Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 23, 2019

Ільмі Умеров: «95 % кримських татар у Криму не визнають юрисдикції РФ»

Автор:

|

Вересень 05, 2019

|

Рубрика:

Ільмі Умеров: «95 % кримських татар у Криму не визнають юрисдикції РФ»

Перші в’язні Кремля, заарештовані за незгоду з незаконною анексією Автономної Республіки Крим (АРК), за час, проведений в тюрмах, стали символами протесту та моральної стійкості. Одним із таких символів для кримських татар залишається Ільмі Умеров, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.

Любов не вдається, треба залякати
— Чим поясните суворі вироки українським політв’язням у Російській Федерації (РФ) і в окупованій АРК та жорстоке поводження з ними, ніби — вони небезпечні злочинці?
— Жорстокість — це напоказ. Зараз у Криму для окупантів головне — добитися лояльності населення. Коли любові не виходить, треба залякати. До прикладу, мій випадок, вочевидь, має змусити замислитися, що якщо вже члена Меджлісу, котрий обіймав високі посади і керував районом, судять за екстремізм через висловлювання, то що ж буде зі звичайною людиною. Проблем, які зараз створюють кримські татари, в РФ немає з 1990-х. А тут після так званого приєднання Криму 2014 року велика етнічна група — кримські татари — переважно не визнають юрисдикції РФ.
— Ті, хто в Криму, змушені визнавати…
— Навіть якщо вони мовчать, не виходять на мітинґи, бо це зараз неможливо в АРК, то на рівні кухонної політики упевнений: 95 % кримських татар не визнають.
— Вас намагалися зламати, коли пропонували просити Путіна про помилування?
— Мене — ні. Після вироку до мене додому прийшли два полковники Федеральної служби безпеки (ФСБ) із Москви. Я ж був під підпискою про невиїзд. Вони сказали, що для нашого з Ахтемом звільнення треба написати Путіну прохання про помилування. Я не знав, що ведеться якась кампанія за наше визволення, і президент Ердоган звернувся до Путіна з приводу нас. Вони ж мені про це й розповіли. Потім спробували обдурити, сказавши, що Ахтем просити про помилування погодився, але я відмовився. Дружина і донька також сказали, що до Путіна звертатися не будуть. І ці фсбешники якось легко погодилися. А наступного дня повернулися і сказали, що треба відмовитися від апеляції. Я знову відмовився. Але після телефонної розмови з Мустафою-ага, котрий сказав, що так треба, відмову таки написав. При цьому причиною вказав не згоду з вироком, а недовіру до судів. А за два дні приїхала заступниця начальника Федеральної служби виконання покарань і повідомила, що якщо я добровільно 21 жовтня приїду в Керч, то буду там відбувати покарання, або мене під конвоєм відправлять кудись у Заполяр’я. Настало 21-те, а інформації про помилування немає. Я вранці викликав карету «швидкої» (у мене піднявся тиск), і мене ушпиталили на десять днів у неврологічне відділення через загрозу інсульту або інфаркту. Вже з лікарні мене перевезли в аеропорт Сімферополя. У салоні літака я побачив 12 аґентів у цивільному й Ахтема на задніх сидіннях. Мені заборонили до нього підходити, розмовляти, кивати. Коли ми приземлилися в Анапі, подумав: «Точно по етапу везуть, ще й цілий літак на двох зафрахтували». А вже коли вилетіли з Анапи, при посадці, побачив, що ми у Туреччині. Потім турецькі засоби масової інформації написали, що нас обміняли на двох російських кілерів, котрі сиділи в турецькій в’язниці за вбивство чеченського журналіста в Стамбулі. А все підносилося як жест доброї волі Путіна, і ми мимоволі взяли участь у цьому шоу.

У Росії править фашистський режим
— Вам заборонений в’їзд в АРК?
— Цікаве запитання. Не знаю, бо нам так і не показали документ, на підставі якого нас звільнили. Є лист на ім’я судді про повернення вироку без виконання на основі акта помилування президента Путіна від 24 жовтня з додатком на 19 аркушів. Але в додатках самого акта про помилування немає!
— Якщо порівнювати карально-репресивний апарат СРСР і сучасної Росії, то в РФ зараз калька радянської системи?
— Ні. Зараз щось гібридне. Раніше КДБ діяла таємно. Усі рішення щодо кримських татар були секретними: не пускати в Крим, не прописувати їх там, не давати будинки, не приймати на роботу. А зараз діють із відкритим забралом, нічого не приховуючи. У центрі Сімферополя стоїть величезний офіс так званого центру Е (боротьби з екстремізмом. — Ред.). Раніше такі структури були засекреченими і невидимими. КДБ була найнепомітнішою структурою, а ФСБ — найпомітніша.
— Розкажіть про кримськотатарський національний рух, як стали його активістом?
— Наш національний рух утворився 1956 року. До цього з 1944-го для кримських татар діяв комендантський режим і спецнагляд. Неможливо було організувати якісь групи. 1967 року було різке підвищення активності, що призвело до посилення репресій. Тоді вийшла постанова про реабілітацію кримських татар, яка дозволяла повертатися в Крим. Але насправді діяла негласна установка її не виконувати. Багато хто тоді кинувся в Крим, і зазнав там утисків: їм не продавали будинки, не прописували, не приймали на роботу, не видавали паспорт при досягненні необхідного віку, не приймали до школи, а якщо приймали, не записували в журнал класу. Декого посадили до в’язниці, декого повторно депортували. Вивозили за межі Криму і висаджували прямо на дорозі. Так кримські татари з’явилися у Краснодарському краї, в Херсонській і Запорізькій областях. А тепер у Росії править фашистський режим. Ксенофобія, національна нетерпимість, репресії за національною та релігійною ознаками навіть без Криму — поширені явища.

Головне — повернення Криму до складу України
— Чи можна розраховувати, що такий режим звільнить Сенцова й інших бранців Кремля?
— Перша хвиля ув’язнених багато в чому була випадковістю. Про того ж Сенцова до 2014 року я не чув, щоб він був активістом. Хоча він із Бахчисарайського району, а я там керував майже десять років. Протест у ньому пробудила російська окупація. Але він нічого не встиг зробити, і 20 літ в’язниці отримав, по суті, за те, що, можливо, подумав підірвати пам’ятник Леніна на привокзальній алеї. «Можливо, подумав» — ключова фраза в політиці залякування, яку проводить РФ. Кольченко — такий же невинний. Просто він — неформал, анархіст. Мабуть, за правилами РФ, людям із іншими поглядами у суспільстві не місце. Випадковими були і перші арешти кримських татар, у т. ч. членів «Хізб ут-Тахрір». Хтось десь потрапив на відео, фото і людей заарештовували. А от друга хвиля арештів вже торкнулася активістів, котрі з’явилися у відповідь на дії окупаційної влади. Пересічні люди, котрі ніколи не займалися журналістикою, зараз фіксують обшуки, арешти, суди. Більше того, утворився потужний рух «Кримська солідарність».
— Як ви ставитесь до обміну українських політв’язнів, які сидять у РФ і в АРК?
— Ті, хто сидить, і хто ще не сидить, але продовжує боротися в Криму або за його межами, мають розуміти, що головне питання — це повернення Криму до складу України і відновлення територіальної цілісності разом із Луганськом і Донецьком. І РФ треба змусити виконати цю беззастережну умову. А обміни, звільнення — речі другого плану. Адже звільнивши одного, Путін може взяти у заручники когось іншого. Наприклад, нас двох звільнили 25 жовтня, а в середині листопада заарештували чотирьох. Цей процес може бути безкінечним, тому не зовсім правильно вважати звільнення найважливішим. Найважливішим має бути припинення того неподобства, яке відбувається в АРК після окупації.
— Яка природа моральної стійкості людей, котрі йдуть усупереч режиму?
— Стійкість — особливість конкретної людини. Коли більшість звикають і починають пристосовуватися, знаходяться окремі люди, котрі вступають у боротьбу. Як на мене, у звичайних умовах такі люди завжди кажуть правду і є послідовними в діях. Головне — зберегти людську гідність: аби у тих, хто поруч, не виникло думки, що ти слабкий і можеш зрадити. А любов до батьківщини, своєї землі — це питання сім’ї. Пропаґанда російського телебачення до любові не викликає, лише ненависть. Зараз ця пропаґанда й ідеологія накрила весь Крим. Ціле покоління виховується на ідеології держави-аґресора. Вчителі, які раніше виховували під український славень, дають завдання малювати триколор. Учні чують не український, а російський гімн.
Розмовляла Ірина Гасанова, «Укрінформ»

До слова
Уже є сформований пакет законодавчих ініціатив, які необхідні для вирішення проблем громадян України —жителів Криму. Про це заявив Антон Кориневич, постійний представник Президента України в АРК. «Ми працюємо над цим, у нас є дуже хороший пакет ініціатив від громадських неурядових організацій. Ми вважаємо, що він містить багато важливих речей, у т. ч. щодо спрощення отримання документів і питання кримців-нерезидентів», — зазначив він і додав, що активне лобіювання цих законодавчих ініціатив розпочнуть з початком роботи нового парламенту.

About Author

Meest-Online

Loading...