Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 6, 2019

Люк Гардінґ: «Аби захопити Крим, треба було просто підняти російський прапор у Севастополі»

Автор:

|

Вересень 24, 2015

|

Рубрика:

Люк Гардінґ: «Аби захопити Крим, треба було просто підняти російський прапор у Севастополі»

blog_entry_330219

Люк Гардінґ — британський журналіст, кореспондент The Guardian у Москві з 2007-го по 2011 рік. 2011-го прикордонна служба не впустила п. Гардінґа в РФ. Це вперше з часів холодної війни з цієї країни випровадили іноземного журналіста. Тоді п. Гардінґ видав книгу Mafia State, у якій детально проаналізував злочинну діяльність російської політичної верхівки, а також описав методи психологічного тиску на закордонних журналістів, які використовують російські спецслужби. 2014 року книгу переклали українською і видали у видавництві «Темпора».
— Пане Гардінґ, у своїй книзі ви згадуєте слова іспанського прокурора Хосе Ґонзалеза, сказані 2010 року: «Білорусь, Чечня і РФ є віртуальними «мафіозними державами», а Україна такою стане. В усіх цих країнах не можна розрізнити дії уряду й організованих злочинних груп». Чи здійснюється прогноз Ґонсалеса щодо України?
— Важко відповісти. З одного боку, зараз Україна стала іншою, ніж на початку 2010 року, коли Ґонсалес це казав. Янукович пішов, Росія анексувала Крим та окупувала Донбас. З іншого боку, українські олігархи нікуди не зникли. Вони залишилися впливовими і продовжують грати важливу роль в українській політиці. Ключове питання для подальшого просування України — чи зможе вона реформуватися, перебуваючи у стані війни і в розпал економічної кризи?
— Ви також писали про побоювання української влади за президентства Ющенка, що Крим може стати наступною метою російських амбіцій після Південної Осетії й Абхазії…
— Після мандрівки Кримом 2011 року я писав, що там буде легко влаштувати проросійський переворот. Просто потрібно підняти російський прапор у Севастополі, ввести на ключові об’єкти російських солдатів і проголосити територію півострова частиною РФ. Я — не єдиний, хто підмітив легкість здійснення такого геополітичного сценарію. Та чи гадав я, що це станеться? Ні. Такий крок, здавалося, буде занадто амбітним і провокаційним навіть для Путіна. Західний світ все ще приходить до тями і до розуміння того, що сталося. Приклад Криму став першою формальною анексією території у Європі з 1945 року. Безпека та гарантії миру в Європі, які були з часу завершення Другої світової війни, більше не працюють. І ніхто не знає, що буде далі і що робити з Путіним.
— Яким є ваше ставлення до теорії, що військовий конфлікт у Донецькій і Луганській областях Путін почав для того, аби відвернути увагу міжнародної спільноти від крадіжки Криму?
— Я розумію цю теорію, але не повністю вірю у неї. Гадаю, що Путін думав, що буде відносно легко створити «Новоросію». Коли ж проект не запрацював у Харкові чи Одесі, він почав проникати військовими силами в інші реґіони.
— Це може означати, що війна на Донбасі буде тривалою?
— Війна на Донбасі буде довгою. Армія Путіна пересуватиметься в Україну і з України, залежно від політичної потреби та стану перемовин. Його головна мета — замінити уряд у Києві на проросійський та/або повернути Україну до стану держави, яка не відбулася.
— Які враження у вас після поїздки на окуповану українську територію?
— Лише пригнічення. Багато людей у Донецьку та Луганську були невдоволені Майданом і повстанням у Києві. Але вони не хотіли війни. Війна почалася тому, що Путін захотів, аби вона почалася. Те, що було несправжнім і вигаданим конфліктом, стало конфліктом реальним. Більше 7 тис. людей убиті, села і міста розгромлені й засіяні ненавистю. Україні буде дуже важко повернути ці реґіони.
— Є така думка, що напад на Україну готувався ще з середини 2000-х. За час роботи у Москві ви не помічали чогось, що могло б свідчити про реальну загрозу підготовки до війни?
— До певної міри це є правдою. Публікації Wikileaks показують, що американські дипломати відзначали збільшення активності Федеральної служби безпеки РФ у Криму з 2008-2009 рр. У рапорті «Путін. Війна» Бориса Нємцова також є припущення, що Кремль працював над проектом «Новоросія» не один рік.
— У «Мафіозній державі» ви пишете: «американським дипломатам у Москві Кремль бачиться так само похмуро, як і мені: більше схожим не на державу, а на приватний дохідний бізнес, у якому крадіжка є патологічною звичкою». Отже, вся путінська концепція «русского мира» — це лише ширма для злодійства?
— Найважливіше для російської політичної еліти — зберегти мільярди доларів, які вони вже вкрали. Й, якщо це можливо, вкрасти ще більше. Друге — «рускій мір», «Крим наш» тощо. Проте перше важливіше за друге. А націоналістична пропаганда, що там лютує, відволікає громадян від очевидного: економічна ситуація погіршується й управлінська бюрократія є неефективною та корумпованою.
— Росіяни ніколи не мали демократичної влади: царі, комуністи, хаос Єльцина і Путін. За час роботи у Москві чи бачили ви, звідки, хоча б теоретично, там можуть виникнути паростки демократії?
— Не вірю, що РФ через свій розмір, історію чи традиції не може бути демократичною. Я провів чотири роки в Індії як кореспондент The Guardian. Якщо індуси можуть бути демократами, а це — 1,3 млрд людей, 200 мов, 20 основних релігій, то немає причин, чому Росія не може. Ми живемо в епоху швидких змін і миттєвої комунікації. Антикремлівські демонстрації 2011-2012 рр. показали, що багато росіян, особливо освічених, хотіли б жити у сучасній, демократичній правовій державі
— А які методи боротьби з російською пропагандою, на вашу думку, можуть бути найефективнішими?
— Найважливіше — це дозволити розвиватися незалежним, плюралістичним і сильним медіа в Україні. Таким медіа, які могли б вільно критикувати органи влади. Важливо, щоб цим медіа дозволили виконувати їхню роботу без втручань чи маніпуляцій олігархів.
Розмовляв Володимир Молодій, Zaxid.net

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply