Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 16, 2019

Марія Байляк: «Процес старіння можна сповільнити, але не зупинити»

Автор:

|

Лютий 27, 2019

|

Рубрика:

Марія Байляк: «Процес старіння можна сповільнити, але не зупинити»

Наприкінці 2018-го в Україні вперше вручили премію «Для жінок у науці». Відповідно до умов її здобуття, три переможниці отримали по 120 тис. грн, які можна витратити на власний розсуд. Першу премію вибороли: Наталія Щербань, старший науковий співробітник Інституту фізичної хімії ім. Л. Писаржевського Національної академії наук України (НАНУ); Олена Ванєєва, старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ та Марія Байляк, доцентка кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, котра погодилася поспілкуватися.

Жінкам у науці важче, ніж чоловікам
— Вас не збентежила премія, яка відзначає у науці лише жінок?
— Спершу так. Утім, прочитавши вимоги конкурсу, я збагнула, що ця премія була організована, аби відзначити саме жінок, котрі працюють у галузі природничих, технічних і медичних наук. Саме в тих галузях, де жінок менше. Бо жінки у науці є, але здебільшого вони працюють у гуманітарних і суспільних галузях. Вочевидь, організатори премії вирішили у такий спосіб підтримати жінок, котрі взялися за складнішу науку: хімію, біологію, математику й інженерію. Плюс жінкам у науці завжди важче працювати, ніж чоловікам. Особливо, коли є сім’я. Тоді жінці необхідно знаходити баланс між особистим життям і наукою. Інакше з чоловіками. Вони можуть повністю себе присвятити науці та кар’єрі, так само, як багато жінок присвячують себе сім’ї.
— Ви досліджуєте процеси старіння?
— Премію «Для жінок у науці» я отримала не за конкретне дослідження, бо працюю в різних галузях. Але одна з них і справді дослідження процесів старіння. Це частинка моєї роботи, якою займаюся вже десять років. Разом із студентами та своїми наставниками ми вивчаємо, чи можливо сповільнити процеси старіння.
— Можливо?
— Авжеж. Але лише сповільнити, та не зупинити повністю.

Родіола і Тирлич
— Може, науці вже відомий еліксир молодості?
— Говорити про еліксир молодості не можна. Такого ще ніхто не запропонував. Хоча дослідження справді ведуть. Є напрацювання, підходи, перелік речовин, які можуть сповільнити окремий аспект старіння. Ми вивчали деякі природні речовини, їхню здатність сповільнити певні вікові зміни та продовжити тривалість життя. Акцентували свою увагу на антивікових властивостях речовин рослинного походження та препаратів із Родіоли рожевої, відомої як Золотий корінь. Ще є Тирлич жовтий. Ці рослини ростуть у наших Карпатах. Крім того, ми вивчали інші речовини, які утворюються в нашому організмі, але з віком їхня продуктивність знижується. Зокрема, дію кверцетину, рослинного фенолу, який є в цибулі, яблуках та інших фруктах і овочах.
— То аби зупинити процес старіння, треба вживати ці фрукти та настої з цих карпатських трав?
— Не зовсім так. Є геріатричні препарати, які людина приймає у старості, вони допомагають їй долати певні симптоми недуг. Адже з віком знижуються фізіологічні функції організму, він стає сприятливішим до хвороб, особливо після 50 років. Утім, є інші препарати, які можна вживати до появи захворювання. Не в старшому віці, а замолоду. Речовини, які сповільнюють старіння, називають геропротекторами. Їхня функція — запобігати старінню. У поважному віці їх також можна вживати, але для того, щоб підтримати організм. Їхня захисна дія тоді набагато нижча. Ми спробували дослідити, чи варто приймати геропротектори з дитячого віку. Для цього працювали на модельних організмах: на плодовій мушці та дріжджах. Вони виявилися достатньо корисними для збільшення тривалості життя.
— Наскільки вони продовжили життя вашим піддослідним?
— Майже на 20 %. Але є дозозалежний ефект. За певних концентрацій цих речовин ми отримували потрібний ефект. За вищих ефект виявився протилежним — тривалість життя суттєво знижувалася. Тому дуже важливо знайти необхідну концентрацію цих речовин. Гадаю, наші дослідження потребують продовження вже на ссавцях. Коли ми добре збагнемо фізіологію мишей, почнемо вивчати дію цих препаратів на них. Тоді можна буде говорити ґрунтовніше про те, наскільки наші результати екстраполюються на людину.
— Чи карпатські рослини можуть продовжити життя всім людям?
— Якщо будемо давати препарати, які мають компонент цих карпатських рослин, людям із іншої місцевості, вони будуть діяти на них так само, як і на тих, хто живуть у Карпатах. Але ті рослини ростуть не лише в Карпатах, але й деінде. А чи й вони даватимуть такий самий ефект? Наша команда учених зробила порівняння карпатської Родіоли й інших її видів, зібраних у країнах Європи. Дослідження показали, що Родіола, зібрана на іншій території, не дає такого ефекту, як та, яку зірвали у Карпатах.
— У що можуть вилитись ваші досліди? Це будуть креми чи ліки від старіння?
— Біологічно активні добавки, які рекомендуватимуть молоді з 25 років. Але не варто вживати їх постійно — місяць, потім робити перерву. Родіолу можна додавати до кремів, і це вже практикують. Щоправда, в інших країнах. Це дає ефект омолодження шкіри.

У світі є понад 300 теорій старіння
— А що таке процес старіння у науковому розумінні?
— Це багатофакторний процес. На нього впливають як внутрішні, так і зовнішні чинники, зокрема, генетика. На сьогодні у світі існує понад 300 теорій старіння, кожна з них по-своєму правильна. Є теорії, які стверджують, що старіння — запрограмований процес, інші стверджують, що це наслідок дії неґативних факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ. Тобто, через них в організмі виникають ушкодження, які з віком акумулюються й організм старіє. Яка система органів старіє найшвидше? Імунна система. У нас є залоза тимус, яка продукує лімфоцити, імунні клітини. Її відмирання починається у 12 років.
— То ми старіємо з 12 років?
— У 12 років починається збій імунної системи. Згідно з іншими теоріями, процес старіння починається в 40 років, є теорії про старіння з 25 років. Серед маркерів старіння організму є рухова активність. З віком вона знижується. Але якщо у 40 років людина рухається так само активно, як у 20, ми не можемо її назвати старою. Й у 50 років можна залишатися молодим. А комусь навіть у 30 років важко рухатися, піднятися сходами, це означає, що в організмі відбулися зміни, які засвідчують процеси старіння.
— Теорія старіння спонукає говорити і про середню тривалість життя. Якою вона є в Україні?
— Середня тривалість життя в Україні жінок і чоловіків — 71 рік. Це — не найвищий, але і не найнижчий показник у світі. Упродовж останніх 50 років середня тривалість життя зростає в усьому світі. Це пояснюють якістю медичної допомоги — знизилась дитяча смертність, смертність від вікових захворювань. Із віком у людей розвивається гіпертонія, наслідок — інсульти й інфаркти. Медицина ж може попередити ці хвороби, лікувати їх якісніше, за рахунок цього зростає і тривалість життя. Втім, залишається питання його якості. Адже можна жити 100 років, але останні 30 — страждати. Тому головне завдання науковців — не так збільшити тривалість життя, як покращити його якість, аби людина у 70 років почувалася на 30.

Серце жінки захищають її гормони
— А від чого залежить довголіття людини?
— Від багатьох факторів, зокрема, і генетичних. Але зовнішні фактори також впливають на довголіття. Якщо ми живемо на території, забрудненій важкими металами та пестицидами і вживаємо їжу, забруднену домішками цих речовин, то це негативно позначиться на нашому здоров’ї. Є й чітка кореляція між стійкістю до стресів і тривалістю життя. Чим організм стійкіший до стресів, тим довше буде жити.
— Подейкують, що стійкішими до стресів є жінки…
— На стійкість до стресів впливає рівень статевих гормонів. У жінок — це естроген, якого у чоловіків немає. Тому вони більше схильні до захворювань. Навіть інфаркти частіше фіксують саме у чоловіків, бо серце жінки захищають її гормони. Тому жінки живуть довше.
— Якщо після 40 років працювати через день, це підвищує працездатність людини?
— Аж ніяк. Працювати людина може щодня, але остерігатися перевтоми. Якщо знайти правильний баланс, можна працювати й до 80 років. Коли ви працюєте фізично, зберігаються в тонусі м’язи, що забезпечують рухливість організму. Вкрай необхідно працювати ще й розумово. Якщо такої роботи немає, треба розв’язувати кросворди. Ще один аспект довголіття — перебувати у соціумі. Людина має відчувати, що є потрібною.

Голодування корисне
— Може, є ще якісь поради, як жити довше?
— Кажуть, що малі діти часто хворіють і буцімто це зле. Навпаки, добре. Бо після таких недуг в організмі утворюються імунні «клітини пам’яті», які фіксують контакт із патогенними речовини. Пізніше, навіть коли вже організм старіє, «клітини пам’яті» залишаються. Завдяки ним організм постійно продовжує боротися, залишатися стійким до захворювань. Тому вітрянкою чи кором варто перехворіти у ранньому дитинстві, бо дорослий організм їх перенесе значно важче. У старшому віці імунна відповідь буде послабленою на ці недуги. Відтак до 12 років бажано дитину не ізолювати від світу, не поміщати її у стерильні умови. Вони їй підуть не на користь, бо організм потім буде вразливішим до різних факторів, відтак імовірність передчасного старіння зростатиме.
— Повернімося до ваших досліджень. Чи будуть вони продовжені?
— Звісно. Тепер досліджуємо мозок. Цей орган старіє найповільніше. Після 65 років у мозку людини виникають різні порушення: втрачається пам’ять, здатність до навчання погіршується. Буває, що розвивається хвороба Паркінсона чи Альцгеймера. Зараз ми почали роботу на мишах. У дослідженнях використовуємо інший підхід — періодичне голодування. Знаємо, що у суспільстві є проблема переїдання. З віком людина набирає масу, це не добре відображається на її здоров’ї, тому обмежувати себе у їжі корисно. Бо коли організм позбувається надлишку речовин, він оновлюється, а процеси старіння сповільняються.
Розмовляла Ірина Дружук, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...