Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 28, 2020

Інна Кірш: «Україні потрібен європейський «план Маршалла»

Автор:

|

Грудень 04, 2013

|

Рубрика:

Інна Кірш: «Україні потрібен європейський «план Маршалла»

Політичні питання, що виникли у зв’язку з процесами євроінтеграції України, сколихнули суспільство. Разом із тим, крім політичних чинників ці процеси мають ще й економічну складову. Про це розповіла Інна Кірш, директор брюссельського Європейського центру для сучасної України.
— В Україні часто говорять про взаємозв’язок між кредитами Міжнародного валютного фонду (МВФ) і процесами євроінтеграції України. Але ж МВФ і ЄС — це абсолютно різні структури…
— МВФ — потужна фінансова організація, політику якої визначають США й сильні країни – члени ЄС. Тому непрямий зв’язок між МВФ і ЄС є. Ба більше, ця організація зараз скаржиться на сильний пресинг із боку США та членів ЄС для прийняття тих чи інших фінансових рішень, у тому числі пов’язаних із наданням кредитів для України.
— Але наскільки сам МВФ є незалежним у своїх рішеннях? Чи не може, наприклад, Росія заблокувати кредит МВФ для України?
— МВФ не є політичною структурою. Лист МВФ із вимогами до українського уряду ніяк не пов’язаний із тиском Російської Федерації (РФ).
— ЄС неодноразово заявляв, що надання Україні макроекономічної технічної допомоги розміром 610 млн EUR залежить від того, чи зможе вона домовитися з МВФ. Чи ця вимога ще актуальна?
— Поки що ця вимога залишається чинною, оскільки для того, щоби надати такий кредит, ЄС потребує певних економічних гарантій і фінансових факторів, яким Україна може відповідати тільки в стабільніших фінансових умовах. Така стабільність може бути досягнута в Україні тільки за допомогою МВФ.
— Існує думка, що підписання Угоди з ЄС відклали або згорнули, оскільки ЄС не надав Україні достатньо грошей для компенсації втрат унаслідок погіршення торговельних відносин із РФ. Але чому ЄС повинен щось виплачувати Україні?
— Європейський Союз не повинен платити за Україну. Разом із тим, Угода про асоціацію з Україною є унікальною, вона більше нагадує договір, який зазвичай підписують країни – кандидати на вступ до ЄС. Євросоюз надавав допомогу всім таким країнам, наприклад, Чехії, Польщі, до цього — Португалії, Греції й іншим. Ці кошти потрібні, щоб адаптуватися до вимог ЄС. Україна готова була впроваджувати реформи, спираючись на власні сили. Але ніхто не розраховував на таку жорстку реакцію з боку РФ. І президент Єврокомісії Баррозу, і голова Ради ЄС ван Ромпей, і єврокомісар Фюле казали: ми захищатимемо Україну від російського пресингу. Але Європа не змогла це зробити.
— Про який обсяг такої матеріальної допомоги йдеться?
— Цього на не знає ніхто. Це залежить від того, як розвиватимуться відносини між Україною та Росією, наскільки Україна здатна впроваджувати реформи. Що жорсткішими будуть реформи в економічній сфері, то швидше відбудеться стабілізація й тим менші обсяги допомоги можуть бути необхідні. Але в жодному разі це не будуть ті «скажені» суми, які озвучуються (екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський назвав суму 20 млрд EUR. — Ред.). Україні потрібний своєрідний «план Маршалла». Європа спільно зі США це вже зробила для Грузії після війни (2008 року. — Ред.), частково — для Молдови.
— Це вимагає суттєвих реформ, у тому числі вдосконалення основних фондів. Якого роду перехідний період необхідний для такої роботи?
— Україні потрібні короткочасні кредити, щоби прогодувати народ, що страждає від втрати робочих місць унаслідок згортання торгівлі з РФ. Європа повинна допомогти їй у подоланні такої соціальної напруги, інакше народ не піде більше за європейською ідеєю. Треба пережити цей важкий період тривалістю один-два роки. У стратегічному вимірі мова не йде про погашення боргів України. Європейські кошти мають бути спрямовані на розвиток виробництва й на відкриття для України нових ринків, що допоможе їй упоратися з існуючими проблемами. Сума 1 млрд EUR може бути важливою для таких країн, як Молдова чи Грузія. Для України її недостатньо.
— З боку учасників мітинґів на адресу уряду лунають звинувачення в державній зраді. Наскільки правомірними є такі оцінки?
— Уряд не говорить про зміну вектора. В Україні продовжує діяти закон про основи внутрішньої та зовнішньої політики, де європейська інтеграція вказана як стратегічна мета. Влада надалі діятиме виходячи із цих законів. Євроінтеграція залишається вагомою складовою в роботі уряду. Я здивована, що обговорення цих процесів не ведеться на політичному рівні. Та ж опозиція, яка кидає обвинувачення на адресу уряду, не пропонує жодних ідей щодо виходу зі складної ситуації, у якій опинилася Україна. Але ж тільки подолання економічної кризи дасть Україні змогу продовжити шлях до європейської інтеграції. Люди на сході країни, де зосереджено основний промисловий потенціал, особливо страждають від скорочення торгівлі з РФ.
— Враховуючи градус політичної дискусії в самій Україні та руйнівний вплив «російського» чинника, чи залишається перспектива в проекту європейської України?
— Я вважаю, що європейська інтеграція стане головною темою на майбутніх президентських виборах як з одного, так і з іншого боку. Президент Янукович, якщо він хоче виграти вибори, повинен далі йти вектором євроінтеграції, інакше буде неможливо отримати підтримку виборців, у тому числі на сході та на півдні країни.
Як я розумію, ключові гравці Партії реґіонів бачать майбутнє країни в Європі. Як, власне, це бачить і народ, і представники великого бізнесу. Але країна повинна бути готова до цього в економічному плані. Тож питання зараз – не в європейському виборі України, а в тому, як їй вижити в той момент, коли вона буде реалізувати цей курс на практиці.
Розмовляв Дмитро Шкурко, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply