Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 22, 2019

Лєшек Бальцерович: «Зволікання зі санкціями щодо РФ загрожує втратою довіри до ЄС»

Автор:

|

Липень 17, 2014

|

Рубрика:

Лєшек Бальцерович: «Зволікання зі санкціями щодо РФ загрожує втратою довіри до ЄС»

Лєшек Бальцерович

Екс-віце-прем’єр, міністр фінансів і колишній голова нацбанку Польщі Лєшек Бальцерович є одним із найвідоміших у світі поляків. Він увійшов у історію як батько економічних перетворень кінця 1980-х рр., що вивели Польщу зі збанкрутілої соціалістичної системи до ринкового демократичного суспільства. До його думок і рекомендацій досі прислухаються в Польщі, Європі та світі. Проф. Бальцерович є постійним учасником багатьох міжнародних форумів, має активну громадянську позицію. Не приховує він своїх поглядів і на ситуацію щодо України.

Російська економіка є слабкою
— Пане професоре, як ви оцінюєте нинішню економічну ситуацію в Україні?
— Кожен погодиться, що ситуація — погана. Утім, у Польщі 1989-го ситуація була ще гіршою. Ми мали не лише падіння виробництва, а й галопуючу інфляцію. Проте це вдалося швидко виправити завдяки здійсненню відповідної програми реформ. Вважаю, що становище України теж можна виправити, адже добре відомо, що потрібно змінити.
— Що маєте на увазі?..
— По-перше, Захід повинен допомогти Україні протидіяти російській аґресії на сході країни, оскільки було б наївно вважати, що до сьогоднішньої ситуації у реґіоні причетні тільки сепаратисти. У цьому контексті Захід може й мусить зробити більше, щоб допомогти відбити цю аґресію, оскільки країну, яку дестабілізують бойовими діями, дуже важко реформувати.
Найбільша допомога, яку Захід може надати Україні, — це запровадження економічних санкцій проти Російської Федерації (РФ). Російська економіка є слабкою, вона значною мірою залежить від експорту енергоносіїв і є неефективною. У зв’язку із цим РФ є вразливою до санкцій, а Захід має це зробити в інтересах не лише України, але і світової безпеки.
По-друге, має бути компетентна група реформаторів із чітким керівництвом. Сподіваюся, що ця умова буде виконана. Так було в Польщі 1989 року. Президент Порошенко вже, напевно, створив таку групу або зробить це найближчим часом. Я знаю багато осіб, котрі проживають або в Україні, або на Заході, але є українськими патріотами й знають, що слід зробити.
— Чи можете назвати конкретні прізвища?
— Якщо назву одних людей, а омину увагою інших, то вони образяться. Але, наприклад, добре знаю екс-міністра Пинзеника, котрий розуміє, що зробити, приміром, із податками. Я мав нагоду кілька разів зустрічатися з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком, і він завжди справляє на мене враження дуже розумної людини. А зі Заходу, це, зокрема, – дуже компетентний економіст Олег Гаврилишин із Торонто. Україна не потребує багатьох іноземних радників, оскільки в самій Україні є люди, котрі знають, що треба зробити.

Україні необхідна децентралізація влади
— Що, на вашу думку, слід негайно змінити в економіці України?
— Наприклад, зменшити кількість субсидій на тепло і газ. Знаю, що в Україні пішли на їх зменшення, і це — сміливий крок. Потрібно також уважно дивитися, які державні органи є корумпованими найбільше, і подумати, що з ними можна зробити. В Індонезії, до прикладу, кілька десятків років тому була масова корупція серед митників. Влада найняла приватну швейцарську фірму, яка контролювала кордон. У Грузії була масова корупція в автоінспекції, президент Саакашвілі розпустив її та створив повністю нову структуру.
Польські й українські експерти погоджуються на тому, що Україні необхідна децентралізація влади, яка зберегла би єдність країни. Польща зараз передає Києву свій досвід у цій царині. Крім того, за часів Януковича національна оборона України була зруйнована. І зараз є потреба в її відновленні.
— Нещодавно Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, зокрема про зону вільної торгівлі. Які переваги, як на вашу думку, отримав Київ?
— Не бачу жодної загрози від цього кроку для української економіки, а лише економічну користь. Це полегшує доступ до європейського ринку й висуває певні вимоги для здійснення реформ, що добре для України. Коли Польща була кандидатом у члени ЄС, ми сприймали вимоги щодо встановлення демократії, верховенства права чи економічних змін не як якусь самопожертву, а як те, що задовольняє наші інтереси. Якщо хтось каже, що треба зробити те й те, щоби мати вищі стандарти, то це — добре. У цьому контексті Україна ще має багато зробити.
— Після підписання Угоди про асоціацію німецький канцлер Анґела Меркель повідомила, що її економічна частина буде втілена після консультацій Єврокомісії з Росією й Україною з метою розвінчання побоювань із боку Москви. Як ви це оцінюєте?
— Було б неправильно давати РФ право вето. І сподіваюся, що про це не йдеться. Натомість, якщо це зможе все пояснити Росії, щоби потім Москва не стверджувала, що Угода спрямована проти неї, то вважаю це нормальним кроком.

Брюссель хоче дати Москві ще один шанс
— Чи можна порівняти Польщу 1989-го й Україну 2014 року?
— Це — не порівнювальні речі. Інфляція в Україні зараз є набагато нижча, ніж після розпаду СРСР 1991-го, і значно нижчою, ніж у Польщі 1989 року. Навіть 10 % інфляції зараз не є такою катастрофою як 1000 %. 1989-го ми мали соціалістичну країну, яка добре не функціонувала, і її потрібно було змінювати.
В Україні небагато змінено за роки незалежності, і це необхідно наздоганяти. Але не думаю, що доведеться запровадити більше реформ, ніж у Польщі 1989 року. Наприклад, тоді потрібно було реформувати податкову службу. Одним із перших моїх кроків була відставка всіх керівників і оголошення конкурсу на посади. У певних галузях українська економіка краще реформована ніж польська 1989 року, оскільки значна її частина вже перебуває в приватних руках. У Польщі тоді було все в державній власності. Отже, деякі вихідні пункти зараз є кращими в Україні. Проте проблемою України є її зовнішня дестабілізація, якої в нас не було.
— Нещодавно ЄС знову відклав запровадження економічних санкцій щодо РФ за інтервенцію в Україну. Як ви оцінюєте дії Брюсселя у цьому контексті?
— ЄС уже давно мав продемонструвати більш рішучі дії щодо Росії. Можливо, Брюссель хоче дати Москві ще один шанс на виправлення ситуації. Але якщо запровадження економічних санкцій безкінечно відтягуватиметься, то ЄС втрачатиме довіру до себе. А довіра втрачається тоді, коли щось оголошується, а не робиться. Сподіваюся, країни ЄС усвідомлюють цей ризик.
— Як запровадження третього рівня санкцій може вплинути на економіку РФ?
— У Росії вже зараз відбувається відтік капіталу за кордон. Жорсткіші санкції можуть призвести до ще більшої втрати капіталу, попри те що РФ і без того має небагато інвестицій. Санкції є чинником, що негативно впливатиме на економіку Росії, але вони потрібні, щоби зупинити російську аґресію в Україні. Це має супроводжуватися також певними діями Заходу, аби більшість росіян не залежала від урядової пропаганди, яка є нечувано маніпулятивною.
Пам’ятаю радянські часи, і для мене те, що зараз можна спостерігати по російському телебаченню, є ще гіршим і брехливішим. Зрештою, на сході України багато людей також формує свої погляди, спираючись на російську точку зору.
— Що Захід повинен зробити в цьому випадку?
— Повинен створити можливості щодо забезпечення об’єктивною інформацією російською мовою росіян і мешканців східної України – починаючи з Інтернету, оскільки це вимагає менше коштів.

Варшаву складно звинувачувати, що вона зробила замало
— Після підписання Угоди про асоціацію України з ЄС російські лідери заявили, що намагатимуться захистити свою економіку та введуть істотні обмеження для експорту української продукції. Це можна вважати політичним шантажем чи економічною доцільністю?
— Мені важко оцінювати, що в голові в Путіна. Можна сказати, що Російська Федерація продовжує пропагандистську лінію, яка абсолютно несправедливо та брехливо подавала інформацію стосовно Угоди про асоціацію України з ЄС як загрозу для Росії. Це — абсолютний нонсенс. Як нонсенсом є й те, що Угода про асоціацію є загрозою для економіки України. Коли Польща намагалася вступити до НАТО, то у цей період також було багато російської пропаганди та маніпуляцій. Але після вступу Польщі до НАТО Росія змушена була погодитися із цим.
— Як оцінюєте діяльність польського уряду в контексті економічної співпраці з Україною?
— Польща зробила максимум можливого в межах ЄС, і немає підстав, аби критикувати уряд Дональда Туска з цього приводу. У двосторонніх відносинах між Польщею й Україною Варшаву складно звинувачувати в тому, що вона зробила замало. У цьому можна звинувачувати деякі інші країни, але не хочу їх називати.
— Що можна зробити, аби посилити торговельні контакти між нашими країнами?
— Треба оцінити, які бар’єри можна усунути, зокрема в роботі прикордонних служб. Слід з’ясувати, чи європейське законодавство допускає ще більшу інтенсифікацію контактів між Польщею й Україною. Утім, реформи з українського боку дадуть змогу розвинути економіку країни й тим самим автоматично покращать економічні відносини між державами.
Розмовляв Юрій Банахевич, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...