Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 30, 2020

Лілія Гриневич: «Міністерство освіти було корупційним монстром»

Автор:

|

Серпень 28, 2014

|

Рубрика:

Лілія Гриневич: «Міністерство освіти було корупційним монстром»

Лілія Гриневич

Голова освітнього комітету Верховної Ради Лілія Гриневич розповіла про особливості нового закону про вищу освіту й наслідки його прийняття.
— Закон уже опублікований й у вересні набуде чинності. Але деякі його норми почнуть працювати з 2015-го або навіть 2016 року…
— Так, закон буде впроваджуватися поетапно. Щось можна реалізовувати вже з початку нового навчального року, наприклад, автономію університетів. Для цього потрібно буде привести у відповідність статути вищих навчальних закладів (ВНЗ), але новими правами вони зможуть скористатися вже найближчим часом. Є й такі положення, що потребують суттєвої підготовки. Тому нововведення почне працювати з 2015-го. Також з 1 вересня 2015 року запрацює Національна агенція зі забезпечення якості вищої освіти.
— Як зміниться життя студентів і викладачів?
— Студенти зможуть обирати 25 % навчальних курсів. Це, з одного боку, створює для них певні можливості. А з іншого — стимулює конкуренцію серед викладачів, адже вони повинні запропонувати курси, які цікавитимуть студентів, курси, наближені до реальних потреб ринку праці, а не ходити з пожовклими папірцями та читати ті самі лекції протягом десяти років.
Виграють і викладачі. У них зменшиться навантаження та буде більше часу для того, щоби займатися науковими дослідженнями. Крім того, у них буде більше академічної свободи в розробці освітніх програм.
— Максимальне навантаження на викладачів зменшується, а кількість штатних одиниць не збільшується. Як бути з рівнем викладання?
— Це зменшення пов’язане з прямим контактом викладач — студент. Якщо порівняти українські та європейські ВНЗ, то у нас набагато більше годин передбачається для лекцій, семінарів і різних консультацій. Але ми знаємо, що в сучасному навчальному процесі дуже багато інформації студентам доводиться обробляти самостійно. На це у них часу немає. Тож тепер у студентів з’явиться час для самостійного навчання.
— Що означає автономія ВНЗ?
— Цілу низку управлінських рішень, які раніше ухвалювало Міністерство освіти та науки (МОН), передано на рівень ВНЗ. Автономія дозволяє університетам краще планувати свої освітні програми — наближеніше до потреб ринку праці, до потреб свого реґіону. Але автономія — це не тільки розширення повноважень. Вона передбачає збільшення відповідальності за результати своєї роботи.
— У нас буде нова структура — Національна агенція з якості вищої освіти. Новий корупційний монстр? Невже для контролю якості освіти недостатньо профільного міністерства?
— Насправді МОН із тією кількістю повноважень, які воно мало, саме й було корупційним монстром. Один орган виконував і регуляторні і контролюючі функції, розподіляв фінансові ресурси та бюджетні місця. У відомства були абсолютно всі ниточки для управління ВНЗ. Це й призводило до корупції.
— Як зміниться процедура вступу до ВНЗ?
— Цей закон повністю регламентує зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО). Його результати визначено як основний критерій, за яким вибираються студенти. З іншого боку, з 2016 року ми запропонуємо нову систему формування державного замовлення та вступу до ВНЗ. Під час ЗНО людина сама обиратиме, до яких навчальних закладів хоче вступити. На першому місці, припустімо, — Національний університет імені Тараса Шевченка, на другому — якийсь інший, на третьому — ще якийсь. А відповідне програмне забезпечення залежно від отриманих результатів ЗНО розподілятиме абітурієнтів. І зараз наше завдання — створення такого програмного забезпечення, його тестування.
— Чи не призведе це до того, що частина ВНЗ закриється?
— Зараз у нас мережа ВНЗ дуже роздута. Попри те що всі вони дають дипломи державного зразка, якість навчання — надзвичайно різна. І встановлюючи чесні, рівні правила конкуренції, ми створюємо умови для еволюційного упорядкування системи. Виживуть ті, що дають якісну освіту й куди йдуть абітурієнти. А ті, що працюють погано, будуть змушені приєднатися до сильніших або закритися.
— І в першу чергу — провінційні…
— Провінційні ВНЗ можуть давати дуже якісну освіту. Існує міф, що якщо ВНЗ розташований у Києві, то він точно — кращий, ніж ВНЗ у якомусь обласному центрі. Це – не так. Проблема полягає в тому, що у нас немає об’єктивних рейтинґів, які показували би рівень того чи іншого ВНЗ. Це – завдання нової системи оцінки якості освіти, у тому числі Національної агенції.
— А як бути із середньою освітою? На неї теж чекають зміни?
— Безсумнівно. Зараз потрібно нормувати все освітнє законодавство. Закон про середню освіту й так був застарілий, а після прийняття закону про вищу освіту він зовсім не встигає за реаліями. Ми в парламентському комітеті працюємо над законом, який охоплюватиме все — від освіти дошкільної до освіти дорослих. Зрозуміло, що якість середньої освіти надзвичайно низько впала. У дітей — різний доступ до якісної освіти. Судячи з аналізу результатів ЗНО, у дітей сільських шкіл в п’ять разів менше шансів потрапити на бюджет. А якщо є іспит з англійської, то їхні шанси – нижчі в десять разів. Це — дуже тривожна тенденція, її треба змінювати.
— Що є основою цієї реформи? Чи діти навчатимуться довше? Чи, як і студенти, зможуть вибрати частину предметів?
— З приводу тривалості навчання ще триває громадська дискусія. Ми вже переходили до 12-річки, потім повернулися до 11 класів. Я – прихильник додаткового року навчання, але якщо цей час буде витрачено на те, щоби частина дітей отримали свою першу професію, а решта — займалися підготовкою до ВНЗ. За рахунок цього термін навчання на бакалавра можна скоротити із чотирьох років до трьох. Особливо важливим завданням є зміна змісту освіти. Навчання в школі має бути спрямоване не на відтворення величезної кількості інформації, а на розвиток критичного мислення, уміння навчатися протягом усього життя.
korrespondent.net

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply