Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 4, 2020

Карл фон Ґабсбурґ: «ЄС потрібна нова політика щодо України, яка передбачатиме перспективу членства»

Автор:

|

Травень 27, 2020

|

Рубрика:

Карл фон Ґабсбурґ: «ЄС потрібна нова політика щодо України, яка передбачатиме перспективу членства»
Карл фон Ґабсбурґ

У березні ц. р. Covid-19 заразився, але згодом одужав Карл Ґабсбурґ-Лотаринзький, онук останнього імператора Австро-Угорщини Карла I та теперішній глава Дому Ґабсбурґів. Він розповів про те, який вплив коронакриза матиме на міжнародний порядок загалом та європейський проєкт зокрема.

Дуже заразний, підступний і небезпечний
— Злякалися за своє життя, коли дізналися про захворювання?
— Я мав підвищену температуру тіла та невеликий кашель. Тож за своє життя не переживав. Лікування також не було. Я просто перебував удома. Десь за тиждень температура спала, після чого провели новий тест, результат виявився неґативним.
— Вірус паралізував суспільно-економічне життя в усьому світі, й наслідки цього паралічу складно прогнозувати. Чи призведе коронакриза до появи нового міжнародного порядку?
— Перебіг пандемії продемонстрував, що міжнародний порядок уже змінюється. Ще п’ять років тому США одразу вжили б перші кроки для запобігання пандемії, може, навіть ще торік, коли стали відомі перші випадки з Китайської Народної Республіки (КНР). Але цього разу провідна світова держава заявила, що це — не її справа. Можливо, президент Трамп справді у це вірив. Тепер усе залежатиме від того, як довго триватиме криза. Але що можу з певністю сказати, то це те, що державні борги дуже зростуть. І це стане тягарем для наступного покоління.
— Чи матиме коронакриза наслідки для перспектив розширення Європейського Союзу (ЄС)?
— У цьому питанні ЄС продемонстрував свою дієздатність, хоча й із певним зволіканням. Перемовини про приєднання наразі мають розпочатися з Албанією та Північною Македонією. І це добре. Країни Південно-Східної Європи однозначно належать до Європи. Україні до такого кроку, на жаль, ще далеко. Вона зараз належить до Європейської політики сусідства, яка не передбачає перспективи членства. Ось чому в Пан’європейському союзі чітко заявляють, що потрібна нова політика щодо України, яка передбачатиме й перспективу приєднання. Мета очевидна, але шлях усе ще важкий.

Модель ЄС
— Варто очікувати посилення глобального управління чи ж, навпаки, спостерігатиметься зміцнення націоналістичних настроїв та більша замкнутість країн?
— Не вірю в ідею глобального уряду. Є щось на кшталт світових держав, тобто країн, які фактично можуть діяти глобально. Приміром, США. Але вони не керують світом і не будуть. Російська Федерація (РФ) хоче стати світовою державою, але вона матиме економічні проблеми через падіння ціни на нафту. КНР намагається, крім іншого, претендувати на глобальне лідерство за допомогою «Нового шовкового шляху». А щодо націоналістичних рухів у Європі, які мріють про повернення до національних держав 1950-х рр., то вони йдуть хибним шляхом. Ми бачимо, що важливість реґіональних альянсів в Азії й Африці, частково за моделлю ЄС, буде тільки зростати. І це розумно з огляду на існуючі виклики. Якщо ж хтось хоче діяти в Європі в рамках національних бар’єрів, то це — як стріляти собі в коліно.
— Які наслідки пандемія матиме для європейського проєкту та подальшої євроінтеграції?
— Ми бачимо суперечливість націоналістичних популістів. З одного боку, вони критикують ЄС за нібито бездіяльність під час коронакризи, а з іншого спрямовують критику на втручання ЄС. Повноваження у сфері охорони належать державам, тут ЄС діяти не може. Але там, де має компетенцію, Європейська комісія відреагувала навіть швидше, ніж держави-члени. Зрозуміло, що під час кризи тягне до безпеки національної держави. Однак, якщо поглянемо на ситуацію уважно, то дуже швидко виявимо, що ця безпека — оманлива. Економіка, яка лежить в основі нашого життя, настільки взаємопов’язана, що, як бачимо навіть щодо збирачів урожаю (а багато з них прибували з України) або доглядачів, закривати кордони не можемо. Наше процвітання, а лише багате суспільство може дозволити собі якісну систему охорони здоров’я, ґрунтується на розподілі праці. І зараз це — матеріалістична причина важливості європейського об’єднання. Хоча, певна річ, є й аспект безпеки та зовнішньої політики. Будучи маленькими національними державами, ми стаємо ігровим м’ячем інших сил. Євросоюз не повинен бути чимось на кшталт національної держави. Кожному має бути зрозуміло, що у зовнішній політиці ЄС сильніший, ніж кожна окрема країна.

Кордони мають залишатися відкритими
— Запроваджені через пандемію заходи різко обмежили свободу пересування. Що буде з Шенґенською зоною?
— Свобода подорожей Європою, яку нам дала Шенґенська угода, — одне з найбільших і найважливіших досягнень європейського об’єднання. Чотири основні свободи принесли нам усім багато переваг. Тепер потрібно думати про годинні очікування, які виникли через закриття кордонів. Жодна розумна людина не може вважати це за ціль. В жодна розумна людина не може повірити, що це добре. Дуже погано, що ми маємо ці багатогодинні очікування на зовнішніх кордонах Шенґену. Українці про це дуже добре знають. Що нам треба, то це розумний та ефективний захист зовнішніх кордонів із метою контролю міґраційних потоків, але всередині Європи кордони мають залишатися відкритими. Перевірки, наприклад, підозрілих транспортних засобів, також можуть проводитися в межах країни, але без створення заторів. Я сподіваюся, що у цьому питанні переважатиме здоровий глузд.
— Через коронакризу у Міжнародному валютному фонді прогнозують найбільше потрясіння для світової економіки з часів Великої депресії. Варто очікувати зміну влади і навіть політичних режимів в окремих країнах?
— Зараз неможливо оцінити економічні наслідки. Якими будуть наслідки падіння цін на нафту? Відповіді немає. Але кожна криза — це можливість. І період після Другої світової війни є хорошим прикладом цього, він демонструє, які наслідки можуть мати політичні принципи. Багато країн було зруйновано, але у Німеччині й Австрії сталося так зване економічне диво, яке з 1950-х рр. забезпечувало підйом обом країнам. В основі тоді лежала економічна свобода. І вона залишатиметься ключовим питанням і зараз. За такої системи про зміну уряду не переживаю. Небезпека виникне лише тоді, якщо розпочнеться нагнітання популізму.
— Падіння доходів населення та зростання нерівності — найсприятливіший ґрунт для зростання рейтинґів популістських партій. Для них настає «золота ера»?
— Великий талант популістів — роз’ятрювати рани суспільства та політики. Але при цьому вони не можуть запропонувати справжні рішення, а пропонують лише фіктивні. Тому розумні люди мають завжди бути скептичними, якщо хтось із політиків пропонує рішення «для всього». Це не працює, адже ми були створені Богом як вільні люди. І політики не повинні все врегульовувати для нас, а мають створити рамки, в яких можемо діяти у свободі та безпеці.

РФ — майстер дезінформації
— Російська Федерація (РФ) активно спонсорує європейські праві та популістські рухи, створюючи в Європі мережу симпатиків Кремля та використовуючи їх для розколу єдності в ЄС. Якою ви вбачаєте роль Москви в Європі після кризи?
— «З Росії з любов’ю» — такий напис містився на російських вантажівках, які проїхали через пів Італії. РФ — майстер дезінформації. І цей приклад чудово засвідчує, як діє дезінформація. Ще на початку лютого ц. р. Євросоюз запропонував загальний підхід реагування. Держави ж вважали, що у них усе під контролем. Зокрема, в Ломбардії, багатому реґіоні Італії, який дуже постраждав, реґіональні чиновники звільняли працівників у сфері охорони здоров’я, бо ті одягали маски. Виправданням для звільнення звучало те, що маски нагнітатимуть паніку. Потім вірус розпочав свій тріумфальний марш, і раптом усі країни помітили, що бракує засобів індивідуального захисту. Звісно, ЄС тоді не міг надсилати допомогу. У нього немає компетенції в сфері охорони здоров’я, а скоординований підхід відхилили національні держави. У ситуації, що склалася, РФ відправила свій військовий підрозділ хімічного захисту. Це виглядало набагато більш по-бойовому, ніж захисні маски в лікарнях. Однак, це підрозділ, створений для бою, а не для пандемії. Зображення з вантажівками та повідомлення про те, що РФ допомагає Італії, транслювали усі засоби масової інформації. А потім повільно стали лунати голоси про те, що Москва не надала нічого, що було б корисним. Але PR-акцію Кремль уже провів. Мені не раз доводилося спілкуватися з людьми, котрі вподобали собі цю історію. Але як тільки з’являються факти, їхня історія розпадається. РФ намагається знайти собі роль у світовій політиці. Москва не зацікавлена в об’єднаній Європі. Об’єднана Європа стоїть на заваді політиці сили Кремля, яка полягає у розколі серед політичних союзників і, таким чином, ослаблення їхньої політики.
— Водночас РФ намагається використати теперішню кризу для скасування санкцій Заходу, вжитих щодо неї за аґресію проти України й окупацію Криму. Їй це вдасться?
— Москва тут діє дуже вміло і покладається не лише на так званих правих. У цій пропаґандистській битві використовують ще й старі комуністичні структури. Ми це бачили в Австрії, Німеччині, де знову і знову виникають люди Штазі (спецслужба комуністичної Німецької Демократичної Республіки, що після розпаду СРСР увійшла до складу Федеративної Республіки Німеччина. — Ред.). Проблема в тому, що в Європі думають інакше, ніж у Москві. Кожен голос в Європі, який виступає за припинення санкцій, для Москви є свідченням того, що завоювання легітимізували. І це — стимул продовжувати політику аґресії. Й якщо Європа поступиться, то відмовиться від власних принципів.
Розмовляв Василь Короткий, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online