Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 26, 2018

Історія українця, котрий працює в NASA

Автор:

|

Червень 28, 2018

|

Рубрика:

Історія українця, котрий працює в NASA

Виповнюється два роки, відколи колишній журналіст з 20-річним стажем Андрій Васильєв (він же — Джордж Бату) працює у NASA. За цей час він близько тисячі разів скоригував траєкторії супутників і встиг написати книжку «Франческа. Повелителька траєкторій» — про будні управління аеронавтики та досліджень космічного простору США.
— Вам уже доводилося казати знамениту фразу «Гюстон, у нас проблема?» (це з фільму «Аполлон-13». — Ред.).
— На щастя, ні. Хоча проблеми у нас були, але не такі критичні, як під час польоту «Аполлона».
— Ви — оператор корекції траєкторій Центру управління аеронавтики та досліджень космічного простору США на військовій базі. Чим саме займаєтесь?
— На траєкторії всіх космічних апаратів, що обертаються на навколоземних орбітах, впливають різні чинники: земна гравітація, гравітація місяця, сонячний вітер, радіація, електромагнітні поля, інерція від останніх корекцій. У космосі немає спротиву. Остаточна інерція після останньої корекції зберігається, й об’єкт рухається помалу у непотрібному нам напрямку. Тому раз на 10-15 діб потрібна корекція траєкторії й орієнтації. Супутник починає відхилятися від траєкторії, на цьому етапі втручаємося ми. Беремо телеметрію з двох точок, з’ясовуємо фактичне місце розташування супутника. Зіставляючи ці дві точки, А і В, вираховуємо фактичну траєкторію. Коли співставляємо ці дані, вираховуємо похибку, і на основі похибок машина вираховує частоту та силу імпульсів двигунів, щоб повернути супутник у потрібну орієнтацію та траєкторію.
— Ви перераховуєте ці дані вручну?
— Певна річ. Всі критичні місії в NASA обраховують вручну. В нас є купа автоматики, є так званий захист від дурня, але все одно основні розрахунки проводять живі фізики, математики, щоб точно бути впевненими, що робимо те, що треба. Людина усвідомлює процес, а апарат — ні. Він просто повертає машину в потрібному напрямку. Тому найкритичніші місії автоматиці не віддають. Все роблять люди. Розрахунки мають бути дуже точними, тому проводимо їх на двох паралельних станціях. Вони мають збігтися. Якщо не збігаються, робимо вдруге, як ні — втретє. Якщо і тоді не сходиться, передаємо дані до Г’юстону. В моїй роботі такого ще не було.
— Коли супутники відхиляються зі своїх траєкторій, цим це шкодить людям?
— Якщо телекомунікаційний супутник починає відхилятися від траєкторії, він рано чи пізно зійде з траєкторії повністю і впаде на землю, або піде в зовсім іншому напрямку і втратить зв’язок із наземними станціями. Якщо супутник втрачає зв’язок із наземними станціями, переривається й телекомунікаційний зв’язок: не працює телефон, банкомат, телевізор, нічого не працює.
— Мабуть, це дуже нервова робота…
— Я б так не сказав. Математика не може бути нервовою, це цілковитий спокій і цифри.
— Але у своїй книжці ви пишете, що хвилювання бувають…
— Це все в голові. Ти керуєш багатотонним апаратом. Якщо починаєш задумуватися, скільки він коштує, скільки людей працювало над його створенням, а ти можеш його знищити — стає ніяково. Гадаю, у кожній роботі є такі страхи. Моя праця легша, ніж будь-якого хірурга в операційній. У його руках — життя людини, в моїх — лише залізяка.
— Скільки коштують супутники?
— Чи це маленькі супутники CubeSat розміром із стільниковий телефон, чи Іnmarsat вагою понад 6 т і розміром з триповерховий будинок — над ними працює велика команда людей. Це набагато більше, ніж гроші хоча ціна — від кількох десятків тисяч доларів до кількох десятків мільйонів доларів.
— Як минає ваш робочий день?
— О сьомій ранку починається активна зміна, що триває чотири години. Це критична зміна, пов’язана з великим психоемоційним навантаженням, тому вона така коротка. Друга частина дня — рутина: обрахунки, звіти, документи, як і в будь-якій іншій державній установі.
— Хоча у вас на базі не можна фотографувати через режимний об’єкт, ви вчите дітей запускати реальні супутники…
— Це державні програми, які залучають школярів до вивчення математики, фізики та космосу. Потім ці діти стають студентами, беруть участь у студентських програмах. Це дуже великий плюс у резюме для працевлаштування як у NASA, так і у приватні компанії, які зараз активно розвиваються.
— Ви сходознавець і журналіст, а в NASA виконуєте математичні розрахунки…
— В мене був бекграунд. 2013 року я шукав роботу, бо звільнився з «Голосу Америки». Це була довга і не романтична історія. Потрапив на виробництво, яке продукує деталі та вузли для космічних апаратів. Прийшов на посаду лаборанта, яка не вимагала жодних технічних знань. Це посада, де перекладаєш папірчики, заповнюєш форми і відносиш, куди треба. Почав із цього, але дедалі більше цікавився темою. Мою допитливість задовольняли колеги. Вони побачили, що мені цікаво та стали вчити. За три роки на колишній роботі я з лаборанта перейшов на інженерну посаду фінального інспектора.
— І папірців про спеціальну освіту у вас не вимагали?
— Ні. Потім ми переїхали до іншого штату й я почав шукати нову роботу. Відніс резюме в агенцію з працевлаштування людей в авіакосмічній галузі. Вони повністю викинули з резюме весь журналістський бекграунд і розписали, з якої посади я почав, що вмію, з якими програмами працюю і чого досяг на попередній роботі. Так я знайшов цю роботу. Коли я прийшов у NASA, одразу сказав у HR, що не маю технічної освіти. Почув: «Нас цілком задовольняє ваш бекграунд». На цій посаді я уже досягнув своєї верхньої межі. Якщо хочу просуватися далі в галузі, потрібна серйозна освіта: коледж, університет. Освіта не є обов’язковою вимогою для роботи в NASA, але це обов’язкова вимога, якщо хочеш зробити там кар’єру. Якщо хочеш все життя працювати оператором — можеш не вчитися.
— Хочете просуватися далі?
— Ще не вирішив. Планую вчитися, але не завтра.
— Про що вам заборонено розповідати?
— Про все по суті. У нас є прес-служба, яка відповідає за зовнішню інформацію. Заборонено говорити про деталі, про внутрішню кухню. Найголовніше — виступати, робити заяви від імені NASA, підписуватися працівником NASA публічно.
— Але при цьому ви видаєте книжку про будні в NASA…
— У мене на початку книжки написано «Імена деяких персонажів змінено. Збіг із реальними подіями –випадковий». Мені доводилося навмисно змінювати деякі параметри, навмисно викривлювати певні процеси, щоб вони не нагадували справжні. Загальний зміст залишився, але фахівці будуть розуміти, що щось тут не так.
— Чому цікавитесь космосом?
— Ми можемо збагнути, як працює наша Земля. NASA досліджує не лише далекий космос. Вона досліджує клімат, зміни повітряних мас, їхній рух, рух водних мас, як течуть річки та видозмінюються океани. Це дозволяє второпати, що відбувається на Землі. Якщо зрозуміємо це, зможемо уникнути дуже багатьох катастроф — кліматичних, екологічних.
Розмовляла Ірина Андрейців, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...