Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 16, 2019

Ксенія Кирилова: «Мене оголосили «ворогом народу»

Автор:

|

Липень 31, 2019

|

Рубрика:

Ксенія Кирилова: «Мене оголосили «ворогом народу»
Ксенія Кирилова

Ксенія Кирилова, 35-річна російська письменниця, журналістка, політична оглядачка, еміґрувала до США тати. Вона написала класичний шпигунський роман «У павутинні безуму». Українською він вийшов у київському видавництві «Дух і літера», описуючи реалії радянської каральної психіатрії базуються на достовірних
— Герої мали справжніх прототипів?
— Аналогом є реальна операція втечі майора КДБ Віктора Шеймова до США 1980-го. У Сполучених Штатах я спілкувалася з ветеранами спецслужб, які на вже публічні люди, а експерти. Вони порадили багато матеріалів для вивчення. В Америці достатньо якісних документальних книг і фільмів, на відміну від псевдоісторичних передач про «холодну війну», що показують у Росії. У США це не пропаганда. Американські журналісти, котрі працюють над подібними темами, скептичні до своїх спецслужб. І в розслідуваннях вони намагаються відтворити події минулого. У романі до спецпсихлікарні запроторюють військового інженера Голубова. Він розуміє, що шансів вийти вже не має, бо знає державну таємницю. І доки зберігається чиста свідомість, намагається з пам’яті відтворити креслення. Передає їх українському дисидентові, з яким сидить. Але його прототипа Віктора Давидова не просто випустили, а навіть дозволили виїхати на Захід. Причини могли бути різні: торги СРСР зі Заходом, галас на «Голосі Америки» чи «Радіо Свободі» тощо.
— Хіба легко було працівникові ЦРУ потрапити до радянської спецпсихлікарні, як описано у вашому романі?
— Насправді можна, бо їх охороняли не співробітники КДБ. Директорами лікарень були звичайні медики. Санітарами в окремих закладах працювали кримінальні в’язні. Їх обдурювали.
— Ваша книжка — не зовсім про минуле. На презентації у Києві був присутній заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, котрий сказав, що те саме ми бачимо сьогодні…
— Саме тому я вирішила її написати. Поштовхом, зокрема, стали репресії проти кримських татар на окупованому півострові.
— Кажете, що каральна психіатрія відроджується і на решті території Російської Федерації (РФ)?
— Наприкінці 2015-го був випадок самогубства 18-річного Влада Колесникова зі Самарської області. Тоді він єдиний зі свого оточення виступив проти анексії Криму. На заняття у технікум прийшов у футболці з українським прапором і написом «Повернути Крим!». Вивісив у рідному Подольську банер із антивоєнним гаслом. Під час проходження медичної комісії у військкоматі увімкнув на телефоні Гімн України. Його цькували всі: батьки, дід, сусіди, однокласники. Влітку пережив аґресію провінційного середовища, а в грудні наклав на себе руки. Останньою краплею для нього стало насильницьке запроторення до психлікарні його близького приятеля Миколи, також антипутінського активіста. Після примусового лікування нейролептиками той зовсім не був схожий на людину. Миколу на «лікування» відправили батьки.
— Готують англомовну версію вашої книги?
— Так. Меджліс кримськотатарського народу хоче організувати переклад і видати. Заходу варто нагадати, що «холодна війна» не була просто війною країн за свої інтереси. Це — боротьба добра та зла. І хотілося б, аби і Захід у пріоритети ставив не тимчасові інтереси.
— У США живете з 2014-го. Чому не можете повернутися до РФ?
— Коли звідти їхала, то ще мала можливість повернутися. У США спершу опинилася майже випадково, через роботу чоловіка. До речі, українця. І бабуся у мене українка. Ми були впевнені, що еміґрація тимчасова. Але одночасно з нашим виїздом розпочалася війна. Я була на Майдані. Оформляла візу на тлі кримських подій. І розказувала про Майдан у РФ, після чого мене оголосили «ворогом народу». Казали, що ми готували Майдан на Уралі. У США почала працювати в соціальній аналітиці. Намагалася збагнути, що сталося з росіянами. Я ж від народження жила у Росії. Намагалася второпати, що відбувається зі свідомістю колишніх співгромадян. А це неможливо зробити, не розібравшись у пропаганді, що її формує. Олександр Щетинін, Засновник російської інформаґенції «Новий реґіон», перевів свою редакцію до України, втративши більшу частину бізнесу в РФ. Саме він попереджав мене, що можуть відкрити карну справу про державну зраду. Наприкінці серпня 2016-го Сашка знайшли з кулею в голові у його помешканні в Києві. Новина про його смерть на сайті «Россия 24» вийшла під заголовком «В Україні створені умови для ліквідації російських журналістів, котрі присягнули неньці». У тексті йшлося, що нервувати повинні й інші російські журналісти, котрі підтримали Україну. Серед названих у матеріалі імен було і моє.
Розмовляла Ана Море, «Газета по-українськи»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...