Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 24, 2018

Крістіан Жерегі: «Тепер я — український режисер, і дуже пишаюся цим»

Автор:

|

Липень 02, 2015

|

Рубрика:

Крістіан Жерегі: «Тепер я — український режисер, і дуже пишаюся цим»

Крістіан Жерегі

Крістіан Жерегі у своїх 25 років — уже володар Гран-прі престижного українського кінофестивалю «Відкрита ніч», сценарист, волонтер, воєнний кореспондент і, перш за все, патріот України. Ризикуючи життям, він знімав документальні фільми про події на Майдані, де був важко поранений, потім — про окупацію Криму. Тепер Кріс працює над новою стрічкою в епіцентрі Антитерористичної операції (АТО).
— Крістіане, якось ти розповів, що твоя заповітна мрія — отримати український паспорт. Вона здійснилася абсолютно неймовірним чином…
— У свій день народження 19 лютого ц. р. я написав у Facebook про те, що мрію отримати український паспорт. Друзі поширили це повідомлення. Наступного дня мені зателефонували з Адміністрації Президента і сказали, що моє прохання дійшло до Петра Порошенка, і запросили для оформлення громадянства. Я спершу не повірив, думав, що розіграш. Ось такий подарунок я отримав на своє 25-ліття — найкращий у моєму житті!
— Скажи щиро: при оформленні документів довелося зіштовхнутися з бюрократичною машиною?
— Мені пощастило: попри безліч обов’язкових процедур — жодної бюрократії. Для здобуття громадянства справді було потрібно багато паперів. До того ж, у мене була протермінована віза перебування в Україні, треба було все це вирішувати згідно зі законом, і, не зважаючи на те, що мені допомагали з оформленням, жодних поблажок не було.
— Що ти зробив з російським паспортом?
— Надіслав рекомендованим листом до Російської Федерації (РФ). Їхати туди, аби відмовитися від громадянства, — нудно та нецікаво. Та й жодного бажання не маю.
— Як батьки поставилися до твого вчинку?
— По-різному. Мама вважає, що громадянство — як релігія, його не можна змінювати. Але, на мій погляд, це — суто жіноча точка зору. Батько ж зрадів, схвалив мій вчинок і привітав.
— Що для тебе означає бути громадянином України?
— Якщо я скажу — все, то нічого не скажу! Я вважав себе громадянином України ще з Майдану, коли там почалися події, які вразили весь світ. Україна — приклад для всіх того, як треба відстоювати свої права та боротися за свободу. Іншої такої країни немає, і я її дуже люблю. Де б я не був — на Майдані, в окупованому Криму, в зоні АТО, – я вважав себе громадянином України. І головне, я більше — не іноземець!
— Пам’ятаю, тебе дуже засмучувало, що газетні заголовки подавали тебе як російсько-молдавського режисера…
— Так, мене це дуже засмучувало. Я вимагав замінити на «український режисер», але мені резонно відповідали: «Ви ж — не громадянин України!» Тепер ніхто не напише, що я — російський режисер, сценарист і актор. А таким я ніколи не почувався. Тепер же я — український режисер, і дуже пишаюся цим!
— Розкажи про новий проект…
— Наразі триває робота над створенням повнометражної художньої стрічки про АТО. Фільм буде про справжню війну, про тих, хто загинув і пройшов пекло. Працювати будемо безпосередньо на місці подій.
— Ти — документаліст. Коли народилося рішення зняти ігрове кіно?
— Рішення знімати повнометражку в зоні АТО прийшло до мене ще в навчальному центрі, коли я готувався йти на війну лише як солдат. Якоїсь миті зрозумів, що просто мушу знімати це кіно зараз, не відкладаючи на потім.
— Хто написав сценарій, і хто — виконавці головних ролей?
— Серед авторів сценарію до нового проекту — як професійні сценаристи, котрі пішли на фронт добровольцями, так і звичайні учасники бойових дій. Фільм ґрунтується на реальних подіях. Зазначу, що один із співавторів нового проекту — чудова актриса, поетеса й волонтер Алла Мартинюк. Це — її авторський дебют: невигадана історія про війну очима жінки. З виконавцями головних ролей ще до кінця не визначилися. Але серед акторів будуть бійці АТО, котрі зіграють самих себе.
— Чого очікуєш від нового фільму?
— Доля фільму, як доля людини — непередбачувана. Але в стрічці не буде брехні та прикрашання діясності, лише хроніка подій. І сподіваюся, глядач це оцінить. Ми знімаємо стрічку не заради престижних фестивалів і нагород, а заради майбутнього. Аби наші діти й онуки знали правду і не виховувалися на образах фальшивих героїв.
Розмовляла Лілія Клименко, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...