Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 19, 2018

Марта Костюк: «Люблю Нью-Йорк та мрію про «Вімблдон»

Автор:

|

Березень 15, 2018

|

Рубрика:

Марта Костюк: «Люблю Нью-Йорк та мрію про «Вімблдон»

Марта Костюк — найсильніша юніорка світу, чемпіонка юніорського Australian Open-2017, і здійняла чимало галасу на цьогорічному відкритому чемпіонаті Австралії серед дорослих, пройшовши три кола кваліфікації та дійшовши до третього кола основи, ставши наймолодшою переможницею першого кола з 1996-го — часів Мартіни Гінґіс. Таких високих результатів у 15-річному віці не демонструвала жодна тенісистка.
—Твоя мама Талина Бейко була чемпіонкою України. А в якому віці в твоїх руках опинилася ракетка?
— Мама каже, що тоді мені було чотири. Але я завжди хотіла грати і завжди знала, що у мене будуть хороші результати.
— Теніс — складний технічний вид спорту, і в юному віці важко отримувати від нього задоволення…
— Батьки на мене не тиснули. Просто мені завжди подобалося, що робила мама, і хотілося робити те ж саме. В дитинстві я рідко програвала і зараз намагаюся зберігати цю традицію.
— А як вдавалося впоратися з навантаженнями?
— Паралельно з 4-х до 11-х років займалася ще й акробатикою по три години щоденно. А тенісом — годину. Й у мене на все вистачало сил.
— Скільки годин на день маєш тренування зараз?
— Близько шести годин. Це весь тренувальний процес включно з фізичною підготовкою.
— Що складніше — емоційна напруга чи фізична?
— Основне — не бути виснаженою емоційно, тому відновлююсь після матчу більше емоційно, ніж фізично. Фізично я дуже витривала, межі майже немає.
— Чи складно зберігати хороші стосунки з мамою, коли вона ще й твій тренер, адже тренер має бути вимогливим?
— Мама грала в теніс, знає, як це важко, тому не може мене жаліти, але у нас повне взаєморозуміння.
— Зараз діють досить жорсткі обмеження з боку Міжнародної федерації тенісу і професійної жіночої тенісної асоціації щодо кількості турнірів, які можуть зіграти юніори до досягнення певного віку. Відчуваєш, що це штучно стримує просування в кар’єрі?
— До Австралії здавалося, що турнірів не достатньо. Ми навіть хотіли звертатися до Міжнародної федерації тенісу, щоб це обмеження якось пом’якшили. Зараз, коли після Австралії я дуже високо стрибнула у рейтинґу і знаю, що до кінця цього року потрапляю на турніри «Великого шолому», буду грати спокійно.
— Кого з тенісисток свого віку бачиш серед основних конкурентів?
— Вітні Осігве зі США та Б’янку Андреску з Канади.
— Який турнір «Великого Шолому» хотіла б виграти першим на дорослому рівні?
— «Вімблдон», його хочуть виграти всі, адже це — найпрестижніший турнір.
— Які покриття корту тобі подобаються?
— Байдуже, я на всіх покриттях можу добре грати.
— А скільки мов ти знаєш?
— Українську, російську, англійською. Можу спілкуватися хорватською, вчила раніше французьку в школі й у Франції тренувалася, може щось вже й забула, але багато чого можу і второпати, якісь прості фрази можу сказати. Дуже хочу вивчити італійську.
— Ти лічила, у скількох країнах уже побувала?
— Десь у 50-х.
— А можеш назвати три країни, які справили на тебе найбільше враження?
— Найбільше мене вразив Нью-Йорк, моє улюблене місто. А також Париж — Ейфелева вежа, Лувр, Нотр-Дам. Люди мені дуже подобається в Австралії, в Монако — дуже добре жити. А от Китай для мене — інша планета, інші люди, мова, їжа. Я там десять днів їла рис і рибу, а коли приїхала з Китаю, сказала, що рис ніколи в житті їсти не буду.
— Ти сучасна дівчина, тренуєшся по шість годин на день, але, як й інші підлітки, живеш у світі таких спокус, як соціальні мережі та ґаджети. Як вдається концентруватися на найважливішому, відкидаючи все, що відволікає?
— Раніше я могла заглядати в телефон і на тренуванні, і навіть під час турнірів, коли сиділа на корті й чекала суперницю, але мій тренер Іван Любічич це вже суворо присік — 15 хвилин до матчу і 15 хвилин після матчу телефон до рук не брати. Я погодилася, бо він для мене авторитет, і продовжую виконувати цю настанову. Якийсь час тому у мене справді була проблема, я дуже багато часу проводила в телефоні, це припало якраз на «Вімблдон», мама навіть забирала у мене телефон. Проблема була навіть глибшою, не лише у самому телефоні, а у тому, як я спілкувалася з іншими людьми, як поводилася, це ж взаємопов’язано. Тоді мама забрала у мене телефон на три дні, і це було важко. Спочатку мене це дратувало, але поступово звільнялася від залежності, і можу сказати, що так жити легше. Рада, що у мене свого часу його забрали й я збагнула, що життя без телефону дуже цікаве та насичене.
— А що любиш читати?
— Якісь життєві реальні історії. Моя улюблена книжка — «Провина зірок» Джона Ґріна, я її просто обожнюю, проковтнула її за два-три дні, було настільки цікаво, що читала просто під час тренувань — сідала на відпочинок і брала книжку. Передостання книжка, яку я прочитала, це «Ярмарка суєти» Теккерея. Ще я люблю Софі Кінселлу, я її читала два роки тому, але прочитала майже всі її твори. Цього року у неї вийшла нова річ, дуже хочу її прочитати.
— Кіно любиш?
— Кіно люблю, особливо комедії, але зараз такі комедії пішли однакові, я цей гумор не розумію. Ще залежить, правда, з ким іти в кіно, якщо іду зі своїм найкращим приятелем, то він знайде спосіб із чого посміятись. Є кілька американських комедій, які мені дуже подобаються, вони реально смішні. Дуже люблю кіно, але рідко ходжу до кінотеатрів.
— Яку музику слухаєш?
— Різну, але більше поп, ванільну та веселу. Люблю українських виконавців: Тіну Кароль і Вакарчука обожнюю.
— У тебе є домашні тварини?
— Є кіт і собака. Я більше люблю собак, але у нас дуже класна кішка, тому вона — виняток.
— У тебе є старша сестра, котра навчається в Америці, і молодша — вдається спілкуватися, знаходити час для сімейного спілкування?
— Старшу сестру бачу дуже рідко, дуже сумую за нею, ми спілкуємося, але через різницю в часі — особливо, коли я була в Австралії. Наша сім’я якось не звикла разом перебувати, навіть обіди й вечері у нас усі окремо.
— Скажи, будь ласка, що для тебе Україна?
— Дуже люблю виступати під нашим прапором, люблю представляти Україну в світі. Пишаюся своєю країною, вона означає для мене дуже багато, але багатьом вона ще не достатньо відома, тому мені особливо подобається її відкривати та репрезентувати. Це велика гордість і честь для мене.
Розмовляла Любов Базів, Укрінформ

До теми
Леся Цуренко перемогла на турнірі Abierto Mexicano Telcel серії WTA International в мексиканському Акапулько. Його призовий фонд становив 250 тис. USD. У півфіналі вона світу впоралася з австралійкою Дариною Гавриловою з рахунком 6:2 та 6:4. Сама зустріч тривала 1 годину та 47 хвилин. А фінал приніс тенісистці 280 рейтинґових очок. Торік Леся також виграла турнір в Акапулько.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...