Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Aug. 21, 2017

Ільмі Умеров: «Ідея любові до Росії серед кримських татар не сприймається апріорі»

Автор:

|

Грудень 17, 2015

|

Рубрика:

Ільмі Умеров: «Ідея любові до Росії серед кримських татар не сприймається апріорі»

Ільмі Умеров

Ільмі Умеров — член Меджлісу кримськотатарського народу, багаторічний керманич Бахчисарайської районної державної адміністрації (2005-2014), а доти — заступник голови Верховної Ради і віце-прем’єр Ради міністрів Автономної Республіки Крим (АРК). На посаду очільника Бахчисарайського району він був призначений після перемоги на президентських виборах Віктора Ющенка. Зберегти владне крісло йому вдалося і за часів Януковича: Умерова спочатку звільнили, але під тиском громадськості за кілька тижнів перепризначили. Коли навесні 2014-го на півострові почав розгортатися сепаратистський сценарій, Ільмі-ага публічно заявив, що вважає «референдум» про «приєднання» Криму до Російської Федерації (РФ) незаконним і закликав кримців не брати у ньому участі. Міг би й далі працювати головою районної адміністрації, якби перестав називати нову «владу» окупантами та визнав півострів російським. На ці умови Ільмі-ага не погодився й у серпні 2014-го подав у відставку.

Створити альтернативу Меджлісу — нереально
— Кримські татари мирно протестували проти окупації півострова, у переважній більшості не брали участі у псевдореферендумі та не сприйняли його анексію АРК. Як Кремль і нова «влада» намагалися завоювати вашу прихильність?
— Відразу після анексії «влада» пропонувала кримським татарам співпрацю. Ішлося про кілька посад в уряді та районних адміністраціях. Найбільша обіцянка прозвучала 11 березня 2014 року, ще до «референдуму». Тоді була ухвалена постанова Верховної Ради АРК про співпрацю з Меджлісом, його визнання і 20 % квоту для кримських татар у структурах виконавчої та представницької влади. Ми вели перемовини до самого «референдуму» й якийсь час після нього, незважаючи на те, що більшість членів Меджлісу виступала проти співпраці з окупаційною «владою». Але ми все ж таки делегували двох наших представників: Ленура Іслямова на посаду віце-прем’єра та Заура Смирнова на посаду голови Республіканського комітету у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян.
Утім наші стосунки дуже швидко охололи. Іслямов і місяця не пропрацював віце-прем’єром, його звільнили. У травні 2014-го мала відбутися зустріч із Путіним. Спочатку планувалося, що на неї поїдуть лідер Меджлісу Рефат Чубаров і муфтій Криму Еміралі Аблаєв. Однак уночі, напередодні поїздки, представництво президента РФ у Криму змінило склад учасників, і замість двох наших членів Меджлісу в Сочі поїхали 15 осіб, котрі нікого не представляли. «Якщо голова Меджлісу не поїде на цю зустріч, то і віце-прем’єр також не поїде», — заявив тоді п. Іслямов. Це й стало причиною його звільнення. Коли готували «Конституцію Республіки Крим», в неї справді внесли положення про три державні мови: російську, українську та кримськотатарську. Та на практиці ця норма не виконується. Обіцянки повернути національну топоніміку та запровадити 20 % квоту для кримських татар швидко забули. До цієї теми вже не поверталися, наші стосунки з новою «владою» розладналися.
— Коли кримські татари відчули, що вони не спрацюються з російською адміністрацією?
— Більшість членів Меджлісу з перших днів говорила про те, що ми з новою «владою» не спрацюємося, тому не треба висувати на посади своїх людей. Я, як і Рефат Чубаров, таки намагався налагодити якийсь місточок із «владою», щоб мати можливість вирішувати проблеми народу та попереджувати наслідки анексії. Однак нам треба було зайняти різку позицію з першого ж дня, але ми це зробили через певний час. Стосунки Меджлісу з республіканською «владою» майже припинилися.
— Спроби розколоти кримськотатарський національний рух відбувалися і за української влади, особливо за часів Януковича. Чи вдається до подібної практики РФ, створюючи організації «хороших» і «правильних» кримських татар?
— Спроби створити альтернативу Меджлісу відбуваються постійно. Є дві організації — «Кримська єдність» і «Крим». Першу очолює Сейтумер Нейметуллаєв, колишній голова Генічеської районної державної адміністрації на Херсонщині, а другу — Ремзі Ільясов, віце-спікер так званої Держради Республіки Крим. Їх навіть протиставляли один одному. Ільясову завжди нагадували: якщо він раптом стане не зговірливим, то на противагу йому є Нейметуллаєв. Те ж зробили з муфтіятом. Як альтернативу Духовному управлінню мусульман Криму створили Таврійський муфтіят, який активно співпрацює з «владою». Нещодавно «Кримська єдність» і «Крим» заявили про об’єднання. Мабуть, хочуть зробити альтернативу Меджлісу. Але це — нереально, тому що Меджліс — представницький орган. По-перше, треба організувати процедури виборів. А по-друге, такі організації не мають електоральної підтримки у кримськотатарському середовищі. Вони спираються на чиновників і залежних людей. Їх підтримують не більше 3-5 % громадян. Вони роблять помилку за помилкою, зокрема коли закликають відмовитися від плану створення національної кримськотатарської автономії. Проте ідея любові до РФ серед кримських татар не сприймається апріорі.

Мета «влади» — тримати людей у тотальному страху
— Після оголошення персонами нон-ґрата у Криму Рефата Чубарова та Мустафи Джемілєва, арешту заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза і виїзду на материк частини його членів робота органу ускладнилася. Як удається долати ці труднощі, зважаючи на те, що «прокуратура» Криму припускає визнання Меджлісу «екстремістською організацією»?
— Звісно, умови та можливості для роботи різко погіршилися. Раніше у кожного підрозділу Меджлісу був свій офіс. Зараз немає жодного. Офіси, які належали громадським організаціям, опинилися під арештом. У Бахчисараї ми орендували одне з приміщень у міської ради, його просто відібрали. Ми проводимо наради або вдома у когось, або у каварнях. Ще одна складність полягає у тому, що п. Чубарову заборонений в’їзд в АРК, а його голос у складі Меджлісу має вагу. Крім нього, семеро членів Меджлісу перебувають на материковій Україні, п’ятеро (муфтій і чиновники) зовсім не ходять на засідання, є кілька людей, котрі ходять рідко. Частина збирається в Києві, в кабінеті п. Чубарова, ми збираємося в АРК, вмикаємо «скайп» і набираємо кворум, необхідний для відкриття наради. І тільки тоді починаємо ухвалювати необхідні рішення. А заборона Меджлісу — цілком реальна.
— Погрози на адресу Меджлісу та кримських татар активізувалися на тлі громадянської блокади півострова з боку материкової України. Ця акція справді так вплинула на позицію окупаційної адміністрації, що вона вирішила відповісти новими переслідуваннями та зайнятися близьким оточенням організаторів блокади?
— Гадаю, це — не реакція «влади» на саму блокаду, а реакція на підтримку блокади у кримськотатарському середовищі. Мета тиску — тримати людей у тотальному страху. Те, що вилучили під час обшуків у Лілії Буджурової, відомої журналістки й екс-заступниці генерального директора каналу ATR, повернули наступного дня, хоча раніше так не робили. Це була акція заради акції. Щодо самої блокади — ми ж не ставили за мету морити Крим голодом. Якщо Україна підтримує анексовану територію потоком товарів і має з нею прибуткову торгівлю, це — аморально. Ці гроші йдуть у РФ і кишені тих, хто прийняв окупаційну «владу». Потоки товарів мають бути переорієнтовані. Нехай постачають їх через Керченську переправу. Через блокаду в АРК виникли певні проблеми. Голоду, правда, немає і не буде. Асортимент продуктів зменшився, погіршився, ціни підскочили, але ніхто не жаліється. Щось виробляють і в самому Криму, це ж не якийсь мертвий і повністю дотаційний реґіон. Люди викручуються, а у «влади» виникли проблеми з переправою, є ажіотаж довкола Керченського моста, який ніяк не можуть спроектувати, не кажучи вже про те, щоб збудувати.
— Наскільки зростає роль Всесвітнього конґресу кримських татар у вирішенні проблем корінного народу Криму?
— Перший Всесвітній конґрес кримськотатарського народу відбувся шість років тому в АРК. Він мав інші мету й завдання, ніж тепер. Тоді ми говорили про культурні зв’язки та роботу з діаспорами. Зараз роль конґресу на міжнародному рівні має зрости. Якщо у попередні роки ми не проводили проміжних зустрічей, то за останні півроку координаційна рада конґресу збиралася тричі: були розподілені функції її членів, призначені відповідальні за реґіони й діаспори. Що більше утискатимуть Меджліс, то більше зростатиме роль його членів, котрі живуть на материковій частині України, і загалом Всесвітнього конґресу на міжнародній арені. Переконаний, що Крим повернеться в Україну, у складі якої він набуде статусу Кримськотатарської автономної республіки.
Розмовляв Сергій Шебеліст, Zaxid.net

До слова
Ленур Іслямов, координатор громадської блокади Криму, заявив, що після транспортної й енергетичної почнеться морська блокада. «Коли Мустафа Джемілєв каже, що потрібно вимкнути світло, то треба його вимикати. Якщо представники Меджлісу кажуть, що потрібно повертати Крим, то будемо повертати. Якщо цього ще хтось не зрозумів у Москві, то їм же гірше. Для них краще вже починати віддавати Ахмета Чейгоза та Надію Савченко, — додав він. — Буде блокада Керченської переправи. Нехай вони не обманються, що ми не зможемо цього».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...