Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Aug. 20, 2018

Ксенія Ляпіна: «Ми не обіцяли загинути»

Автор:

|

Липень 19, 2012

|

Рубрика:

Ксенія Ляпіна:  «Ми не обіцяли загинути»

Розмова з Ксенією Ляпіною залишає по собі легкий присмак розчарування. Не тому, що п. Ксенія припинила голодування. І навіть не тому, що представники Об’єднаної опозиції покинули Європейську площу. Розчаровує те, що опозиція не має плану. Його, вочевидь, і не було, якщо не вважати за план намір дочекатися парламентських виборів і, відповідно, нового складу Верховної Ради (ВРУ). Усе це до болю нагадує 2001—2002 роки й акцію «Україна без Кучми». Ось тільки обрана 2002-го демократична складова ВРУ не змогла втримати своїх позицій, і це — також один з уроків історії, з якого не зроблено жодних висновків.

— Пані Ксеніє, як почуваєтеся?

— Зараз — нормально.

— Скільки діб ви голодували?

— Три з половиною доби.

— Блогосфера та соціальні мережі просто криком кричать: нардепи від опозиції зрадили «простих» голодувальників, які залишились під Українським домом. Чи поділяєте таку думку?

— Блогосфері я би відповіла так: «Друзі, або ви чините пряму дію, або ні. Не робите нічого, то й нема чого по інтернетах гундявити». Ми наше голодування розпочали так: прийшли спочатку вчотирьох, сіли на сходинках — і все. Не на чиїсь прохання чи звернення, а тому, що вважали це за потрібне. До речі, масової підтримки наше голодування не отримало. І ми одразу обумовили дві обставини, через які припиняємо голодування. Перша з них: погіршення стану здоров’я — загинути ми нікому не обіцяли. Ми обіцяли привернути суспільну увагу до певних проблем. Друга: ми відразу заявили, що мета нашого голодування — не допустити підписання мовного закону, тож, коли Володимир Литвин дав тверду публічну обіцянку його не підписувати, для нас це стало сиґналом, що свою акцію можемо перервати. Якщо є люди, які хочуть і можуть підтримати нашу акцію, ми їм лише подякуємо. Коли й вони не зможуть її продовжувати — дай Боже, аби знайшовся ще хтось, хто підніме цей прапор. Опозиціонери, говорячи про те, що протест переходить в іншу форму, не казали: «Усі геть звідсіля!».

Стратеґічні питання ніколи не вирішувалися голодуванням, певну гостроту ми збили й досягли проміжного результату. Це — той оперативний короткий результат, якого ми могли досягти такою дією, як голодування.

— І ви вірите п. Литвину?

— А тут не про віру йдеться. Я політикам не дуже довіряю. У нього просто зараз немає іншого виходу.

— Припустимо. Але якщо ВРУ замінить його на іншого спікера?

— Але ж і нову процедуру обрання спікера має підписати також спікер! Не думаю, що Володимир Михайлович на це піде.

— Тобто — замкнене коло?

— Ви хіба не знаєте того, що будь-який документ, прийнятий ВРУ, підписує спікер? Інші речі може робити його заступник: головувати на засіданні, відкривати-закривати щоденні засідання, але підписує акт і спрямовує його на підпис президенту тільки голова ВРУ. «Реґіонали» цього не кажуть, але вони вже потрапили в серйозну кризу. Який сенс в останні дні роботи ВРУ ухвалювати якісь закони? Спікера, який би їх завізував, зараз немає.

— 31 липня ВРУ буцімто збирається на позачергову сесію, може, розгляне відставку

п. Литвина…

— І що? Ми говоримо про мовний закон. Він нікуди не просуватиметься, та й не може просунутися. Закон приймався з величезними порушеннями, це розуміють усі, і Володимир Литвин зокрема. До того ж, навряд чи в останній день липня «реґіоналам» аж так захочеться перейматися мовою: доти будуть оприлюднені списки кандидатів у депутати, і значна частина членів Партії реґіонів залишиться за бортом. Ентузіазм щезне одразу.

— А ентузіазм п. Литвина не може бути винагороджений місцем у списку Об’єднаної опозиції?

— Ні. Навіщо йому це? Він іде за округом на Житомирщині. І, до речі, це — також запорука його позиції. Як він їздитиме в округ і плакатиме в мамин рушник, якщо підпише мовний закон? Для нього це була би політична смерть.

— Повернімось до акції під Українським домом. У вас не було відчуття, що ви — тло для фотосесії Арсенія Яценюка й інших лідерів опозиції, які приходили увічнити себе на телебаченні й для цього блукали поміж голодуючими?

— Нічого подібного не було. Ми голодували не задля красивої телевізійної картинки. До того ж, ми також спілкувалися з медійниками. І «5-й канал», і ТВі робили включення та записували інтерв’ю не лише з лідерами, а й із рештою учасників акції, яка складалася аж ніяк не зі самих депутатів. Що ж до лідерів, то п. Яценюк був присутній на акції, п. Тягнибок перебував там постійно, п. Кличко провів першу ніч у таборі. Вважаю, що вони — молодці, і свою порцію сльозогінного газу той-таки Віталій Кличко отримав також не задля піару.

— У чому полягатиме акція «Україна без Януковича», початок якої оголосили опозиціонери? У вас є план?

— Так, певний план є. Але зараз ми не будемо його оприлюднювати. До того ж, зараз відбувається виборча кампанія, і в усіх нас є можливість цілком леґальним шляхом почати змінювати ситуацію. Новий склад ВРУ може ухвалити закон про імпічмент і розпочати відповідну процедуру. Є шанс добитися змін у європейський, цивілізований спосіб. І це ми також будемо враховувати. Тим більше, що наша мета — глибша, ніж просто зупинення цього закону. Нам потрібні докорінні зміни.

Розмовляла Наталія Лебідь, «Оглядач»

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...