Для українських футболістів чемпіонат Європи 1988 року був найуспішнішим. Збірна Радянського Союзу, кістяк якої складали київські динамівці, на тому турнірі завоювала «срібло». Напередодні Євро-2012 славетну сторінку в історії вітчизняного футболу згадує один із ключових гравців збірної СРСР тих часів Ігор Бєланов.

— Що, будете розпитувати, як я не реалізував пенальті у фіналі проти голландців? — сміючись почав розмову Ігор Іванович.

— Для початку — інше запитання. Чи часто переглядаєте ігри збірної СРСР на чемпіонаті Європи 1988 року?

— Десь зо двічі на місяць. Усе-таки гарні були матчі, хочеться їх згадувати. Це — ностальгія, спогади, моє життя. Для мене це важливо. Не хочеться відходити від спорту. Переглядаю записи ігор, дотепер граю у футбол. Ось недавно бігав і порвав м’яз. Гадав, що я ще — молодий, а м’яз узяв і порвався.

— Напевно, найприємніші спогади — про матч із італійцями в півфіналі?

— З італійцями в півфіналі, а також із англійцями, яких ми просто порвали завдяки пресинґу. Збірна Англії завжди славилася пресинґом, англійці є родоначальниками цієї тактики. Тому перемогти цю команду з рахунком 3:1 — почесно. Ми їх так запресинґували, що вони не знали, що й робити.

— А премію за «срібло» чемпіонату Європи ви отримали?

— Так, здається, 23 тис. DEM. Це взагалі — копійки. Як мені казали, футболісти «Челсі» за фінальний матч у Лізі чемпіонів отримали по 300 тис. GBP. Різниця — чимала, чи не так?

— Зараз футболісти без преміальних не хочуть викладатися на полі…

— Їх розбалували … Ми грали душею й серцем, переживали. А зараз футболісти — розпещені грошима. Крім фінансів, їм більше нічого не треба. За кордоном футболісти — професіонали, а в нас, на жаль, не всі є такими. Багато що залежить від тренера, від того, чи він змусить підопічних іти за ним, виконувати настанову, викладатися. Гравці мають вірити в наставника, це дуже важливо.

— Що скажете про наших суперників по груповому етапу Євро-2012?

— Не можна говорити, що англійці, французи чи шведи — сильніші за нас. Футбол зараз вирівнюється. Хто би міг повірити, що збірна Греції здатна виграти чемпіонат Європи? А 2004 року це сталося. В останніх 2—3 іграх наша збірна продемонструвала, що набирає обертів. Олег Блохін абсолютно грамотно готував команду. Він переглянув усіх кандидатів. А те, що в нас у спаринґах були поразки, — нічого страшного. Без невдач не буває перемог.

— Чого очікуєте від збірної України на Євро-2012?

— Чекаю несподіванки. Наша збірна може для багатьох стати сюрпризом. Багато хто українців недооцінює. А зараз у нас у збірній — настирливі хлопці, у яких з’явився дух переможця. Олег Блохін їм його вселяє. Він сам так грав і хоче навчити цього підопічних. Гадаю, що збірна України підготує несподіванку.

— І це — усупереч усім нашим кадровим проблемам?

— Навіщо ж згадувати про кадрові проблеми? Хочу попросити журналістів не чіпати цієї теми. Потрібно говорити тільки про позитивне, підтримувати збірну. Щоби наші футболісти були впевнені у своїх силах, що у них справді є 12-й гравець. Ви ж не забувайте, що ми граємо вдома. Кого нам тут боятися? Яка Англія, Франція, Швеція? Наше покоління нікого не боялося. Ми виходили й обігравали будь-яку команду. Так і має бути. Гадаю, ці якості в нашої збірної є.

 Укрінформ