Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 16, 2018

Лєшєк Бальцерович: «Це — останній рік, коли в України ще є час на реформи»

Автор:

|

Жовтень 13, 2016

|

Рубрика:

Лєшєк Бальцерович: «Це — останній рік, коли в України ще є час на реформи»

Лешек Бальцерович

Ще десять років тому відомий економіст і політик, автор польської «шокової терапії» Лешек Бальцерович був готовий відгукнутися на запрошення провести радикальні реформи в Україні. Не склалося. Так чи інакше, але польського реформатора все ж пов’язали з Україною. Це зробив Петро Порошенко, котрий запропонував п. Бальцеровичу стати представником Президента в уряді навесні ц. р.

Про політичну волю й останній шанс
— Ви вже взялися за вивчення української мови?
— Я розумію вже більше, але не намагаюся розмовляти, це важко. Сприймаю інформацію українською, бо між нашими мовами багато подібностей.
— Яке у вас враження від роботи з українськими чиновниками?
— Я працюю не сам, а з командою. Мій колега зі Словаччини Іван Міклош — співголова групи стратегічних радників із підтримки реформ. Є колеги з Польщі й України, наприклад, Віктор Пинзеник, екс-міністр фінансів України. Ми готуємо рекомендації для всіх демократичних сил України — Президента, прем’єр-міністра, Верховної Ради (ВРУ). Намагаємося передавати нашу експертизу настільки швидко, наскільки це можливо, щоб потім не стало запізно. Співпрацюємо й з іншими організаціями. Наприклад, із Міжнародним валютним фондом.
— Розкажіть конкретніше, над чим працюєте…
— Останні кілька місяців ми працювали над пакетом реформ, в якому визначили суть змін, необхідних для зміцнення стабілізації й економічного зростання в Україні. Цей пакет готовий і переданий політичним лідерам України. Тепер почалася найголовніша фаза — впровадження. Програм в Україні було багато, але з їхнім впровадженням було не дуже добре. Міжнародний досвід показує, що реформи краще проводити пакетно. Тоді зберігається внутрішня логіка і парламент легше голосує за пакет, ніж за окремі закони. Я впевнений, що 2016 рік — останній рік для прискорення реформ в Україні перед виборами 2019-го. Чим довше затягувати, тим буде важче.
— Вам не здається, що часу для впровадження вже залишилося занадто мало?
— Якщо є політична воля для впровадження переломних реформ, то необхідно кілька тижнів, якщо немає — забракне і років. У Польщі також багато казали, що щось зробити просто неможливо. Однак ми на самому початку провели важливі реформи, завдяки яким економічне зростання в Польщі після 1989 року виявився найшвидшим серед усіх колишніх соціалістичних країн. Я приїхав в Україну не для того, щоб писати теоретичні програми, а зацікавлений у конкретних результатах.
— Існує думка, що Україна перебуває під зовнішнім управлінням…
— Це просто смішно. Україна, як і Польща та багато інших країн, звернулася до західних інститутів за підтримкою. Очікування донорів щодо реформ в Україні — загалом правильні.
— Подам приклад. Система електронного декларування не вводилася доти, доки міжнародні партнери України не «натякнули» уряду на можливий зрив співпраці…
— У вас є тиск громадянського суспільства, і це дуже важливо.
— А за вашими відчуттями, політичні лідери готові впроваджувати реформи?
— Якщо хочемо зробити щось для середнього бізнесу, то потрібно робити відразу кілька кроків одночасно. Я так діяв у Польщі. Перше — усунути патологію в податковій системі, яка у вас називається «спрощеною». Вона дозволяє великому бізнесу не платити податки. Друге — впровадити те, що було прийнято парламентом. Важливо поліпшити бізнес-середовище. У минулому ви прийняли ряд рішень про ревізію державних інспекцій, тепер ці рішення треба реалізувати. Впровадження запропонованого нами пакету поліпшить думку Заходу про Україну. Занадто багато людей розглядають ситуацію в Україні не так детально, як ми, а просто вважають: «Нічого не змінилося». Це — помилкова думка, але можна зробити і більше.
— Розглянемо песимістичний сценарій: лідери через політичні ризики відмовилися від радикальних реформ. Яким у такому випадку бачите економічне майбутнє України?
— Чому журналісти завжди говорять про песимістичний сценарії?
— Бо ми бачимо більше, ніж можемо сказати. Люди, котрі повинні приймати важливі рішення, орієнтовані на своє оточення, яке править балом на держпідприємствах і судах. Ці «лідери» домовляються з олігархами, яких ми не можемо позбутися…
— Цього року у вас почалося економічне зростання. А от у Росії цього немає. Без економічного зростання неможливо вирішити інші проблеми — підвищити рівень життя, посилити армію. Економічне зростання залежить від швидкого впровадження реформ. Для України, в т. ч. її лідерів, вибір такий: вони або за повільне економічне зростання, або за його стабільне прискорення. Впровадження пакету реформ визначить шлях України.
— 2016-го валовий внутрішній продукт України (ВВП) зріс на 0,7 %. Це можна вважати хорошим результатом?
— Це — початок. Питання в тому, чи продовжить він зміцнюватися. Показниками довіри стануть темпи появи нових підприємств, припливу іноземних і капітальних інвестицій. Через погане бізнес-середовище багато українських бізнесменів вважають за краще інвестувати за кордон, але не в Україну.
— Якщо говорити про позитив, то які ключові зміни після революції можете відзначити?
— Перше — скорочення витрат бюджету при Наталії Яресько й Арсенію Яценюку. Вони запобігли фінансовій катастрофі. Без цих заходів у вас був би величезний дефіцит бюджету і глибша девальвація, які б негативно вплинули на зростання економіки. Друге — політика центробанку. Перейшовши на плаваючий курс, Національний банк зміг зберегти банківську систему. Люди цього не бачать, бо не знають, що було б, якби нічого не робилося. Третє — вживалися заходи з дерегуляції, але вони мали б бути ширшими та глибшими.
Крім цього, Україна запустила систему Prozorro — це велике досягнення, і Захід це розуміє. Це дозволить скоротити корупцію. Ми пропонуємо застосовувати Prozorro і в приватизації. Великий прогрес спостерігаємо в «Нафтогазі», хоча реформи там треба продовжувати.

Про податки і бюджет
— Торік, прагнучи стимулювати бізнес до виходу з тіні, уряд суттєво знизив ставку так званого єдиного соціального внеску. Це не спрацювало: збори в бюджет надходять у більших обсягах, ніж очікувалося, але завдяки інфляції, а не детінізації. Наскільки це рішення було правильним?
— Треба дивитися на сектор державних фінансів загалом, а не на окремі його елементи. Найголовніше в системі державних фінансів — це витрати. Треба дивитися, як їх можна скоротити шляхом реформ. У ваших витратах є багато нераціональних субсидій і дотацій. Частка перерозподілу ВВП через бюджет більша, ніж у Польщі, а має бути нижчою, бо прибутки менші. У вас так само, як у Німеччині, — дуже багато соціальних витрат. Але якщо країна бідна, а соціальних витрат багато, то вона й залишиться бідною.
— Чи вдасться збалансувати бюджет без підвищення податкових ставок?
— Зараз фокус — на витратах. Можна і треба усувати патології в податковій частині. Дуже важливо, щоб цей бюджет став бюджетом стабілізації. Уряду п. Яценюка і п. Яресько вдалося уникнути фінансової катастрофи, але стабілізації вони не досягли. А плани з виходу на дефіцит 3 % ВВП — реалістичні. Дуже важливо, щоб на подальших етапах роботи цей фінансовий реалізм не був зруйнований.
— Майже всі міністерства спрямували в Міністерство фінансів додаткові запити на фінансування…
— Реформи — це найкраще за малі гроші. Якщо міністр хоче більше грошей на погану систему, він або вона — лобіст.

Про Польщу сьогодні
— Коли ви проводили реформи, вас жорстко критикували. Зараз у Польщі вас неоднозначно сприймають, далеко не всі поділяють ваші реформаторські рішення…
— В усіх реформаторів у будь-якій країні були жорсткі опоненти. Я був у 1980-ті рр. у Великій Британії і бачив на вулиці напис «Тетчер — …». Той, хто робить реформи, не повинен орієнтуватися на короткотермінову популярність.
— Уперше за чотири роки в першому кварталі ц. р. ВВП Польщі несподівано знизився порівняно з попереднім кварталом на 0,1%. З чим це пов’язано?
— У Польщі у мене є науковий інститут. Мої співробітники рік тому представили аналіз необхідних заходів, які дозволили б зберегти економічне зростання та не допустити його уповільнення. Але те, що потрібно для Польщі, не робиться. Й якщо так буде тривати, буде падіння темпів зростання.
— Наскільки швидко треба забезпечити скорочення дефіциту, щоб запобігти розвитку негативних тенденцій у польській економіці?
— Ще немає потреби в радикальних діях, але потрібно взяти курс на поступове скорочення дефіциту. Щоб не було так, що з кожним роком він зберігається і зростає.
— Останнім часом Польща збільшує соціальні видатки. Що ви про це думаєте?
— Офіційне виправдання цього кроку — збільшення виплат дозволить підвищити народжуваність. Наукових доказів або розрахунків, що підтверджують це, немає. Але це точно збільшить дефіцит у бюджеті.
Розмовляли Галина Калачова, Дмитро Дєнков, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...