події в ООН.

Інструмент гібридної війни
— Отже, почнімо з основного. Якою була позиція української сторони на цьому заході, про що говорили, яким досвідом Україна поділилася з міжнародними партнерами?
— Основна тема засідання стосувалася феномену російської пропаганди та фейкових новин. Це — один із найпотужніших інструментів, які використовує Москва для виправдання незаконної окупації Криму та збройної аґресії на Донбасі, а також дестабілізації ситуації в інших куточках світу. Для України, яка перебуває під постійною прямою інформаційною атакою РФ, було надзвичайно важливим обговорити це питання в ООН, щоб поділитися власним досвідом щодо протидії дезінформації, підбурюванню до насильства, поширенню мови ненависті, пропагуванню тероризму.
Свої презентації представили українські неурядові організації StopFake і VoxUkraine. Моя роль, як речника МЗС України, полягала в тому, щоб об’єднати голоси українського урядового та неурядового секторів із такої актуальної проблематики. Головний акцент ми зробили на тому, що російська пропаганда та фейкові новини спрямовуються не лише проти України, а й проти всього цивілізованого світу. Тобто, ті процеси, які зараз бачимо в Європейському Союзі, в інших країнах, пов’язані зі зусиллями російської пропаганди війни, аґресії та насильства, руйнують демократичні цінності та фактично підривають порядок міжнародної безпеки.
Ми наголосили, що за чотири роки протидії російській аґресії українська сторона вдосконалює інструменти боротьби з пропагандою та фейками. Водночас, досвід міжнародного співтовариства щодо ефективного протистояння цьому явищу є недостатнім. Ми бачимо, що кожна країна має власну практику протистояння, і це підтвердила дискусія в ООН, але, тим не менш, нам потрібно напрацювати спільні рекомендації, міжнародні інструменти, які можуть ефективно вплинути на Кремль. За результатами дискусії, можу сказати, що всі держави, які взяли в ній участь, поділяють позицію української сторони та розуміють загрозу пропаганди не лише для України, а й для всього цивілізованого світу. Було чітке розуміння того, що Росія намагається вплинути на ситуацію в різних частинах нашої планети.

Виступ РФ підтвердив її повну ізольованість
— Чи взяли участь у цьому заході росіяни, якщо так — яким чином себе проявили?
— Російська делегація була присутня на цьому заході й навіть взяла досить активну участь в «обговоренні» питання. Але її виступ підтвердив повну ізольованість РФ, оскільки був переповнений фейками, черговими пропагандистськими тезами та наративом. Тому тут російському представнику можна «подякувати», що він наочно продемонстрував приклад проблеми, яку ми обговорювали. Загалом, всі чудово розуміли, що Росія ретранслює свою брехню, яку вона поширює на всіх міжнародних майданчиках.
— Ви зазначили, що Україна представила свій досвід. Як в ООН оцінили наші напрацювання?
— Дуже корисним був досвід StopFake. Це важливий аналітичний центр при Києво-Могилянській академії. Вони справді роблять величезну роботу. Цікавим був виступ і представників VoxUkraine. Велику зацікавленість викликали саме критерії для визначення — що є фейковими новинами, а що ні, якими є особливості й як боротися з російською пропагандою. Це стосувалося не лише України, а й західних держав. Наприклад, ми проаналізували викривлення Москвою фактів щодо збитого пасажирського літака MH-17. На засіданні була присутня велика кількість делегацій, які загалом сприйняли дуже позитивно наші напрацювання. Та російська сторона і тут намагалася перетворити це на такий «двосторонній трек», чого їм не вдалося.

Вплив пропаганди не варто недооцінювати
— Які найяскравіші приклади репрезентували наші експерти?
— Було презентовано дуже багато таких прикладів, але найяскравішими я б назвала обговорення таких наративів, як «громадянська війна в Україні», «державний переворот», «Крим є частиною Росії», розгляд незліченних версій російської сторони щодо катастрофи MH-17. Наші презентації показали об’єктивні факти щодо того, як насправді розвивалася ситуація, що мало місце, а також як російські медіа подавали це у своїх матеріалах. Тобто практично викривалася брехня, яку РФ намагається донести не тільки до України чи країн Заходу, а й до внутрішнього споживача.
— Чи були делегації в ООН, які висловили найбільший інтерес до українського досвіду?
— Звісно, це були насамперед країни, які також постраждали від російської аґресії. Серед них — Грузія та Молдова. Ці країни досі відчувають на собі наслідки інформаційного тиску з боку РФ. Але, певна річ, наш досвід був дуже цікавим і для західних країн, бо останні геополітичні події засвідчили, що «дзвіночок» пролунав — і треба активно протидіяти російській пропагандистській машині. Захід починає розуміти, що це явище не варто недооцінювати — пропаганда має потужний вплив і є питанням глобального порядку денного, яким мають займатися не лише в академічних колах, але й в ООН і на інших міжнародних майданчиках. І тут справді існує усвідомлення того, що потрібно розробляти рекомендації, юридичні інструменти, заходи, які будуть ефективними.
Насправді це зробити важко, оскільки існують різні підходи до визначення феномену пропаганди. Крім цього, треба діяти так, щоби протидія цьому явищу зберігала баланс між безпекою та правами людини, щоб при цьому не порушувалася свобода слова та засобів масової інформації. До того ж, на мій погляд, нам потрібен механізм раннього попередження виникнення пропаганди та фейкових новин, щоб уникнути розгортання конфліктів, у т, ч. міжетнічних. Це надзвичайно важливо, оскільки гібридні тактики містять у собі багато елементів, пов’язаних саме з атакою на демократію, права людини й основоположні статути суспільного устрою.
— Які рекомендації озвучила українська делегація на майбутнє?
— Ми закликали держави-члени ООН об’єднати зусилля з метою розробки конкретних рекомендацій для урядів та неурядових кіл щодо ефективніших шляхів боротьби з пропагандою та фейковими новинами. Всі розуміють, що йдеться не лише про теперішню інформаційну аґресію Росії, адже у майбутньому ніхто не застрахований від нової появи пропаганди насильства, аґресії, ненависті з боку інших країн. З цим треба боротися й шукати ефективні інструменти, враховуючи сучасний розвиток технологій, які часто вимагають нестандартних кроків.
Розмовляв Ярослав Довгопол, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...