Новини для українців всього свту

Monday, Jun. 24, 2019

Майкл Карпентер: «РФ відчує санкції, якщо заблокувати операції хоча б одного великого банку»

Автор:

|

Квітень 10, 2019

|

Рубрика:

Майкл Карпентер: «РФ відчує санкції, якщо заблокувати операції хоча б одного великого банку»

Майкл Карпентер

Як США можуть зробити санкції для Кремля болючими і як Україні готуватися до вступу в НАТО? Про це розповів Майкл Карпентер, колишній заступник помічника міністра оборони США, екс-радник віце-президента Джо Байдена, а тепер — старший директор Центру дипломатії та глобальної взаємодії ім. Байдена при Університеті Пенсільванії.

Ядерні погрози РФ мають обійтися їй у непідйомну ціну
— Генерал Скапаротті, головнокомандувач Збройних сил США, заявив на слуханнях у Конґресі, що росіяни серйозно обмірковують використання нестратегічної ядерної зброї проти сусідів, в т. ч. проти України. Як гадаєте, ця загроза реальна? Якщо так, що Україна та Захід могли би зробити, аби запобігти цьому виклику?
— Ця загроза є реальною. Частиною російської військової доктрини є те, що вони можуть застосувати нестратегічну ядерну зброю, аби різко припинити конфлікт із однією з сусідніх країн, яка не є ядерною державою. І виникає запитання: чи можуть вони застосувати подібну стратегію проти країни, яка володіє ядерною зброєю, що є дуже небезпечним. Отже, це непокоїть. Вважаю, що єдиним виходом у цій ситуації є стримування, очевидно, це стосується НАТО, і йдеться про ядерне стримування. Що ж стосується країн, які не є членами Альянсу, таких, як Україна, ми маємо розглядати традиційні засоби захисту. Нам потрібно настільки підняти ціну для Російської Федерації (РФ) за використання нею будь-якого типу озброєння — як нестратегічної ядерної зброї, так і сучасних звичайних видів, здатних спричинити масові втрати — щоб зробити її непідйомною для росіян. Це єдиний реальний спосіб розв’язати проблему.
— Багато експертів і навіть представників влади у Вашинґтоні кажуть, що західні санкції проти РФ не змінили її поведінки. Більше того, Росія запровадила односторонній контроль над Керченською протокою й Азовським морем. Отже, що не так, і як виправити ситуацію?
— Я написав статтю про санкції для The American Interest. І підкреслив, що запроваджені обмеження дуже слабкі, особливо якщо порівняти їх із тими санкціями, які ми ввели колись проти інших країн, таких як Іран, де справді отримали суттєвий вплив на ситуацію. Тоді санкції спустошили іранський фінансовий сектор і щороку знижували валовий внутрішній країни на 9 % упродовж трьох років поспіль — з 2012-го по 2015 рік. Але ми навіть і близько не вчинили так із РФ, хоча для нас це нескладно. США можуть зробити це в односторонньому порядку, ми можемо застосувати повні обмеження на всі операції для російських банків. Якщо б ми зробили це навіть проти одного з десяти найбільших російських банків, то мали би моментальний фінансовий ефект. Ринки впали б у паніку, Кремль це відчув би, і ми отримали би реальні важелі. Втім, ми вирішили не робити цього. Це наш вибір, Сполучених Штатів і Заходу загалом, і це насправді є великою помилкою.

Чи далеко Україні до НАТО?
— Українська армія зараз — армія війни. Ви бували в Україні й мали можливість побачити на власні очі, як змінювалося українське військо. Яка ваша оцінка зараз? І що українські військові повинні зробити для досягнення стандартів НАТО?
— Авжеж, українські військові розпочали процес реформ. Вони мобілізувалися, реорганізувалися, збільшили кількість бригад, що наділило їх кращою здатністю вражати супротивника в бою, ніж це було на початку конфлікту. Отже, немає сумнівів, що українське військо подолало довгий шлях. Однак, із точки зору реформування до стандартів НАТО, воно відстає. Тим не менше, існує величезний ентузіазм щодо «натовських» реформ серед багатьох українських військових у чині полковників і нижче. Але, на жаль, керівництво, командний склад — в основному, генерали радянської школи — не розділяють цінностей цих реформ. Це сповільнює процес. Водночас, гадаю, неправильно стверджувати, що Україна, мовляв, «не може воювати й займатися реформами одночасно», як казав про це генерал Меттіс та інші. Саме в той час, коли ви воюєте зі смертельно небезпечним ворогом, який хоче знищити вашу країну, і маєте реформуватися. Отже, для України саме зараз — час для реального втілення реформ. І я дещо розчарований, що все це не відбувається швидше та з більшою енергією й ентузіазмом із українського боку.
— Якщо говорити про північноатлантичні перспективи для українців, на вашу думку, який мінімальний час потрібен Україні, щоби стати одним із членів НАТО?
— Важко сказати, адже йдеться про цілком політичне рішення. Воно не ґрунтується на заслугах, не спирається на якісь речі, крім політичної волі членів Альянсу. Поки що політичної волі немає, але ніхто не знає, коли в Європі стануться зміни в політичній ситуації, і коли може з’явитися можливість або вікно для приєднання України. Отже, не думаю, що це неможливо, і міркую, що українці, зрештою, не мають відмовлятися від прагнень приєднатися до НАТО. На мою думку, це реальна перспектива в майбутньому, в певний невизначений поки що час. І до того моменту Україна повинна досягти готовності, щоби насправді мати сумісні з НАТО можливості, мати реформовані війська, реформовану командну структуру. Отже, коли запрошення надійде, потрібно бути готовими приєднатися негайно, щоб не треба було чекати ще п’ять чи десять років. Це моя порада.
— Чи можуть територіальні претензії Росії до України щодо Криму й Донбасу стати на заваді членства України в Альянсі?
— Це може стати перешкодою в тому сенсі, якщо окремі союзники вважатимуть це перешкодою, й тому це стає політичним питанням. З практичної точки зору, немає жодних правових завад для того, щоби з наявним територіальним конфліктом приєднатися до НАТО. Західна Німеччина мала територіальний конфлікт зі Східною Німеччиною — і стала членом Альянсу. Отже, такий прецедент був. Але будемо реалістами. Такі країни, як Франція або Німеччина створять із цього проблему, бо така їхня воля.

Популісти приховують справжні мотиви свого президентства
— Наступна тема — президентські вибори в Україні. Ви, очевидно, знаєте позиції основних кандидатів. Іноді вони є дуже популістськими. Наскільки небезпечним може бути популізм для майбутнього України й її прагнень до європейської інтеграції?
— Це небезпечно, і ми маємо роздивитися, що стоїть за цією популістською риторикою. Мене хвилює те, що політики використовують популярні гасла, аби замаскувати свої приховані наміри. Й у випадку з декотрими з кандидатів не знаємо, яким є їхній справжній порядок денний. Я не намагаюся сказати, що вони мають неправильну мотивацію або вони — не патріоти, просто не знаю, якими є справжні мотиви деяких із цих кандидатів. У мене є значні занепокоєння та невпевненість щодо того, яку політику вони просуватимуть, коли будуть вже на посаді, а не зараз, виступаючи перед виборцями.
— Ми бачимо, що РФ намагається втрутитися у вибори в Україні, як це було у випадку зі США й іншими країнами. Що може зробити Україна, і як Захід може допомогти Україні уникнути такого впливу?
— Досі ми не побачили великої кількості випадків відкритого втручання з боку Росії. Існують підозри про приховане залучення великих сум «чорного капіталу», які виділяють різним кандидатам і кампаніям. Втім, ми не бачили відвертої масової дезінформації на кшталт тієї, що була запущена у Сполучених Штатах 2016 року. Це досі не виключається, можуть мати місце кібератаки й інші речі, але поки що, принаймні, з точки зору іноземного втручання, все було більш-менш обмеженим, і це добре для української демократії.
— Посол Пола Добрянські нещодавно заявила, що команда Трампа ліпше зосереджується на українському питанні, ніж попередня адміністрація. Як ми знаємо, ви представляли кабінет Обами. Чи згодні ви з нею?
— Ні, зовсім ні. Я поважаю Полу. Гарно до неї ставлюся. Гадаю, вона дуже здібна, дуже розумна. Вона була чудовим дипломатом, коли я працював разом із нею в адміністрації Джорджа Буша. Але в цьому питанні вона додала певного політичного лоску, що, на мою думку, є абсолютно неправдоподібним. Я б сказав, що теперішня адміністрація дещо відвернула свій погляд від України. Ми не бачимо регулярних щотижневих телефонних розмов із Президентом або прем’єр-міністром (України. — Ред.) так, як це було з моїм шефом, Джо Байденом, коли той був віце-президентом. Створюється дуже мало умов і важелів для реалізації внутрішніх реформ в Україні. В принципі, ніхто зараз не каже про це, ніхто не підштовхує уряд долучатися більше до антикорупційних зусиль тощо. Це здебільшого є позицією невтручання щодо України. Єдиним реальним позитивним результатом цієї адміністрації стало надання ракет Javelin, що я підтримував упродовж тривалого часу, коли працював в адміністрації Обами. Отже, це плюс. Але решті питань, на жаль, не приділяється належної уваги.
Розмовляв Ярослав Довгопол, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...