Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 18, 2018

Ігор Жданов: «Ми не можемо їздити на змагання до держави-аґресора»

Автор:

|

Липень 05, 2018

|

Рубрика:

Ігор Жданов: «Ми не можемо їздити на змагання до держави-аґресора»

Український ряд відновлює спортивну інфраструктуру, попри те, що держава досі потерпає від аґресивних дій країни-сусіда. Якщо на оборону та безпеку йде 6 % валового внутрішнього продукту (ВВП), то й про спорт влада не забуває. Цього року на розвиток об’єктів спортивної інфраструктури виділено 600 млн грн — найбільша сума за роки незалежності. Про розповів Ігор Жданов, міністр молоді та спорту України.
— Посаду міністра ви обіймаєте з кінця 2014 року. Якими досягненнями пишаєтеся насамперед?
— По-перше — підвищення заробітних плат спортсменам і тренерам. Це було однією з найболючіших проблем, адже спортсмени національної збірної фактично перебувають на контракті у держави. Низькі зарплати не давали їм можливості нормально жити та готуватися до спортивних змагань. А зараз створені належні умови для того, щоб вони нормально почувалися, займалися спортом, тренерською роботою, а не виживанням. До речі, це один із факторів, який має прямий стосунок до міґраційних процесів. Адже фінансові проблеми також впливають на відтік спортсменів і тренерів за кордон. Зараз головні тренери національної збірної команди України, тренери провідних спортсменів отримують заробітну платню 1-2 тис. USD на місяць. Провідні спортсмени — близько 1 тис. USD, і це без урахування призових за перемоги на міжнародних змаганнях.
— Що відбувається у напрямку покращення стану спортивної інфраструктури?
— Це друге важливе завдання, яке я ставив перед собою. Йдеться, скоріше, про відродження спортивної інфраструктури. Вона системно руйнувалася впродовж усього періоду незалежності України. Звісно, були невеликі періоди часу, коли нам вдавалося ремонтувати та відновлювати окремі об’єкти, наприклад, національний спортивний комплекс «Олімпійський». Але це, здебільшого, робилося під великі міжнародні заходи, зокрема, до Євро-2012. Зараз функціонує Державний фонд реґіонального розвитку, який допомагає реґіонам у відтворенні культурних і соціальних об’єктів, доріг, спортивної інфраструктури. Не менше 10 % цього Фонду пішло саме на відродження спортивних об’єктів. За законом він повинен складати не менше 1 % ВВП країни.
— Скільки коштів Україна може реально витратити на відновлення цього року?
— Не менше 600 млн грн. Якщо порівнювати із 2016 роком, це у шість разів більше. Ще 150 млн грн — це цільові субвенції з державного бюджету на будівництво багатофункціональних палаців спорту.
— Скільки коштів потрібно на відновлення спортивної інфраструктури по всій Україні?
— Таких підрахунків не існує, адже об’єктів десятки тисяч: для того, щоб полічити загалом по всій країні, на кожен має бути проект із кошторисом. Йдеться про десятки мільярдів гривень, які потрібно вкласти у певний період часу. Але перші кроки з відновлення спортивної інфраструктури в країні зроблені.
— Скільки часу на це може піти?
— Чим більше грошей вкладемо, тим швидше зробимо. Ще одне завдання, яке ставлю перед собою та міністерством — розвиток масової фізичної культури та спорту, збереження та розвиток дитячо-юнацького спорту. Нехай краще наші діти займаються спортом, а не десь там палять чи п’ють пиво.
— Чи потрібно Україні проводити заходи міжнародного рівня тоді, коли самі потерпаємо від російської аґресії?
— Нам такі заходи дуже потрібні. Після початку російської аґресії ми змогли провести низку міжнародних заходів, в т. ч. спортивних. Звісно, до нас ставилися з пересторогою, зокрема, були сумніви у рівні безпеки на території України. Але відбулися два чемпіонати Європи — з боксу, стрибків у воду, чемпіонат світу з гокею серед дорослих, етап чемпіонату світу з мотокросу на мотоциклах. Цього року вже відбулися фінал Ліґи чемпіонів, чемпіонат світу з гокею серед юніорів. Усі пройшли на високому організаційному та безпековому рівнях. Незабаром відбудеться юнацький чемпіонат світу зі стрибків у воду. Все це доводить, що Україна цілком європейська країна, яка гарантує і може забезпечити безпеку перебування тут іноземців, високий рівень організації заходів.
— Свого часу ви закликали бойкотувати спортивні змагання у Російській Федерації (РФ)…
— Я видав наказ, який забороняє фінансування державними коштом будь-яких поїздок спортсменів на змагання до РФ. Пункт 2 цього указу рекомендує федераціям прислухатися до цієї думки. Це все, що я міг зробити в рамках чинного законодавства. Іноді в силу певних обставин деякі федерації вважають, що потрібно власним коштом їхати на змагання до РФ, але я цього не підтримую. Моя політична позиція незмінна — ми не можемо їздити на змагання до держави-аґресора. Тут є і питання безпеки. В минулому році, ще до прийняття закону про деокупацію, на підставі якого я видав відповідний наказ, наша збірна збиралася на чемпіонат світу з самбо у Сочі. У її складі були представники Збройних сил України, прикордонників, Служби безпеки, учасники антитерористичної операції. Цим людям ми категорично заборонили будь-які поїздки до держави-аґресора, бо вони можуть просто не повернутися звідти!
— Змагання у РФ — не єдина наша проблема. Як ви ставитеся до договірних матчів і чи знаєте, як краще боротися з ними?
— Така проблема існує не лише в Україні. Ми пам’ятаємо спецоперацію, яку провели в Італії кілька років тому. Там були дискваліфіковані клуби з італійської прем’єр-ліги, до в’язниці потрапили президенти клубів, букмекери, постраждали гравці та тренери. Моє кредо — нульова толерантність до договірних матчів і корупції у спорті. Ми ж за що платимо, коли йдемо на стадіони? Хочемо побачити чесну спортивну боротьбу. Тоді це цікаво. А коли хтось за нас уже щось вирішив, імітується боротьба, а потім якісь махлярі кладуть собі гроші в кишеню, то це ганьба. Тому підтримую дії Національної поліції та Федерації футболу України. Це практична реалізація відповідного закону та Конвенції проти маніпуляцій спортивними змаганнями Ради Європи, яку я підписав та яка була ратифікована завдяки зусиллям парламентському профільному комітету, Федерації футболу й усіх народних депутатів. Хтось каже, що цей скандал став ударом по іміджу України. Навпаки — це практичне свідчення того, що Україна бореться з договірними матчами, бореться з корупцією в спорті.
— Які важливі спортивні закони має прийняти Верховна Рада (ВРУ)?
— Є кілька законопроектів, ухвалення яких дозволить підтримати спортивну інфраструктуру та розвиток спорту в країні загалом. Зокрема, це закон про меценатство, напрацьований у Міністерстві молоді та спорту разом із парламентарями та внесений на розгляд ВРУ. Він суттєво спрощує процедуру надання підприємцями фінансової допомоги спортивним клубам, дитячо-юнацьким спортивним школам, командам. Зараз це пов’язане з багатьма бізнесовими, податковими та бюрократичними проблемами. Другий закон, який би суттєво покращив становище спорту — це коли б 10-25 % від прибутків лотерей, грального бізнесу, йшов у спеціальний державний фонд підтримки спорту, культури, освіти. Тоді ми могли б завдяки цим коштам підтримати відповідні галузі. Ми ж хочемо мати здорову, освічену, спортивну й інтелектуальну націю.
Розмовляла Олена Собко, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...