Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 21, 2018

Ірина Фріз: «Українці — одні з найкращих у світі в сфері direct actions»

Автор:

|

Грудень 29, 2016

|

Рубрика:

Ірина Фріз: «Українці — одні з найкращих у світі в сфері direct actions»

Ірина Фріз

Викриті Службою безпеки та Службою зовнішньої розвідки України плани Російської Федерації (РФ) щодо масштабної дестабілізації ситуації в Україні, з одного боку, мали вибуховий ефект, а з іншого — стали ніби підтвердженням певних очікувань. Проте, попереджений — означає захищений. Але наскільки? Про це розповіла Ірина Фріз, голова підкомітету з питань безпеки державних інформаційних систем Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки й оборони, а також голова Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО.

Інформації про війну в Україні за кордоном замало
— Ірино Василівно, на вашу думку, чи має українська делегація використати матеріали з пошти приймальні Вадима Суркова, помічника президента РФ, під час наступної зустрічі «нормандської четвірки», щоб продемонструвати нашим партнерам справжню сутність і наміри російської сторони щодо нашої держави?
— SurkovLeaks — це довготривала можливість для України з точки зору потенціалу використання. Я переконана, що ми маємо користуватися такими «знахідками» на всіх рівнях для демонстрації ступеня загроз із боку РФ. Я активно співпрацюю з міжнародним волонтерським розвідувальним товариством InformNapalm, використовуючи матеріали розслідувань у спілкуванні з нашими партнерами. Насправді, повної й об’єктивної інформації про війну в Україні за кордоном замало. Як для більшості українців проблема Сирії чи Іраку, так і для більшості європейців, — це події, що залишаються лише на периферії зору.
— Росія фінансує радикальні європейські партії з метою посилення центробіжних сил у Європі. Що, на ваш погляд, може протиставити цьому Україна?
— На мою думку, країни Європи зараз не повністю усвідомлюють масштаби та ризики ситуації. Кажуть, що наївний заєць — це той, що сподівається, що вовк не з’їсть, якщо його не дратувати. Але вовк керується почуттям голоду та запахом крові. Росія завжди марила імперіалізмом, а розширення імперії — це наркотик для тих, хто нею керує. Європа й Україна сьогодні хочуть зберегти демократичні цінності. Кремль зневажає демократію. У боротьбі демократії з тоталітарною імперією зазвичай виграє імперія, якщо рівень консолідації та спротиву демократичного суспільства — низький.
— Чи вплинуть, на вашу думку, чорногорські події на усвідомлення того, що РФ загрожує не лише Україні, а й усьому європейському проекту? Чи були особисто ви здивовані «російськими вухами», що стирчали зі спроби державного перевороту в Чорногорії?
— Інформацію про підготовку сценарію дестабілізації в Чорногорії я отримала ще наприкінці жовтня 2015 року. І це не були наші спецслужби. Тож «російські вуха» для мене не були несподіванкою. Між іншим, на окупованій території проходять підготовку громадяни не тільки балканських країн, а й Західної Європи. Яким чином вони використовуватимуть набутий військовий досвід — це питання, адже вони пішли не в національні збройні сили, а стали найманцями. А найманці — це потенційний ресурс для терористичних і сепаратистських рухів.

Загроза з боку Кремля буде існувати завжди
— У статті для тижневика «Дзеркало тижня» Володимир Горбулін стверджував, що гарантія нашої безпеки — це не якісь зовнішні домовленості, а формування сильної держави з адаптивною системою національної безпеки. Якою, на вашу думку, вона має бути?
— Я — прихильником вступу України в НАТО. Але для мене така інтеграція не означає, що Сполучені Штати, Велика Британія або Канада будуть захищати нашу країну замість нас. Для мене інтеграція в Альянс — це, передусім, приєднання до групи найрозвиненіших країн, що можуть поділитися досвідом, технологіями, системами управління, підготовки персоналу. Це — партнери, які допоможуть провести модернізацію усього того, що гнило та руйнувалося 23 роки в сфері безпеки й оборони. Конфронтаційність у відносинах РФ-НАТО створена самим Кремлем. Пригадаймо, як у середині 2000-х розвивалася програма співпраці Альянсу з Москвою. Не НАТО став ворогом Кремля. Кремль став ворогом НАТО заради гри в імперію та цементування путінського режиму. Отже, інтеграція України в Альянс — це не курс на конфронтацію з Росією, а перш за все можливості для власного розвитку, які ми можемо вже сьогодні використовувати замість того, щоб іти власним шляхом спроб і помилок. Адаптивність системи має полягати в її здатності оперативно змінюватися у відповідь на еволюцію технологій, викликів і загроз. Завжди треба тягнутися до найкращого, а стандарти та принципи НАТО, на мій погляд, зараз є саме такими для України.
— Україна отримує значну підтримку з боку НАТО у питанні формування Сил спеціальних операцій (ССО), до створення яких ви доклали багато зусиль. Водночас умови, в яких їм доведеться виконувати спецзавдання, відрізняються від умов країн-членів Альянсу. Наскільки універсальними є здобуті навички, й якою мірою враховується «національний» компонент? Чи вивчається відповідний досвід РФ, аби ефективніше йому протидіяти?
— Справді, в країнах-членах Альянсу ССО зазвичай є військовим компонентом, який розв’язує завдання за межами національних кордонів. З часів створення НАТО жоден із її членів не вів війни на своїй території. В Україні ситуація інша. Ми перебуваємо у стані відбиття збройної аґресії, що ведеться неконвенційним способом, тобто гібридними методами, на нашій території. Це накладає відбиток на стратегію розвитку ССО, хоча жодним чином не означає її орієнтацію лише на операції в межах міжнародно визнаних кордонів. Наші бійці, на мою думку, одні з найкращих у світі в сфері direct actions, тобто в безпосередніх бойових операціях. «Національним» компонентом є інформаційно-психологічні операції. Їхньою метою є подолання пропаганди та відновлення довіри до української влади та мешканців «материка». Це значно складніше, ніж те, чим займаються російські ССО, адже посіяти ворожнечу та спровокувати «м’ясорубку» значно простіше, ніж відновити мир. Я наполягала б на посиленні розвідувального компоненту та наданні ССО статусу розвідувального органу. Якщо ми прагнемо йти європейським демократичним шляхом, зберегти свободу та незалежність, загроза з боку Кремля буде існувати завжди. Це підтверджує вся історія України. Чим більше розвідувальної інформації надходитиме, тим об’єктивнішою та точнішою буде поінформованість військово-політичного керівництва про загрози та виклики. Тому я категорично проти монополізації каналу розвідувальної інформації за жодним органом і буду надалі підтримувати й усіляко сприяти наданню ССО такого статусу.

Вимоги до інтелектуального рівня — надзвичайно високі
— При створенні ССО неодноразово підкреслювалося, що це — не спецназ, але при відборі акцент робиться на фізичних даних, а при підготовці — на фізичній витривалості. Виконання інформаційно-психологічних операцій покладається на цих самих людей, чи для цього готують інших? Якщо проводити аналогії з голівудськими фільмами, ССО — це ближче до «командос» чи «матриці»?
— Коли готувався закон, ми передбачали, що Сили спеціальних операцій можуть складатися не лише з військовослужбовців, а й з найманих працівників. Акцент на фізичні дані робиться з огляду на необхідність формування й якісної комплектації бойових підрозділів. Але навіть за умов такого відбору вимоги до інтелектуального рівня — надзвичайно високі. Здатність приймати рішення, знаходити креативні нестандартні підходи та рішення — це те, що необхідно для виконання спецоперацій. Щодо небойових спеціальностей, я схиляюся до американської моделі, де, наприклад, на аналітичну роботу або на певні технічні спеціальності беруть навіть людей із обмеженими фізичними можливостями, якщо їхній рівень інтелекту, навичок і досвіду сприятимуть зростанню ефективності виконання завдань.
— Поясніть, будь-ласка, чим відрізняються пропаганда і PR-акції від інформаційних спецоперацій? Хто і за якими критеріями оцінює їхню ефективність?
— Ефективність усього, що ви назвали, оцінюється відповідністю результату поставленій меті. Інформаційні спецоперації відрізняються від пропаганди та піару методами та засобами реалізації. Росія вдається саме до пропаганди, і для цього залучає величезну мережу засобів масової інформації та значні фінансові ресурси. В умовах обмеження доступу до каналів масової комунікації з населенням чи бойовиками, єдиним виходом є організація інформаційно-психологічних спецоперацій, що фактично проводяться у напівпольових умовах із достатньо обмеженим ресурсом. Це потребує більшої прорахованості заходів, адже, як і у снайперів, тут діє правило: одна акція — результат.
Розмовляли Надія Юрченко та Василь Короткий, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...