Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 24, 2020

Іон Стевіле: «У Криму українська влада проявила мудрість»

Автор:

|

Травень 01, 2014

|

Рубрика:

Іон Стевіле: «У Криму українська влада проявила мудрість»

Іон Стевіле

Посол Молдови в Україні Іон Стевіле розповів про досвід своєї країни в подоланні кризи територіальної цілісності та позитивно оцінив поведінку української влади, яка уникла численних людських жертв під час анексії Росією Автономної Республіки Крим (АРК). Дипломат також указав на можливі напрямки розвитку протистояння між Україною та Російською Федерацією (РФ).

Можна тільки уявити масштаб трагедії, яка б розігралася в разі застосування зброї в Криму
— Пане посол, які аналогії ви бачите в ситуації з Придністров’ям і приєднанням АРК до РФ?
— Молдова дуже добре розуміє ситуацію довкола Криму, адже ми пройшли через такі процеси в 1990-х рр., коли розкололася країна й виникло Придністров’я. Там встановилася сепаратистська адміністрація, і ми пережили через військовий конфлікт 1992 року, у якому загинули люди.
Ми добре знаємо, як виникають такі конфлікти, й у випадку з Україною, й у випадку з Молдовою вони відбувалися під дуже сильним впливом ззовні. Можу вас запевнити, що військових і силових сценаріїв врегулювання подібних конфліктів не існує. Сила не гарантує вам швидкого подолання конфлікту, а людські жертви під час силового сценарію — це найгірше, що може бути. Ми вже переконалися, що такі суперечки можуть бути вирішені тільки політичними та мирними засобами.
— Україна мирно втратила частину своєї території. Хіба це — виграш?
— Я радію з того, що в конфлікті довкола АРК українська влада проявила мудрість й не вступала у військове протистояння з РФ задля захисту півострова. Цю мудрість бачать і визнають наші партнери на Заході. Справді, наразі Крим ви втратили, але дуже важливо, що внаслідок цієї втрати не загинули люди. Хоча й один український вояк загинув, це — трагедія.
Але якщо би був силовий варіант, то й Крим би втратили, і життя багатьох людей. Це дуже боляче, ми це пережили. Українська влада зрозуміла, наскільки важливо зберегти людські життя, що є найвищою цінністю. Звісно, за це багато хто критикує владу, називає її нерішучою та слабкою. Проте такі заяви роблять люди, котрі не розуміють глибини питання та ситуації. До того ж вони говорять це постфактум, що було би, якби чинили збройний опір.
Можна тільки уявити масштаб трагедії, яка би розігралася в разі застосування зброї в Криму. Тому подібні заяви швидше можна розглядати як елемент політичної боротьби та спекуляцій у ситуації, коли кризу в АРК подолано. Україна втратила військову техніку, власність і інші об’єкти. Проте це можна буде повертати та відшкодовувати через міжнародні інстанції й суди.
— Які процеси відбуваються зараз у Придністров’ї? Лунали прохання до РФ узяти республіку до свого складу за прикладом Криму…
— У ситуації довкола Криму часто згадують Придністров’я. У нас у Придністров’ї 2006 року також відбувся так званий референдум. Були винесені дуже схожі на кримські питання: чи згодні ви, щоби Придністров’я стало незалежним із подальшим приєднанням до РФ? Та чи погоджуєтеся ви, щоби республіка втратила незалежність і об’єдналась із Молдовою? Результат референдуму був дуже дивно схожий на кримський — 97 %. Нещодавно в нас у Гагаузії теж був схожий референдум, і також 97 % проголосувало за приєднання до РФ. Надзвичайно дивний збіг. Умови референдуму в Придністров’ї теж були схожими — російська військова присутність, відсутність міжнародних спостерігачів, порушення конституції та реакція Заходу.
Зараз багато точиться розмов про можливу участь громадян із Придністров’я в акціях протесту в Одесі та про можливу участь російських військових, котрі перебувають у Придністров’ї, у якихось військових операціях. Це — розмови про віртуальні сценарії розвитку подій, які можуть і не відбутися. У Придністров’ї є сили, які орієнтовані на Росію та користуються її підтримкою. Але, схоже на те, що зараз Москва не має наміру задіювати фактор Придністров’я в розвитку сценарію довкола України.
Кажуть про розгляд віртуального звернення адміністрації невизнаної республіки до влади РФ щодо приєднання до неї, проте й цього немає. У російських медіа з’являлась інформація, що лідери Придністров’я нібито звернулися до Росії із проханням розглянути приєднання за сценарієм АРК. Однак керівництво Державної думи РФ заперечило такий факт. Таку заяву зробила п. Матвієнко, вона запевнила, що Росія не має наміру розглядати такі звернення.

Треба використати досвід Грузії, яка раніше вийшла зі складу СНД
— Чому Росія не хоче вчинити з Придністров’ям, як із Кримом?
— Гадаю, що якби Придністровський чинник активізувався зараз, то це б ускладнило позицію РФ на міжнародній арені. Європейські чиновники часто згадують Придністров’я в контексті можливого погіршення ситуації в реґіоні з безпекою й ескалації конфлікту та можливого посилення санкцій. Росія хоче уникнути подібного розвитку подій.
— Чи проходять у Придністров’ї військові навчання, які експерти розглядають як підготовку до ймовірного вторгнення російських військ на південь України?
— Я бачив подібні кадри про навчання в Абхазії. У Придністров’ї можуть бути організовані якісь військові маневри, але це може робитися для використання цього чинника в політичних перемовинах представників РФ зі західними країнами. Також це може використовуватись у діалозі, започаткованому між представниками Росії й України. Дуже добре, що вже відбулася перша зустріч міністрів іноземних справ України та Росії. У Москві має пройти зустріч міністрів закордонних справ країн Співдружності Незалежних Держав (СНД). Це також буде можливістю для продовження діалогу на цьому майданчику.
— Чи заява Ради з безпеки та національної оборони України про вихід із СНД може негативно вплинути на подібні контакти?
— Такі заяви були й у Молдові. Українські дипломати мають гарно продумати ефект такого кроку. У цьому контексті корисним стане досвід Грузії, яка раніше вийшла зі складу СНД, але доклала зусиль, аби зберегти чинність низки угод у межах СНД. Це стосується торгово-економічних зв’язків. Також я чув про можливе запровадження візового режиму між Україною та Росією. Може, це — не зовсім виправданий крок. Треба дивитися на потік людей з України та Росії й той факт, що у РФ працює дуже багато трудових міґрантів з України.
— Подорожі за закордонними паспортами — виправданий крок?
— Це — нормально. Адже подорожі за внутрішніми паспортами — тимчасове явище. Треба брати до уваги контекст лібералізації візового режиму з Європейським Союзом (ЄС) і прагнення убезпечити свої кордони заради боротьби з нелегальною міграцією та злочинністю. До речі, я згадую заяву президента РФ, що з 1 січня 2015 року потрапити до Росії можна буде тільки за закордонним паспортом. Тому такий крок — неминучий.
Між РФ і Молдовою можна їздити тільки за закордонними паспортами. З 1 січня 2011-го в нас узагалі видають тільки біометричні паспорти. Це — одна з ключових вимог для надання громадянам Молдови можливості їздити до країн ЄС без віз. Ми розраховуємо, що десь у травні громадяни Молдови вже зможуть вільно подорожувати до країн ЄС. Ми радіємо, що Україна зараз прискорила свій рух у цьому напрямку. Судячи зі заяв керівників уряду, до кінця цього року вона подолає останні перепони на шляху до лібералізації й українці наприкінці року також отримають можливість їздити до європейських країн без віз.

Прояв старого геополітичного імперського синдрому
— Напередодні президентських виборів Україна говорить про використання досвіду Молдови в організації голосування в Придністров’ї, щоби застосувати його в Криму. Чи в українських умовах це спрацює?
— У нас є досвід проведення загальнонаціональних виборів за участю громадян, котрі проживають у Придністров’ї. Для цього ми відкриваємо виборчі дільниці в кількох населених пунктах біля адміністративної лінії з реґіоном. Так можна забезпечити участь у виборах великої кількості людей, аби тільки було бажання та мотивація. Проте відсоток людей, котрі так голосують, — малий. На минулих виборах проголосувало близько тисячі осіб.
— Чи безвізові поїздки до ЄС стимулюють мешканців Придністров’я до отримання біометричних паспортів Молдови?
— Так. Гадаю, що цінність українських паспортів також суттєво зросте в контексті візової лібералізації. Це стосується й кримчан, тим більше на тлі заяви лідерів ЄС, що мешканці Криму, котрі захочуть їхати в країни ЄС, зможуть отримати візи тільки в Україні, а не у РФ.
— На початку розмови ви назвали конфлікт у Криму пройденим. Чи ви, як дипломат, вбачаєте можливість подальшої військової аґресії Росії на сході та півдні України?
— Західні лідери говорять про два можливих сценарії розвитку подій у відносинах із РФ. Перший — мирний і політичний. У цьому випадку всі проблеми між Україною та РФ можуть вирішитися політичними й дипломатичними засобами. Вважаю, що подолання нинішньої кризи станеться саме таким чином.
Проте згадують і про силовий сценарій. Це — дуже небезпечний варіант, і гадаю, що всі будуть намагатися уникнути військового сценарію. Однак ми маємо враховувати прагнення керівництва РФ завадити Україні та Молдові просуватися далі в напрямку інтеграції з ЄС. Тому можуть бути використані внутрішні проблеми, щоб ускладнити наше життя й створити перешкоди на європейському шляху. На жаль, це — прояв старого геополітичного імперського синдрому.
Розмовляв Віталій Червоненко, Бі-бі-сі-Україна

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply